Ганс Вонк (диригент)

Ганс Вонк
нід. Hans Vonk Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Дата народження18 червня 1942(1942-06-18)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняАмстердам, Нідерланди[1]
Дата смерті29 серпня 2004(2004-08-29)[1][4][…] Редагувати інформацію у Вікіданих (62 роки)
Місце смертіАмстердам, Нідерланди[1]
Причина смертібічний аміотрофічний склероз Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Нідерланди Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїдиригент, композитор
ОсвітаАмстердамський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрикласична музика Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладSt. Louis Symphony Orchestrad[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Лицар ордена Нідерландського лева
БатькоFrans Vonkd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриIrene Asscher-Vonkd Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ганс Вонк (нід. Hans Vonk; 18 червня 1942, Амстердам — 29 серпня 2004, Амстердам) — нідерландський диригент.

Життєпис

Музичний дім Ганса Вонка

Народився в родині скрипаля Оркестру Консертгебау.

Навчався в Амстердамській консерваторії (водночас вивчав право в Амстердамському університеті), згодом навчався у Германа Шерхена і Франко Ферари.

Працював другим диригентом в оркестрі Консертгебау і в лондонському Королівському філармонічному оркестрі.

19801991 років очолював гаазький Резиденц-оркестр, а 19851990 років водночас і Саксонську державну капелу Дрездена.

19901997 років був головним диригентом Оркестру Кельнського радіо, 19962002 років очолював Сент-Луїський симфонічний оркестр, а у сезоні 20032004 років керував Симфонічним оркестром Нідерландського радіо. Пішов у відставку через прогресуючу хворобу (бічний аміотрофічний склероз).

Вонк вважався фахівцем по музиці Антона Брукнера. Відомі його записи творів Людвіга ван Бетховена, Йоганнеса Брамса, Антона Брукнера, Клода Дебюссі, Альфонса Діпенброка, Густава Малера, Фелікса Мендельсона, Олів'є Мессіана, Вольфганга Амадея Моцарта, Моріса Равеля, Габрієля Форе, Петра Чайковського, Арнольда Шенберга, Роберта Шумана (всі симфонії).

Примітки

Посилання