Ганна Борзобагата-КрасенськаГанна Борзобагата-Красенська — волинська княжна, управляла скарбницею Луцької єпархії. Прославилася своєю войовничістю давши рішучий супротив під час нападу на її маєток князя Андрія Курбського, відбила атаки кількасотенного загону шляхти з війська польського короля Стефана Баторія[1][2][3]. ЖиттєписДосить нечисленними є відомості про походження та життя Ганни Борзобагатої-Красенської. Можливо походила з відомого роду — Борзобагатих[4][5]. Однак, її характеризували як, жінку надзвичайну, владну та рішучу. Вона зуміла підкорити не лише свого чоловіка (ймовірно Олександра Журавницького), але й тестя — єпископа Луцького. Вона самостійно розпоряджалася майном і скарбницею Луцького єпископства, вела світське судочинство та силовим чином вирішувала конфлікти інтересів з сусідами[6][7]. За деякими відомостями Ганна на чолі військових загонів захоплювала нові території, щоб таким чином поширювати вплив свого тестя — єпископа Іоана Борзобагатого. Захопивши Жидичинську архимандрію вона прогнала ченців та передала її під керівництво тестя[8]. Чутки про її діяльність дійшли до самого польського короля, Великого князя Литовського та Руського, очільника Речі Посполитої обох народів — Стефана Баторія. Останній розпорядився підняв проти Ганни «посполите рушення», тобто збройне ополчення чисельністю в кілька тисяч шабель. Однак, це не збентежило жінку і вона, одягнувшись у військове спорядження, рушила назустріч «рушенню» маючи під своїм керівництвом загін гайдуків та артилерію. Ганні вдалося завдати поразки ворогам, де вона особисто брала участь у битвах з мечем у руці[6][7]. Наступного разу відомості про неї з'явилися під час нападу на її маєток зі сторони князя Курбського. Андрій Михайлович Курбський був князем династії Рюриковичів, московським боярином, воєводой; урядником Великого князівства Литовського, шляхтичем Речі Посполитої. На початку правління Івана IV Грозного обіймав найвищі адміністративні й військові посади, однак згодом між ними виникнули суперечності щодо внутрішньої й зовнішньої політики, що врешті призвело до того, що Курбський потрапив під немилість і вимушений був рятуватися втечею. На шляху до двору польського короля Сигізмунда II він вчинив напад на родинний маєток Ганни Борзобагатої-Красенської. Вона особисто очолила супротив та відбила атаки кількасотенного загону[9][1]. Примітки
|