Віндхіяварман

Віндхіяварман
16-й Правитель Малави
1160 — 1193
Попередник: Джаяварман I
Наступник: Субхатаварман
 
Смерть: 1193(1193)
Рід: Парамара
Батько: Джаяварман I

Віндхіяварман — індійський правитель Малави з династії Парамара.

Життєпис

Син Джаявармана I. Спадкував трон 1160 року. Але невдовзі зіткнувсяз повстанням військовика Балали, який захопив столицю Дхар. Віндхіяварман переніс резиденцію до Бходжпала. Деякий час був васалом Мулараджи II Чаулук'ї, правителя Гуджара. Лише 1175 року зумів відновити незалежність та здолати Балалу.

Здобув перемогу над Західними Чалук'ями, які захопили володіння Парамара за часів правління його попередників. Але згодом зазнав поразки від останніх, Чандела, Хойсалів і Сеуна. Втім ймовріно ці поразки були не суттєвими, оскільки до 1192 року відновив владу Парамара над усією Малавою Помер 1193 року. Йому спадкував син Субхатаварман.

Джерела

  • Bhatia, Pratipal (1970). The Paramāras, c. 800-1305 A.D. Munshiram Manoharlal. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 21 лютого 2017.
  • Jain, Kailash Chand (1972). Malwa Through the Ages, from the Earliest Times to 1305 A.D. Motilal Banarsidass. ISBN 978-81-208-0824-9. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 21 лютого 2017.
  • Prabhakar Narayan Kawthekar (1995). Bilhana. Sahitya Akademi. ISBN 9788172017798. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 21 лютого 2017.
  • Majumdar, Asoke Kumar (1956). Chaulukyas of Gujarat. Bharatiya Vidya Bhavan. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 21 лютого 2017.
  • Majumdar, R. C. (1977). Ancient India. Motilal Banarsidass. ISBN 9788120804364. Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 21 лютого 2017.
  • Sen, Sailendra Nath (1999). Ancient Indian History and Civilization. New Age International. ISBN 9788122411980. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 21 лютого 2017.
  • Trivedi, Harihar Vitthal (1991). Inscriptions of the Paramāras, Chandēllas, Kachchapaghātas, and two minor dynasties. Archaeological Survey of India. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 21 лютого 2017.