Герасименко Єфим Васильович

Єфим Васильович Герасименко
Народився1 квітня 1870(1870-04-01)
Непізнаничі
Помер1933(1933)
Казахстан
Підданство Російська імперія→ УРСР
Національністьукраїнець
Діяльністьполітик
ПосадаДепутат III Державної думи Російської імперії.
ПартіяСоюз російського народу
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Герасименко.

Єфим Васильович Герасименко (*1 квітня 1870 р. — †4 травня 1933 р.) — депутат Державної Думи Російської імперії від Волинської губернії, селянин-хлібороб.

Життєпис

Дитинство та юність

Народився 1 квітня 1870 року в селянській родині села Непізнаничі Сербівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії.

Батьки:

  • Герасименко Василь Петрович
  • Герасименко Ольга Павлівна

Брати:

  • Стефан (1867)
  • Йосип (1885)
  • Миколай (1887)
  • Петро (1889)

Сестри:

  • Катерина (1869)
  • Олександра (1891)

Після смерті старшого брата Стефана та одруження старшої сестри Катерини, яка проживала з чоловіком окремо від родини, велика доля домашньої роботи лягла на плечі Єфима. Навчатися почав з 13 років, коли в 1883 році в сусідньому селі відкрили приходське народне училище. На престольні свята разом з батьками відвідує Богослужіння в церкві Різдва Пресвятої Богородиці в селі Андрієвичі.

В 1892 році Єфим іде на військову службу і після неї повертається в родину, де з батьком працюють разом на власному господарстві. Заробивши грошей від продажу зернових, будує власну оселю для влаштування в подальшому особистого життя.

Особисте життя

В 1896 році одружується з Марфою Кіндратівною Шишко. Через рік народжується син Пилип (1897), а потім донька Віра (1899)

Не дивлячись на те, що в родині небагато землі, всього 9,5 десятини, вона змогла з часом міцно стати на ноги. Уже в 1906 році щорічний прибуток становив 250 рублів.

На державній службі

Односельці знали Єфима Васильовичі як успішного господаря і запропонували йому балотуватися на виборах до Державної Думи від Волинської губернії. За результатами виборів Єфим Васильович 1 листопада 1907 року стає депутатом Державної Думи Росії III скликання. Переїхавши до Санкт-Петербургу, здає більшу частину власного господарства в тимчасову оренду. У Думі працює у двох комітетах, де готовить законопроєкти щодо земельної реформи. Після закінчення депутатських повноважень через 5 років повертається в село і знову займається хліборобською справою. Через деякий час зумів збільшити свою земельну ділянку до 17 десятин. Успішним одноосібником працював аж до створення колгоспу в 1929 році. Разом з тим уже носив ярлик тодішньої влади «куркуль».

За несплату в зазначені терміни надмірно високих податків весною 1931 року господарства Єфима Васильовича «розкуркулюють», залишивши хату і господарські будівлі пустими. За «розкуркуленям» настав арешт, який відбувся 13 січна 1932 року.

Звинуватили звичайного хлібороба за статтею 54-10 КК УРСР (антирадянська пропаганда й агітація), а через місяць за рішенням ДПУ УРСР вислали на 3 роки до Казахстану.

У архівно-слідчій справі Герасименко Єфима Васильовича є довідка про смерть від 4 травня 1933 року.[1]

Примітки

  1. ↑ Житомирська область (2011). Науково-документальна серія "Реабілітовані історією" (українською) . Житомир: видавництво "Полісся". с. 60-62. ISBN 978-966-655-613-7. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |сторінка= та |pages= (довідка)