|
Георг-Геннінг фон Бассевіц-Бер
Граф Георг-Геннінг фон Бассевіц-Бер (нім. Georg-Henning Graf von Bassewitz-Behr; 21 березня 1900, Лютцов, Німецька імперія — 31 січня 1949, Магадан, СРСР) — німецький офіцер, групенфюрер СС і генерал-лейтенант військ СС і поліції. Воєнний злочинець, відповідальний за вбивство понад 45 000 мешканців Дніпропетровської області. ЖиттєписПредставник мекленбурзького дворянського роду Бассевіц. Батько — граф Адольф фон Бассевіц-Бер (15 липня 1849 — 20 листопада 1915), мати — Доротея Крелль (24 квітня 1873 — 1960). У Георга-Геннінга були 4 молодші сестри. У 1914-1918 роках навчався в гуманітарній гімназії Доберана. В останній рік Першої світової війни вступив на службу фанен-юнкером у 2-й кірасирний полк «Королева» Королівської прусської армії, в боях участі не брав. Після завершення Першої світової війни займався торгівлею і фермерством у Мекленбурзі, щоб забезпечити сім'ю. В 1919-1920 роках вивчав сільське господарство в Ростоцькому університеті. В 1920 році одружився з графинею Ільзою фон Пфайль унд Кляйн-Елльгут і вступив у Сталевий шолом. Намагався займатися фермерством у Південно-Західній Африці, проте зазнав невдачі. 1930 року повернувся в Німеччину і став прихильником нацистської ідеології. 1 лютого 1930 року вступив у НСДАП (квиток №458 315), в 1931 році — в СС (особистий номер 35 456) і НСКК. 1938 року став співробітником штабу інспектора головного управління автомобільних частин СС. Із кінця квітня до кінця липня 1941 року — квартирмейстер штабу рейхсфюрера СС. Під час німецько-радянської війни призначений керівником сільськогосподарського відділу в штабі вищого керівника СС і поліції на півночі Росії Ганса-Адольфа Прюцманна (штаб-квартира в Ризі). З середини листопада 1941 до кінця серпня 1942 року — керівник СС і поліції Дніпропетровська, відповідальний за вбивство тисяч цивільних, партизанів і євреїв. Із 22 листопада 1942 до 24 березня 1943 року — вищий керівник СС і поліції в Центральній Росії (штаб-квартира в Могильові), підпорядковувався Еріху фон дем Баху. На цій посаді Бассевіц спланував і здійснив серію масових убивств цивільних. Жертвами наказу Бассевіца стали десятки тисяч людей. Із 16 лютого 1943 до 8 травня 1945 року — вищий керівник СС і поліції 10-го військового округу (Гамбург). У серпні 1943 року, після бомбардувань Гамбурга, гауляйтер Гамбурга та імперський комісар оборони Гамбурга Карл Кауфман призначив Бассевіца генеральним комісаром безпеки. Бассевіц відповідав за військовополонених, іноземних працівників і в'язнів концтаборів в окрузі. В кінці війни відповідав за «евакуацію» концтабору Ноєнгамме. За наказом чи зі згоди Бассевіца в концтаборі Фюльсбюттель повісили 71 в'язня (58 чоловіків і 13 жінок-членів руху Опору). В кінці війни був заарештований британськими військами, але згодом відпущений, оскільки скористався фальшивими документами. Декілька місяців працював на фермі. У вересні 1945 року заарештований військовою поліцією США і постав перед британським військовим судом у Гамбурзі за вбивства у Фюльсбюттелі. В серпні 1947 року виправданий. 16 вересня 1947 року переданий радянській владі, засуджений на 25 років примусових робіт за вбивства у Дніпропетровській області. Помер у трудовому таборі у Східному Сибіру. Звання[4]СС
Збройні сили
Нагороди[4]
Примітки
Література
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
