|
Геометричне тіло
 Геометри́чне ті́ло — зв'язна частина простору, обмежена замкнутою поверхнею своєї зовнішньої границі. Загальний описГеометричним тілом називають також компактну множину точок і дві точки з цієї множини можна з'єднати відрізком, який цілком буде проходити в межах тіла, що вказує на склад геометричного тіла з множини внутрішніх точок. Точка називається граничною точкою даного геометричного тіла, якщо серед як завгодно близьких до неї точок (включаючи її саму) є точки, які належать тілу, так і не належать йому. Множина всіх граничних точок тіла називається його границею. На основі цього будується уявлення геометричного тіла як частини простору, відокремленої від решти простору поверхнею — границею цього тіла. Так, наприклад, границею кулі є сфера, а границя циліндра складається з двох кругів — основ циліндра і бічної циліндричної поверхні. Геометричне тіло за визначенням у «Началах» Евкліда (Книга XI) — частина простору, що має довжину, ширину і глибину і обмежена поверхнею. Геометричне тіло — уявне тіло, в якому зберігаються лише форма і розміри при повному абстрагуванні від усіх інших властивостей. На відміну від реальних предметів геометричні тіла, як і всякі геометричні фігури, є уявними об'єктами. Практичне використанняПри вивченні властивостей геометричних тіл — уявних об'єктів, формуються уявлення про геометричні властивості реальних предметів (їх форму, взаємне розташування і т. д.) які можна використати в практичній діяльності. Якщо поверхня, яка обмежує тіло, складається з площин, то тіло називають многогранником. Ці площини перетинаються по прямих, що називають ребрами. Кожна з граней є багатокутником, сторони якого є ребрами багатогранника, вершини цього багатокутника називають вершинами багатогранника. Багатогранник, у якого всі кути рівні між собою і грані рівні між собою є правильними багатокутниками, називаються правильними. Опуклих правильних багатогранників (Платонових тіл) є п'ять.
Див. такожДжерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||
