Гаува Ібрагім

Гаува Ібрагім
Народилася20 січня 1968(1968-01-20)[1] (56 років)
Гомбе, Нігерія
Країна Нігерія
Діяльністьадвокатка
Галузьадвокат
ЗакладУніверситет Сент-Луїсаd
Конфесіяіслам
Нагороди

Гаува Ібрагім (англ. Hauwa Ibrahim 20 січня 1968(19680120), Гомбе, Нігерія) — нігерійська адвокатеса, лауреат премії імені Сахарова (2005)[2][3].

Життєпис

Гаува Ібрагім народилася 1968 року. Її дитинство пройшло в сільській місцевості[4]. Працювала прокурором у Міністерстві юстиції штату Баучі. У 1999 році стала адвокатесою[2]. Вона вважається першою мусульманкою в Нігерії, що отримала цю посаду. 2000 року стала першою жінкою, обраною державним секретарем Національної асоціації адвокатів Нігерії[5].

Ібрагім стала відомою як захисниця прав людини і борець з релігійним фундаменталізмом у Нігерії. Вона захищала понад 150 осіб, засуджених за законами шаріату, зокрема жінок, визнаних винними в перелюбі і засуджених до побиття камінням. Серед її підзахисних була Аміна Лаваль[en], яку в підсумку було виправдано. Адвокат також боролася з покараннями у вигляді ампутації кінцівок за злодійство[4]. У 2005 році Ібрагім за свою діяльність була відзначена премією імені Сахарова. Вона розділила нагороду з двома організаціями «Репортери без кордонів» і «Жінки в білому»[3].

Ібрагім підтримує освіту серед дівчаток і вважає її важливою для розширення прав жінок[2][4]. Вона є консультантом кількох правозахисних і неурядових організацій світу, викладала в Гарвардській школа богослов'я[en] і Єльському університеті. Також вона президент «Інституту миру» (англ. The Peace Institute). Ібрагім опублікувала бестселер Practicing Shariah Law: Seven Strategies for Achieving Justice in Shariah Courts. У травні 2014 року президент Гудлак Джонатан включив її до складу комісії з розслідування масового викрадення в Чибоці. 2015 року вона виступила в Європейському парламенті[5] .

Нагороди

Примітки

  1. https://pantheon.world/profile/person/Hauwa_Ibrahim
  2. а б в Hauwa Ibrahim. Reporters sans frontières (англ.). Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 5 червня 2019.
  3. а б "Женщинам в белом" не разрешили забрать премию Сахарова (рос.). Lenta.ru. 15.12.2005. Архів оригіналу за 18 грудня 2005. Процитовано 22 жовтня 2019.
  4. а б в Hauwa Ibrahim. Front Line Defenders (англ.). Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 5 червня 2019.
  5. а б Hauwa Ibrahim. Yale Greenberg World Fellows (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 5 червня 2019.