Гаврило Білаш

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Білаш.
Гаврило Білаш
Прапор
Прапор
 Миргородський полковник
грудень 1660 — травень 1661
Попередник: Павло Апостол
Наступник: Павло Животовський
 
Народження: невідомо
Білоусівка, Брацлавське воєводство, Річ Посполита
Смерть: після 1662
Країна: Річ Посполита →
Гетьманщина
Релігія: православний

Гаври́ло Оста́пович Білаш (Біляш, Булашка) (? — після 1662) — український військовик доби Гетьманщини. Миргородський (1660—1661), наказний гадяцький (1661—1662) полковник.

Походження та участь у Хмельниччині

За версією історика В. Заруби, походив із зем'янського шляхетського роду Білашів (Білашівських), що володіли містечком Білоусівкою у Брацлавському воєводстві. Гаврило Білаш згаданий у Реєстрі 1649 року як білоусівський городовий отаман у Красненській сотні Брацлавського полку. На Миргородщину він міг переселитися у 1651 після ліквідації Брацлавського полку за умовами Білоцерківського миру[1]. Аналогічну версію висуває дослідник С. Коваленко[2].

Історик В. Кривошея ототожнює майбутнього полковника з Гаврилом Біляченком, який зафіксований у Реєстрі 1649 у полковому товаристві Миргородського полку. На думку вченого, Гаврило Білаш-Біляченко за походженням був корінним миргородським козаком[3].

Полковництво

1659 належав до групи полкової старшини Миргородського полку, яка підтримала Юрія Хмельницького у боротьбі за булаву. Наприкінці 1659 призначений наказним полковником від Павла Апостола.

У січні 1660 обороняв рубежі полку від набігів кримських татар. 18 та 19 січня написав листи білгородському воєводі Гр. Ромодановському та сумському Умаю Шамордіну, у яких повідомляв про пересування ординців та закликав до пильності:

В тому будьте в пильній обережності, як до війни належить, по-рицарському треба бути готовими, аби нас, сонних, противник у дворах не ставав ... будем тим противникам хреста святого відсіч давати

— [4]

Оригінальний текст (ст. укр.)
[В том будьте в пильной осторожности, як до войни принадлежит, по-рицерску треба быти готовими, аби нас сонных непріятель в дворах не ставал ... будем оным непріятелям креста святого отпор давать.] Помилка: {{Lang}}: невпізнаний код мови: uk-old (допомога)

Обраний повним полковником у грудні 1660 після того, як Павло Апостол потрапив у полон під Чудновом[1]. Зберіг вірність Хмельницькому, відмовившись підтримати наказного гетьмана Якима Сомка[2]. Боровся за вплив у полку з прихильником Сомка Павлом Животовським. У травні 1661 усунутий від полковництва в Миргороді[1]. Деякий час як наказний полковник очолював Гадяцький полк, що у той час формувався[3]. Після 1662 не згадується в історичних джерелах.

Нащадки

Ймовірні нащадки мешкали у Городиській сотні Миргородського полку, та у Лубенському полку[4]. Григорій Білаш — лубенський полковий канцелярист (1767)[1].

Примітки

  1. ↑ а б в г Заруба В. Козацька старшина Гетьманської України (1648—1782): персональний склад та родинні зв'язки. — Дніпропетровськ, 2011
  2. ↑ а б Коваленко С. Україна під булавою Богдана Хмельницького: Енциклопедія у 3 томах. — Т. 1 — Київ, 2007
  3. ↑ а б Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. — Київ, 2008. С. 166
  4. ↑ а б Розсоха Л. Гаврило Білаш, маловідомий козацький полковник // Миргородська старовина: Дослідження. Статті. Нариси. Розвідки. — Кобеляки, 2002