Вважається, що саме його подарував іспанський король Філіп IV Габсбург своїй дочці, інфанті Маргариті Терезі Іспанській, як посаг. Від її чоловіка Леопольда камінь перейшов у спадок до Марії-Амалії (яка доводилася йому онукою).
У розпал Великої депресії аукційний дім «Крістіз» намагався продати історичний діамант, але на нього не знайшлося покупців.
З 1964 знаходився в приватній колекції.
Проданий на торгах «Крістіз» 10 грудня 2008 за рекордну суму 16 393 250 фунтів стерлінгів (24 311 190 доларів). Покупцем виступив британський ювелір Лоренс Графф.[2]
Література
Rudolf Dröschel, Jürgen Evers, Hans Ottomeyer: The Wittelsbach Blue, in: Gems and GemologyISSN0016-626X, 44 (2008), P. 348–363
Jürgen Evers, Leonhard Möckl, Heinrich Nöth: Der Wittelsbacher und der Hope-Diamant, in: Chemie in Unserer ZeitISSN0009-2851, 46 (2012), P. 356–364
Wise, Richard W., Secrets of the Gem Trade, The Connoisseur's Guide To Precious gemstones, ISBN 0-9728223-8-0 Fancy Blue Diamonds, p. 235-236