Вірменський національний рух

Вірменський національний рух
ВНР (вірм. ՀՀՇ)

вірм. Հայոց Համազգային Շարժում
КраїнаВірменія Вірменія
Голова партіїАрарат Зурабян
СпікерОлександр Арзуманян
Дата заснування20 лютого 1988
Дата розпуску23 лютого 2013[1]
Штаб-квартираЄреван, Вірменія
Ідеологіяліберальна демократія
ліберальний націоналізм[2]
антикомунізм
центризм
правоцентризм
Членство в міжнародних організаціяхАльянс лібералів і демократів за Європу
Кількість членів 10,000 (1996)[3]
Офіційний сайтanm.am

Вірменський національний рух або Вірменський загальнонаціональний рух (вірм. Հայոց Համազգային Շարժում, трансліт. Хаойтс Хамазґайн Шаржум) — політична партія, що діяла на території Вірменії з 1988 по 2013 роки.

Історія

Утворення

Політична партія виникла на основі резолюції Автономної Ради Нагірного Карабаху від 20 лютого 1988 року про возз'єднання з радянською Вірменією[4]. Перше засідання, вимогою якого було приєднання Нагірного Карабаху до Вірменії, відбулося в Єревані 21 лютого 1988 року. Керівний комітет, на чолі з Ігорем Мурадяном, організований того ж місяця. Левон Тер-Петросян, майбутній президент Вірменії, був включений до правлячого органу в травні. 15 червня, за участю представників Вірменського національного руху у Верховній Раді ВРСР, прийнято постанову про вищезазначену злуку.

Участь у парламентських виборах 1990

Вірменський національний рух брав участь у виборах до Верховної Ради Вірменської РСР, отримавши 59 місць у парламенті радянської республіки[5].

Участь у президентських виборах 1991

Під час президентських виборів у, вже незалежній, Республіці Вірменія 1991 року партією було висунуто Левона Акоповича Тер-Петросяна. За результатами голосування, кандидат переміг, набравши 83% голосів виборців.

Участь у президентських виборах 1996

Вірменський національний рух знову висунув Тер-Петросяна як свого кандидата на виборах Президента Вірменії. Він переміг з 51,3% голосів.

Відставка Тер-Петросяна

Партія остаточно втратила значення, коли Левон Тер-Петросян йде у відставку зі свого поста в 1998 році. Повністю втрачає представництво у Національних зборах після парламентських виборів у Вірменії 1999 року, втративши 62 місця.

Альянс лібералів і демократів за Європу

З 2010 року політична партія входила до партії Альянс лібералів і демократів за Європу.

Участь у парламентських виборах 2012

Партія брала участь у виборах до парламенту Вірменії 2012 року, але отримала лише одне місце.

Подальша діяльність

У липні 2012 року партія брала участь у форумі ліберальних партій Кавказького регіону. У форумі взяли участь Республіканська партія Грузії та партія Мусават. Обговорювалися питання спільного регіонального співробітництва, а також питання інтеграції в європейські структури[6][7].

Розпуск

Востаннє Вірменський національний рух очолював Арам Манукян, і партія офіційно розпустилася у 2013 році.

Депутати

Перше скликання (1990)

Друге скликання (1995)

Примітки

  1. ↑ Pan-Armenian National Movement renamed "Armenian National Congress" party. News.am (англ.). 23 лютого 2013. Процитовано 13 квітня 2013.
  2. ↑ Harutyunyan, Arus (2009). Contesting National Identities in an Ethnically Homogeneous State: The Case of Armenian Democratization. Western Michigan University. p. 165.
  3. ↑ Wessenlink, Egbert (1 березня 1997). Armenia: After the 1996 Presidential Elections. refworld.org. WRITENET. Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Despite its dominant position, in 1996 the ANM only had an estimated 10,000 members.
  4. ↑ Հայոց Համազգային Շարժում (ՀՀՇ) կուսակցություն. History of Armenia (вірм.). Процитовано 11 вересня 2022.
  5. ↑ Members of the National Assembly of the Republic of Armenia Eighth Convocation. “Armenian National Movement” Faction. National Assembly of the Republic of Armenia (англ.). Процитовано 11 вересня 2022.
  6. ↑ ՀՀՇ-ի, Ադրբեջական Մուսաֆաթի, Վրաստանի Հանրապետական կուսակցության ղեկավարների հանդիպում. Առավոտ (вірм.). 17 липня 2012. Процитовано 11 вересня 2022.
  7. ↑ ՀՀՇ-ականները մասնակցել են համաժողովի. A1+ (вірм.). Процитовано 11 вересня 2022.

Посилання