Гелен Гальярд

Гелен Гальярд
Народилася24 листопада 1950(1950-11-24)
Померла28 листопада 2023(2023-11-28) (73 роки)
Країна США
Діяльністьполітична діячка
ПартіяSocialist Equality Partyd

Ге́лен Га́льярд (англ. Helen Betty Halyard; 24 листопада 1950(19501124), Детройт[1] — 28 листопада 2023) — американська політична діячка, кандидатка на Президента США від Партії соціалістичного рівноправ'я[en] під час виборів 1992 року. Бувши однією з небагатьох афроамериканок, що кандидували на посаду Президента, раніше вона двічі балотувалась на віцепрезидента як напарниця Едварда Вінна[en] (також афроамериканця).[2] 1974 року Гальярд брала участь у виборах до Палати представників США від 14 виборчого округу Конгресу Нью-Йорка[en],[3] але програла Фредові Річмонду[en]. 1976 вона повторила спробу, цього разу висунувшись від 19 округу[en],[4] однак знову програла, цього разу Чарльзові Рейнджелу[en].

1982 року Гелен Гальярд була претенденткою на посаду сенатора США від Мічигану, але програла чинному сенатору, Дональду Ріґле[en].[5] 1984 року вона була кандидаткою на віцепрезидента від третьої партії[en]. 1985 і 1989 брала участь у виборах мера Детройта.[6][7]

1988 року, коли Гальярд жила в Мічигані, вона була головою президентської кампанії Партії соціалістичного рівноправ'я[en]. Їй довелося подавати петицію, щоб партія потрапила до виборчих бюлетенів Алабами. Гальярд була однією з тих, що критикували кандидатуру Джессі Джексона.[8]

Гелен знову балотувалася до Конгресу від штату Мічиган 1994 року; їй дозволили брати участь у дебатах з основними кандидатами. Вона набрала 1329 голосів, програвши Лін Ріверз[en].[9] 1996 року програла їй знову.

Як член редакційної колегії вебсайту партії, 2002 року вона продовжувала критикувати Джексона, а також Світову робочу партію[en] за те, що вона, на її думку, занадто близька до демократів.[10] 2008 року Гальярд працювала помічницею народного секретаря партії.[11]

Примітки

  1. ↑ Сайт PoliticalGraveyard.com. Прочитано 22.12.2020. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 22 грудня 2020.
  2. ↑ Pittsburgh Post-Gazette - Пошук в архіві Новин Google. news.google.com. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 22 грудня 2020.
  3. ↑ «Candidates and Proposition on the Official Ballot in Election». New York Times. November 4, 1974. с. 42.
  4. ↑ «List of the Candidates in New York City and Suburbs in Elections Tomorrow». New York Times. November 1, 1976. с. 47.
  5. ↑ «Ballot in Michigan Contains 7 Proposals». Toledo Blade. October 31, 1982. c. 12. Retrieved January 17, 2010.
  6. ↑ The Bulletin - Пошук в архіві Новин Google. news.google.com. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 22 грудня 2020.
  7. ↑ «National Report: Coleman Young Wins Big In Detroit Mayoral Primary». Jet. 69 (3): 5. September 30, 1985.
  8. ↑ Times Daily - Пошук в архіві Новин Google. news.google.com. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 22 грудня 2020.
  9. ↑ THE 1994 ELECTIONS: HOUSE OF REPRESENTATIVES; Who Won Where: Results In the 435 Races for the House (Published 1994). The New York Times (англійською) . 10 листопада 1994. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2020.
  10. ↑ Media Ignore Reds At Rally. Accuracy in Media (англійською) . 15 листопада 2002. Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 22 грудня 2020.
  11. ↑ Eddie Benjamin: January 2, 1953—February 5, 2008. World Socialist Web Site (англійською) . Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 22 грудня 2020.


політик Це незавершена стаття про політичну діячку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.