Віра, Надія, Любов та матір їх Софія

Віра, Надія, Любов та матір їх Софія
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Новгородська ікона (XVI ст., Третьяковська галерея)
Дата17 вересня
CMNS: Віра, Надія, Любов та матір їх Софія у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Віра, Надія, Любов та матір їх Софія (грец. αγία Σοφία και οι κόρες της Πίστις, Ἐλπίς, Ἀγάπη, італ. Sapienza, Fede, Speranza, Carità, лат. Sapientia, Fides, Spes, Caritas; пом. 137, Рим, Римська імперія) — ранньохристиянські святі, шановані в лику мучениць. Жили у II столітті в Римі. У Православній церкві їхня пам'ять вшановується 17 вересня.[a]

Хоча в попередніх виданнях Римського мартиролога пам’ять святих Віри, Надії та Любові в Римо-Католицькій церкві вшановувалась 1 серпня,[1] а їх матері Софії – 30 вересня, у нинішньому тексті цього офіційного, але нібито неповного каталогу святих Римо-Католицької Церкви немає свята, присвяченого трьом святим.

Відомості про святу Софію та її дочок відсутні в найдавніших мартирологах, й перші згадки про них відносяться до VII століття. На думку болландистів, ці мучениці є персоніфікацією християнських чеснот, а не реальними особистостями[2].

Життєпис

Свята мати Софія та її доньки Віра, Надія й Любов. Західна Україна 18 ст

Софія, вдова з Мілана, прибула до Риму і зупинилася у багатої пані на ім'я Фессамнія. Згідно з переказами, Віра (грец. Πίστις), Надія (грец. Ἐλπίς) і Любов (грец. Ἀγάπη)[3] виховувалися матір'ю у християнському благочесті. Коли 137 року почалося переслідування християн, матір з дочками ув'язнили й відправили на суд до імператора. Коли вимоги зректися християнської віри не допомогли, Адріан доручив родовитій жінці Палладії переконати матір та дочок вернутися до ідолопоклоніння: поклонитися богині Діані — спочатку обіцянкою багатих подарунків, а потім погрозами.

Але вони твердо сповідували свою віру в Христа. Імператор наказав піддати дочок Софії жорстоким тортурам, але вони дивним чином перенесли їх і загинули, тільки будучи обезголовленими або зарубаними. На день смерті Вірі було 12 років, Надії — 10 і Любові — 9. Імператор віддав понівечені тіла дочок Софії, вона з почестями поховала їх, а сама провела в молитві три дні біля їхнього гробу й померла.

Пам'ять святих вшановується церквою 17 вересня.

Зображення святої Софії з трьома доньками в період Речі Посполитої було присутнє на гербі Київської католицької єпископії.

Початкові грецькі імена дочок — Пістіс, Елпіс і Агапе — були перекладені старослов'янською мовою (староцерк.-слов. Вѣра, Надежда, Люба), і тільки ім'я їхньої матері Софії («Мудрість») залишили без перекладу.

Вшанування пам'яті

У місті Львів є вулиця Віри, Надії, Любові.

У місті Кривий Ріг є окремо вулиця Віри, вулиця Надії, вулиця Любові, що розташовані одна біля одної.

У місті Первомайськ є провулок Софії. Також є вулиця Надії.

Ікона роботи Карпа Золотарьова (1685 рік)

Див. також

Примітки

  1. ↑ Martyrologium Romanum [The Complete Roman Martyrology]. Boston Catholic Journal. 2004.
  2. ↑ Н . В . Герасименко Вера, Надежда, Любовь и София. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2004. — Т. VII. — С. 702-704. — ISBN 5-89572-010-2.(рос.)
  3. ↑ Імена відповідають християнським чеснотам з 1-ше послання до Коринтян (13:13)
  4. ↑ Снег как символ целомудрия
  5. ↑ BBKL Register | Germany | Verlag Traugott Bautz GmbH (нім.). Verlag T. Bautz GmbH. Архів оригіналу за 19 квітня 2020. Процитовано 12 грудня 2019.
  6. ↑ L'abbatiale Saint Trophime l'ancienne abbaye Sainte Sophie | Commune d'Eschau (фр.). Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.

Зауваження

  1. ↑ Деякими православними церквами святкується 17 (30) вересня за юліанським календарем, зокрема Єрусалимською, Російською, Сербською, Грузинською, Польською і Македонською православними церквами.

Література

Посилання