Генерал-капітанство
Генерал-капітанство (ісп. Capitanía general, порт. Capitania-geral) — адміністративно-територіальна одиниця поділу та спадкове володіння, створене у Іспанській та Португальській колоніальних імперіях 16-19 століття. Очолював цю адміністративну одиницю Генерал-капітан. Номінально генерал-капітанства входили до складу того чи іншого віце-королівства, але фактично підпорядковувалися безпосередньо метрополії. Очолювалися, як правило, військовими, які добре себе зарекомендували. Іспанська колоніальна імперіяГенерал-капітани призначалися іспанським королем за поданням Верховної ради у справах Індій. Генерал-капітани мали широкі адміністративні і військові повноваження з управління довіреними їм територіями. Всього у Іспанській імперї в Новому Світі було 11 генерал-капітанства:
Генерал-капітанства Гватемала, Венесуела та Чилі припинили своє існування у роки Війни за незалежність іспанських колоній в Америці, а генерал-капітанство Куба було скасовано у 1878 році. Португальська колоніальна імперіяПортугальські генерал-капітанства були створені Генріхом мореплавцем для розвитку заморських володінь Португалії[1]. Спочатку капітанства були введені на архіпелазі Мадейра, освоєння якого португальцями почалося в першій половині XV століття. Потім ця модель була поширена на Азорські острови. Король Жуан III Благочестивий поширив генерал-капітанства на «Землю Святого Хреста», яка у 1549 році була замінена на генерал-губернаторство Бразилія. У Португальській колоніальній імперії генерал-капітанства існували до 1832 року, Азорські острови та архіпелаг Мадейра[2], коли ці острови були перетворені в провінції[3]. Див. такожЛітература
Примітки
Посилання
|