Вінцас Миколайтіс-Путінас
Ві́нцас Микола́йтіс-Пу́тінас (лит. Vincas Mykolaitis-Putinas; 20 травня (1 червня) 1893, село Пілотішкяй, Сувальська губернія[5] — 7 червня 1967, село Качяргіне, Литва[6]) — литовський письменник, поет, драматург, літературознавець; академік АН Литви (1941). Справжнє прізвище Миколайтіс; Путінас — літературний псевдонім (литовською — «калина»). БіографіяНавчався в гімназії в Маріямполі, потім в католицькій духовній семінарії в Сейнах. Почав публікувати перші вірші під псевдонімом Путінас. В 1915—1917 роках навчався в католицкій Петроградській духовній академії. Видав першу збірку віршів. В 1922 році у Фрібурзькому університеті (Швейцарія) вивчав філософію, мистецтво, історію і літературу. На отримання вченого ступеню доктора філософії представив дисертацію про естетичні погляди Володимира Соловйова (видана французькою мовою в 1923 році). Відвідував лекції в Мюнхенському університеті. В Мюнхені познайомився і зблизився з Балісом Сруоґою. Викладав літературу в Литовському університеті в Каунасі (з 1923 року; з 1930 року Університет Вітаутаса Великого). З 1928 року професор. Одночасно редагував журнал «Жидініс» («Вогнище»; 1923—1932), пізніше журнал «Деновідіс» («Полудень», з 1938 року). Після виходу романа «В тіні вівтарів» (1933) в 1935 році порвав з духовенством (і одружився), за що був відлучений від церкви. В 1934 році вибраний головою Товариства литовських письменників. Під час Другої Світової війни залишався в окупованій Литві. В 1940—1954 роках професор Вільнюського університету. Похований у Вільнюсі на цвинтарі Расу. ТворчістьДрукувався з 1911 року. Першу збірку віршів «Червоні квіти». Князь Жвайніс опублікував у 1917 році в Петрограді. В 1927 вийшла збірка віршів «Між двома зірками», в 1936 — збірка «Шляхи і перехрестя». В 1933 опублікував роман «В тіні вівтарів», в якому частково відображається біографія автора. Роман викликав широкий резонанс і був сприйнятий церковними колами як замах на основи церкви і релігії. Роман перекладений на латиську, польську, чеську, естонську, російську та інші мови. В 1937 видав роман «Криза». Після Другої Світової війни видав збірки віршів «Вітаю землю» (1950), «Поезія» (1956), «Дар буття» (1963), «Вікно» (1963). В романі «Повстанці» (ч. 1, 1957; Державна премія Литви, 1958; ч. 2, 1967) зображене повстання 1863 року. Автор драми «Володар» (1929), драматичних поем «Кільце і жінка» і «Дівчина із роду Скальвяй», п'єси «Доктор Гярвідас». Автор праць з історії литовської літератури «Нова литовська література» (т. 1, 1936), «Перша литовська книга» (1948). Переклав литовською мовою твори О. Пушкіна, М. Лермонтова, А. Міцкевича та ін. Вибрані твори
Література
Посилання
Примітки
Нині — Пренайський район, Литва. Нині — Каунаський район, Каунаський повіт, Литва. |