ГЕС Сан-Сіман

ГЕС Сан-Сіман
Водосховище Сан-Сіман
19°01′09″ пд. ш. 50°29′59″ зх. д. / 19.01916667° пд. ш. 50.49972222° зх. д. / -19.01916667; -50.49972222
КраїнаБразилія Бразилія
АдмінодиницяМінас-Жерайс
Стандіюча
РічкаПарана
Каскадкаскад на Парані
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1978–1979
Основні характеристики
Установлена потужність1710  МВт
Середнє річне виробництво11200  млн кВт·год
Тип ГЕСпригреблева
Розрахований напір72,9  м
Характеристики обладнання
Тип турбінФренсіс
Кількість та марка турбін6 Neyrpic
Кількість та марка гідрогенераторів6 Brown Boveri and Cie
Потужність гідроагрегатів6х285  МВт
Основні споруди
Тип греблікам'яно-накидна із глиняним ядром + земляна + бетонна
Висота греблі127  м
Довжина греблі805 + 2267 + 563  м
ВласникCompahia Energetica de Minas Gerais (CEMIG)
ГЕС Сан-Сіман. Карта розташування: Бразилія
ГЕС Сан-Сіман
ГЕС Сан-Сіман
Мапа
Мапа

ГЕС Сан-Сіман (порт. Usina Hidrelétrica de São Simão) — гідроелектростанція на сході Бразилії на межі штатів Мінас-Жерайс та Гояс. Розташована між ГЕС Кашуейра-Дорада (вище по течії) та ГЕС Ілля-Солтейра, входить до складу каскаду на Паранаїбі (правий виток другої за довжиною річки Південної Америки Парани).

У межах проєкту Паранаїбу перекрили комбінованою греблею, що складається із кількох ділянок:

  • лівобережна земляна висотою 64 метри та довжиною 952 метри;
  • центральна кам'яно-накидна із глиняним ядром висотою 127 метрів та довжиною 805 метрів;
  • правобережна земляна висотою 71 метр та довжиною 1315 метрів;
  • бетонні конструкції довжиною 563 метри.

Ця споруда утримує велике водосховище з площею поверхні 678 км2 та об'ємом 12,54 млрд м3 (корисний об'єм 5,54 млрд м3), в якому можливе операційне коливання рівня поверхні між позначками 390,5 та 401 метр НРМ.

Пригреблевий машинний зал обладнали шістьома турбінами типу Френсіс потужністю по 285 МВт, що при напорі у 72,9 метра повинні виробляти близько 11,2 млрд кВт·год електроенергії на рік[1][2][3][4].

Примітки

  1. ↑ ANÁLISES DE RISCO APLICADAS A BARRAGENS DE TERRA E ENROCAMENTO: ESTUDO DE CASO DE BARRAGENS DA CEMIG GT ALEXANDRE VAZ DE MELO (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 березня 2018.
  2. ↑ http://www.cemig.com.br/en-us/Company_and_Future/Sustainability/Programs/environmental_programs/peixe_vivo/Pages/usina_paranaiba.aspx. www.cemig.com.br (амер.). Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 7 березня 2018.
  3. ↑ USINA HIDRELÉTRICA SÃO SIMÃO. Архів оригіналу за 21 квітня 2018.
  4. ↑ Informacoes para o coindice hidreletrica (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 березня 2018.

Посилання