Галдунц Сергій Гургенович

Сергій Гургенович Галдунц
Країна СРСР СРСР
Вірменія Вірменія
Народження 17 січня 1965(1965-01-17) Редагувати інформацію у Вікіданих (59 років)
Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Титул Міжнародний майстер (1990), Гросмейстер (2003)
Рейтинг ФІДЕ 2422 (квітень 2018)
Піковий
рейтинг 		2514 (липень 2001)

Сергій Гургенович Галдунц (нар. 17 січня 1965, Баку) – вірменський шахіст, гросмейстер від 2003 року.

Шахова кар'єра

У міжнародних турнірах почав брати участь після розпаду СРСР. 1991 року переміг на турнірі за круговою системою в Бад-Вільдбаді, а також виграв чемпіонат Вірменії[1]. 1994 року поділив 1-ше місце (разом з В'ячеславом Іконніковим і Віктором Купрейчиком) на турнірі за швейцарською системою в Швебіш-Гмюнді. 1995 року переміг у Гаслоху (разом з Роландом Шмальцем) і Ерфурті (разом з Янісом Кловансом). 1996 року в складі третьої збірної країни взяв участь у шаховій олімпіаді, яка відбулась у Єревані, набравши 8 балів у 12 партіях[2] і виконавши першу гросмейстерську норму. 1999 року виконав у Бішвіллері другу гросмейстерську норму (поділив 1-ше місце разом з Йожефом Хорватом і Емілем Анкою), а також переміг (разом із, зокрема, Левом Гутманом і В'ячеславом Іконніковим) у Вісбадені. 2003 року виграв третю гросмейстерську норму, посівши 3-тє місце (позаду Євгена Аґреста і Михайла Прусікіна) в Грішаймі. 2005 року переміг у Нордерштедті, а 2006 року – у Валльдорфі, тоді як у 2007 році поділив 2-ге місце у Бад-Верісгофені (позаду Бу Сянчжі, разом із зокрема, Феліксом Левіним, Олегом Романишиним і Станіславом Савченком).

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 липня 2001 року, досягнувши 2514 очок ділив тоді 11-12-те місце серед вірменських шахістів[3].

Зміни рейтингу

Зміни рейтингу Ело[4]

Примітки

  1. ↑ All Champions of Armenia. Архів оригіналу за 20 січня 2012. Процитовано 23 квітня 2018.
  2. ↑ OlimpBase. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 23 квітня 2018.
  3. ↑ Rating Progress Chart: Galdunts, Sergey. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 23 квітня 2018.
  4. ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Джерела

Посилання