|
ГенінГені́н, ені́н, ене́н (фр. hennin) — складний жіночий головний убір на каркасі з китового вусу, металу, накрохмаленого полотна чи твердого паперу, що був поширеним у XV столітті в період «бургундської моди» і був улюбленим головним убором знаті. Французьке hennin, ймовірно, походить від нід. henninck — «півень». Інша назва цього головного убору — ату́р (від фр. atour — «накручений», «навернений»; у сучасній мові atours означає «жіноче вбрання, шати»). Найпоширеніші варіанти геніна виконувалися у вигляді конуса, зрізаного конуса чи труби. Генін «подвійна цукрова голова» мав вигляд роздвоєного конуса, «рогатий» генін облягав зачіску з валиками з волосся по боках голови[1]. Волосся, що вибивалося з-під геніна, виголювали, залишаючи лише маленький трикутник на лобі[2]. Виготовляли генін з жорсткого паперу чи накрохмаленого льону, поверх натягували шовк чи іншу коштовну тканину і прикріплювали довгу вуаль. Іноді замість вуалі застосовували невеликий тканинний шлейф. Популярним було й повне драпірування геніна вуаллю. Вуаль прикріплювали навіть у форму складених крил метелика за допомогою вусиків і шпильок. Висота геніна залежала від ступеня знатності жінки. Принцеси носили геніни метрової висоти, придворні панянки — до 50—60 см. Водночас діаметр геніна диктувала мода, він міг бути великим чи дуже малим. При вході у приміщення панянка в геніні присідала. Чоловіки, щоб не здаватися нижчими зростом, надівали капелюхи у вигляді «цукрових голів».
Примітки
Посилання
|
(c.1490).JPG)
