|
Гарт Сноу
Гарт Сноу (англ. Garth Snow, нар. 28 липня 1969, Вренсам, Массачусетс) — американський хокеїст, що грав на позиції воротаря. Грав за збірну команду США. Брав участь у зимових Олімпійських іграх у Ліллегаммері. Провів понад триста матчів у Національній хокейній лізі. Ігрова кар'єраХокейну кар'єру розпочав 1988 року. «Квебек Нордікс» вибрав Гарта Сноу на драфті НХЛ 1987 року в шостому раунді під 114-м загальним номером. Сноу з 1993 по 1995 рік грав в основному в фарм-клубі «Нордікс» в АХЛ «Корнвол Ейсес». На другий рік перебування в «Корнволі» Сноу посів перше місце серед всіх воротарів ліги за кількістю перемог і перше місце по середній кількості пропущених шайб в плей-оф.[1] У тому ж сезоні він зіграв два матчі за «Квебек» в регулярному чемпіонаті і дебютував у плей-оф.[1] 21 червня 1995, через переїзд команди з Квебека в Денвер, Сноу став гравцем «Колорадо Аваланч».[2] 12 липня 1995 року «Колорадо» обміняв Сноу в «Філадельфію Флайєрс» на право вибору в третьому і шостому раундах драфта 1996 року.[2] У «Філадельфії» Сноу став запасним воротарем після Рона Гекстолла, але в плей-оф 1997 року зумів змістити Гекстолла з позиції першого воротаря. «Флайєрс» з Гартом Сноу в воротах дійшли до фіналу Кубка Стенлі, де поступилися «Детройту» в чотирьох матчах.[1] 4 березня 1998 року «Філадельфія» обміняла Сноу в «Ванкувер Канакс» на воротаря Шона Берка.[2] 10 жовтня 2000 року Гарт Сноу як вільний агент перейшов у «Піттсбург Пінгвінс».[2] 1 липня 2001 року Сноу як вільний агент перейшов у «Нью-Йорк Айлендерс».[2] У «Айлендерс» Сноу був другим воротарем спочатку після Кріса Осгуда, а з 2003 року після Ріка ДіП'єтро.[1] 17 серпня 2004 року на час локауту в НХЛ Сноу підписав контракт з клубом російської Суперліги «СКА» [2]. 18 липня 2006 року Гарт Сноу завершив кар'єру гравця і був призначений генеральним менеджером «Нью-Йорк Айлендерс».[2] Протягом професійної клубної ігрової кар'єри, що тривала 13 років, захищав кольори команд «Квебек Нордікс», «Філадельфія Флаєрс», «Ванкувер Канакс», «Піттсбург Пінгвінс», «Нью-Йорк Айлендерс» та СКА (Санкт-Петербург). Загалом провів 388 матчі в НХЛ, включаючи 20 ігор плей-оф Кубка Стенлі. Виступав за збірну США, на головних турнірах світового хокею провів 10 ігор у її складі. Кар'єра менеджераГарт Сноу став п'ятим генеральним менеджером «Нью-Йорк Айлендерс».[3] Він змінив на цій посаді призначеного трохи більше місяця тому Ніла Сміта. Власник клубу Чарльз Вонг пояснив настільки швидку перестановку різними поглядами на розвиток команди між Смітом з одного боку і штабом, який керував хокейними операціями, і складався з головного тренера Теда Нолана, Гарта Сноу, Браяна Троттьє і Пета Лафонтена з іншого.[4] 6 червня 2007 року власник «Айлендерс» Чарльз Вонг оголосив про викуп решти чотирьох років контракту капітана клубу Олексія Яшина.[5] Після закінчення сезону 2006/07 Вонгу була подана петиція від уболівальників з вимогою викупити контракт Яшина.[6] Гарт Сноу зазначив, що цей викуп дозволить команді придбати гравців на ринку вільних агентів.[7] 15 листопада 2010 року Сноу звільнив головного тренера Скотта Гордона та призначив замість нього Джека Капуано тимчасовим головним тренером після того, як «Айлендерс» провели досить погано 17 ігор сезону 2010/11. 17 січня 2017 року Снов звільнив Капуано і призначив Дуга Вейта тимчасовим головним тренером. СтатистикаКлубні виступи
Збірна
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
