|
Габіскірія Юрій Важикович
Юрій Важикович Габіскірія (груз. იური ვაჟიკის ძე გაბისკირია, нар. 1 вересня 1968, Бакуріані[1], Грузинська РСР) — радянський та грузинський футболіст, півзахисник та нападник, виступав у складі національної збірної. Клубна кар'єраЮрій народився в курортному містечку Бакуріані, але дитинство провів в місті Сенакі, на заході Грузії, де й почав захоплюватися футболом. Вихованець «Динамо» з міста Сухумі (тренер - Анатолій Норакідзе). Професійну кар'єру розпочав у 1988 році в кутаїському «Торпедо», куди потрапив на запрошення Резо Дзодзуашвілі[1], провів в тому сезоні 29 матчів, забив чотири м'ячі і став, разом з командою, переможцем дев'ятої зони другої ліги СРСР. У наступному сезоні зіграв 41 матч і забив два м'ячі, після чого перейшов у клуб «Цхумі», який у 1990 році брав участь в першому незалежному чемпіонаті Грузії, коли місцеві клуби вийшли з чемпіонату СРСР. У тому сезоні провів 29 матчів, забив чотири м'ячі і став, разом з командою, фіналістом першого незалежного розіграшу Кубка Грузії. За наступні два сезони 1991 і 1991/92 років провів 51 зустріч, забив 11 м'ячів і став у сезоні 1991/92 років, разом з командою, віце-чемпіоном Грузії і вдруге в кар'єрі фіналістом Кубка країни. У сезоні 1992/93 років зіграв 31 матч і забив 11 м'ячів, після чого в зв'язку з нестабільною ситуацією в країні покинув Грузію і перейшов в український клуб «Темп» з Шепетівки[1]. У сезоні 1993/94 років зіграв 30 матчів, в яких забив чотири м'ячі, в чемпіонаті України і чотири зустрічі в кубку країни. У наступному сезоні провів 23 зустрічі, в яких забив чотири м'ячі, в чемпіонаті і дві гри в кубку. У міжсезоння 1995 року, після вильоту «Темпа» з вищої ліги, повинен був бути заявлений в складі львівських «Карпат», але в останній момент вирішив спробувати свої сили в донецькому «Шахтарі», зіграв один матч у чемпіонаті 25 липня проти тернопільської «Ниви», але в підсумку клубу не підійшов[1] і повернувся в «Темп», за який того розіграші провів сім зустрічей, після чого, у вересні, поповнив ряди криворізького «Кривбасу», в якому, однак, надовго не затримався, зіграв шість матчів після чого покинув клуб. На початку 1996 року переїхав до Росії, де дебютував у місцевій вищій лізі в складі клубу «КамАЗ-Чалли». За команду з Набережних Човнів виступав до травня[2], зіграв сім матчів у чемпіонаті і один у Кубку Росії, після чого покинув клуб, перейшовши в «Чорноморець-д» з Новоросійська, де знаходився до серпня 1997 року[3], провівши за цей час всього одну зустріч. Потім з серпня виступав за «Кубань» зі Слов'янська-на-Кубані, зіграв у тому році вісім матчів, забив два м'ячі й став, разом з командою, переможцем другої зони третьої ліги Росії. Сезон 1998 року також провів у Слов'янську, зіграв 24 зустрічі, в яких забив 12 м'ячів, у лізі і одну гру в кубку. На початку 1999 року поповнив ряди «Кубані» з Краснодара, за яку в тому сезоні провів 33 матчі, забив 18 м'ячів, завдяки чому став найкращим бомбардиром клубу в сезоні[4], і разом з командою став переможцем розіграшу в південній зоні другого дивізіону, зіграв і в обох матчах фінальної серії за право виходу в першу лігу проти тольяттинсської «Лади», де за сумою двох зустрічей «Кубань» поступилася. Окрім цього, зіграв за «Кубань» в тому році два поєдинки в Кубку Росії. У 2000 році переїхав до Ізраїлю, де виступав до кінця року за клуб «Бней Сахнін» з Сахніна, після чого повернувся в Росію, де поповнив склад нальчикського «Спартака», за який провів у тому сезоні 15 матчів у лізі й одну зустріч у кубку країни. Після закінчення у Росії сезону 2001 року повернувся на батьківщину, де продовжив кар'єру в клубі «Сіоні» з міста Болнісі. У сезоні 2001/02 років зіграв 14 матчів і забив два м'ячі. У наступному розіграші провів 30 зустрічей, забив шість голів і став, разом з командою, втретє в кар'єрі фіналістом Кубка Грузії. У сезоні 2003/04 років, останньому в складі «Сіоні», зіграв 32 матчі, забив дев'ять м'ячів у ворота суперників і став, разом з командою, бронзовим призером чемпіонату країни. Наступні два роки провів у складі клубу «Боржомі» з однойменного міста, зіграв в сезонах 2004/05 і 2005/06 років, відповідно, 30 (забив 8 голів) і 25 (забив 5 голів) матчів, після чого покинув клуб, і поповнив склад команди «Амері» з Тбілісі, де в свій останній професійний сезон 2006/07 років вийшов на поле шість разів і став, разом з командою, вдруге й востаннє в кар'єрі бронзовим призером чемпіонату країни і вперше володарем Кубка Грузії. Окрім цього, грав за «Амері» в матчах першого кваліфікаційного раунду Кубка УЄФА проти вірменського клубу «Бананц»[5]. Кар'єра в збірнійУ складі головної національної збірної Грузії провів один матч. 25 травня 1993 року він з'явився на полі в товариському матчі проти збірної Азербайджану на 66-й хвилині, замінивши Василя Сепашвілі. Гра закінчилася поразкою грузинської команди з рахунком 0:1[6]. У 1994 і 1995 роках Юрій ще двічі отримував запрошення в збірну, але через травму не зміг приїхати[7].
Загалом: 1 матч / 0 голів; 0 перемог, 0 нічиїх, 1 поразка[8]. ДосягненняКомандні
Особисте життяСтарший брат Юрія - Лері - колишній футболіст. На даний час — тренер-селекціонер грузинського клубу «Гагра» з однойменного міста. Юрій одружений. Сімейна пара виховує сина Ніколоза[7]. Статистика виступів
Примітка: знаком * відзначені колонки, дані в яких неповні в зв'язку з відсутністю протоколів Кубка Грузії, а також даних по ізраїльському етапу кар'єри. Джерела:
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
