Галогенні породи

Галогенні породи (галоліти) (рос.галогенные породы, англ. halogen rocks, halogenic rocks; нім. halogene Gesteine n pl) — гірські породи хімічного походження (хлориди, сульфати), які виникли в результаті випарювання води солоних озер і лагун (кам'яна сіль, калійні та магнієві солі, гіпс та ін.) в умовах аридного клімату.

Найзначніші відклади Г.п. пов'язані з відкладами пермської, неогенової, юрської, девонської, кембрійської систем.

Термін належить радянському геологу Л. В. Пустовалову (1940)[1]. Галоліти іноді називають соляними породами, часто використовується також термін «евапорити». Використовуються у харчовій, хімічній, авіаційній та автомобільних галузях промисловості.

Див. також

• Сульфатні гірські породи
• Галогенез

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

Примітки

1. Пустовалов Л. В. Петрография осадочных пород. М.- Л.: Гостоптехиздат, Т. 1 −3, 1940.