Вітвіцький Олег Іванович
Олег Іванович Вітвіцький (нар. 10 червня 1976, с. Застіноче Теребовлянського району Тернопільської області, Україна) — український педагог, публіцист, історик, громадський діяч. Депутат Тернопільської обласної (2006—2009), та міської рад. Кандидат історичних наук (2004). Голова Тернопільської обласної організації «Української Галицької партії» (2017)[1]. Один із учасників Форуму Вільних Держав Постросії. ЖиттєписНавчанняЗакінчив Застіноцьку неповну середню школу (1991)[2], Теребовлянську СШ № 1 (1993) та історичний факультет Тернопільського державного педагогічного університету (1998, нині ТНПУ ім. Володимира Гнатюка). В той час заприятелював з Іваном Гавдидою, який став для Олега Вітвіцького добрим учителем і політичним наставником[2]. РоботаПрацював учителем історії та педагогом-організатором ЗОШ у родинному селі (1998—2001), в Державному архіві Тернопільської області (2001—2002), старшим науковим співробітником Тернопільського обласного краєзнавчого музею (2003—2004). Директор дитячого оздоровчо-освітнього табору «Миротворець» (м. Теребовля). Громадська і політична діяльністьУ 2004—2005 — голова Міжнародної благодійної установи «Центр національного відродження імені Степана Бандери» у м. Київ. У 2001—2005 — заступник голови Всеукраїнської організації «Молодіжний націоналістичний конгрес»; 2005 — провідний консультант виконавчого комітету Тернопільської обласної організації політичної партії «Народний Союз „Наша Україна“». У 2006—2009 — заступник голови Тернопільської обласної ради. Керівник громадсько-політичного об'єднання «Українська справа». Член Політичної партії «Українська Галицька партія», у 2017 році обраний головою Тернопільської обласної організації цієї політсили[1]. На місцевих виборах 2015 року висувався кандидатом на посаду міського голови Тернополя від «Української Галицької партії».[3] На позачергових виборах до Верховної Ради України 21 липня 2019 року висувався кандидатом у народні депутати від партії "Голос" по 166 виборчому округу. РодинаОдружений, разом з дружиною Любою виховує сина і дочку[2]. ДоробокАвтор наукових праць, публікацій у ЗМІ, віршів, авторських пісень. Співупорядник книги «Іван Гавдида — творець нової епопеї» (2011).
Книжки про АлярмикаАвтор серії віршованих книжок про Алярмика, який бореться з негативними героями Адольфиком, Ліліпутіним, Медведчуковичем. Є ще й інші позитивні персонажі Ярема, Еней, Цятка.
Герой книжки Алярмик підданий критиці з боку російського телеканалу Life News.[6][7] Ілюстрації для «Повстанської абетки» створив художник Любомир Бейгер[8], для «Пригод Алярмика та його друзів» — Олена Волошинська. Примітки
Джерела
Посилання
Про «Повстанську абетку»
|