Генріх Антон де Барі

Генріх Антон де Барі
нім. Heinrich Anton de Bary
Ім'я при народженнінім. Heinrich Anton De Bary[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився26 січня 1831(1831-01-26)[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Франкфурт-на-Майні, Німецький союз
Помер19 січня 1888(1888-01-19)[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих (56 років)
Страсбург, Франція
·пухлина Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаНімеччина Німеччина
Франція Франція
Діяльністьботанік, хірург, викладач університету, міколог, ентомолог
Alma materМарбурзький університет (1850) Редагувати інформацію у Вікіданих
Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла Редагувати інформацію у Вікіданих
Університет Фрідріха-Вільгельма[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Тюбінгенський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьботаніка, мікробіологія, фітопатологія
ЗакладТюбінгенський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Фрайбурзький університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Університет Мартіна Лютера Редагувати інформацію у Вікіданих
Страсбурзький університет[d][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніРоберт Кох, Виноградський Сергій Миколайович, Воронін Михайло Степанович
Аспіранти, докторантиEduard Fischerd Редагувати інформацію у Вікіданих
Виноградський Сергій Миколайович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Шведська королівська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Баварська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Петербурзька академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Прусська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Геттінгенська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Королівська академія наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії Редагувати інформацію у Вікіданих
Society of German Natural Scientists and Physiciansd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоAugust Theodor de Baryd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриJohann Jakob de Baryd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зMarie Antonie de Baryd Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіWilhelm Einertd Редагувати інформацію у Вікіданих
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Генріх Антон де Барі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
De Bary є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Генріх Антон де Барі.
Перегляньте Bary таксони, приписувані цьому Bary автору, в International Plant Names Index (IPNI). [7]

Генріх Антон де Барі (нім. Heinrich Anton de Bary[8]; 26 січня 1831, Франкфурт-на-Майні, Німеччина — 19 січня 1888, Страсбург, Франція) — німецький ботанік та мікробіолог, вважається засновником мікології та фітопатології. Серед його учнів Роберт Кох, Виноградський Сергій Миколайович, Воронін Михайло Степанович та ін.

Біографія

Антон де Барі народився у сім'ї лікаря, але вже у школі зацікавився ботанікою. Однак у 1849–1853 роках вивчав медицину у Гейдельберзі, Марбурзі та Берліні. Лікарській практиці він приділив лише один рік і у 1855 році створив ботанічну лабораторію, першу у Німеччині.

У 1867 році в Галле заснував Інститут ботаніки, що існує й досі[коли?], однак через поширену там бюрократію переїхав до Страсбурга, куди його запросили на посаду декана природничого факультету.

Вивчав в тому числі і гриби, в особливості патогени рослин. Встановив цикли розвитку і тип розмноження багатьох видів грибів, створив першу філогенетичну класифікацію грибів, показав, що саме гриби-паразити є збудниками ряду хвороб рослин, написав ряд робіт з порівняльної анатомії вищих рослин. Ввів в науку поняття симбіоз, мутуалізм (на прикладі лишайників) та протиставив їх паразитизму.

Залишив багато чудових творів, найважливіший з яких «Морфологія і фізіологія грибів, лишаїв і міксоміцетів».

У 1863 році одночасно з Луї Пастером досліджував питання про самозародження життя.

Професор Фрайбурзького університету.

З 1877 року член Шведської королівської академії наук.

Публікації

  • (1853): De plantarum generatione sexuali. Дисертація.
  • (1853): Untersuchungen über die Brandpilze und die durch sie verursachten Krankheiten der Pflanzen mit Rücksicht auf das Getreide und andere Nutzpflanzen.
  • (1858): Untersuchungen über die Familie der Conjugaten, doi:10.3931/e-rara-17160
  • (1859): Mycetezoen. Ein Beitrag zur Kenntnis der niedersten Thiere.
  • (1863): Die Kartoffelkrankheit, deren Ursache und Verhütung.
  • (1863): Über die Fruchtentwicklung der Ascomyceten, doi:10.3931/e-rara-17869.
  • (1864–1865): Zur Kenntniss der Peronosporen.367–372.
  • (1864–1865): Beiträge zur Morphologie und Physiologie der Pilze. 137–232, doi:10.3931/e-rara-17877.
  • (1864–1865): Zur Kenntnis der Mucorinen. 345–366.
  • mit Mikhail S. Woronin (1865): Supplément à l'histoire des Chytridiacées. Annales des Sciences Naturelles. Botanique: 239–269.
  • (1866): Morphologie und Physiologie der Pilze, Flechten und Myxomyceten.
  • (1866): Über die Keimung einiger grosssporiger Flechten, in: Jahrbuch für wissenschaftliche Botanik.
  • (1866): Neue Untersuchungen über die Uredineen, insbesondere die Entwicklung der Puccinia graminis und den Zusammenhang derselben mit Aecidium Berberidis. Monatsberichte der Königlichen Preußischen Akademie der Wissenschaften zu Berlin.
  • (1867): Neue Untersuchungen über die Uredineen. Monatsberichte der Königlichen Preußischen Akademie der Wissenschaften zu Berlin.
  • (1869–1870): Eurotium, Erysiphe, Cincinnobolus. Nebst Bemerkungen über die Geschlechtsorgane der Ascomyceten. Abhandlung, hrsg. von der Senckenbergischen Naturforschenden Gesellschaft: 361–455.
  • (1869): Zur Kenntnis insektentödtender Pilze. Botanische Zeitung: 585–593.
  • (1869): Die Erscheinung der Symbiose.
  • (1874): Protomyces microsporus und seine Verwandten: Botanische Zeitung: 81–92.
  • (1876): Researches into the nature of the potatofungus Phytophthora infestans. Journal of Botany: 105–126.
  • (1876): Researches into the nature of the potato-fungus, Phytophthora infestans. Journal of the Royal Agricultural Society of England: 239–269.
  • (1881): Untersuchungen über die Peronosporeen und Saprolegnieen und die Grundlagen eines natürlichen Systems der Pilze. Abhandlung, hrsg. von der Senckenbergischen Naturforschenden Gesellschaft: 225–370.
  • (1881): Zur Kenntnis der Peronosporeen. Botanische Zeitung: 521–625.
  • (1883): Zu Pringsheims Beobachtungen über den Befruchtungsact der Gattungen Achlya und Saprolegnia. Botanische Zeitung: 38–60.
  • (1884): Vergleichende Morphologie und Biologie der Pilze, Mycetozoen und Bakterien. 2. Auflage.
  • (1886): Über einige Sclerotien und Sclerotienkrankheiten. Botanische Zeitung: 377–474.
  • (1887): Comparative Morphology and Biology of the Fungi, Mycetozoa, and Bacteria.
  • (1888): Species der Saprolegnieen. Botanische Zeitung: 597–653.

Примітки

  1. ↑ Frankfurter Personenlexikon — 2014.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  4. ↑ а б SNAC — 2010.
  5. ↑ Dictionnaire culturel de Strasbourg: 1880-1930 / R. Recht, J. Richez, I. Laboulais — Strasbourg: Presses universitaires de Strasbourg, 2017. — P. 597. — ISBN 978-2-86820-988-7
  6. ↑ List of Royal Society Fellows 1660-2007 — Лондонське королівське товариство. — С. 25.
  7. ↑ IPNI,  De Bary
  8. ↑ International Plant Names Index: Heinrich Anton de Bary (1831–1888). Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 2 червня 2014.

Посилання

Джерела


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.