Вільне (Білгород-Дністровський район)

село Вільне
Панорама на с. Вільне (вигляд з с. Попаздра) Панорама на с. Вільне (вигляд з с. Попаздра)
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Білгород-Дністровський район
Тер. громада	Сергіївська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA51040210020019956
Облікова картка	Вільне (Білгород-Дністровський район)
Основні дані
Засноване	1905 (119 років)
Колишня назва	Каторга
Населення	419
Площа	0,78 км²
Густота населення	537,18 осіб/км²
Поштовий індекс	67792
Телефонний код	+380 4849
Географічні дані
Географічні координати	45°59′40″ пн. ш. 30°17′16″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	67780, Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт Сергіївка, вул. Гагаріна, 3
Карта
Вільне
Вільне
Мапа
Вільне у Вікісховищі

Ві́льне — село Сергіївської селищної громади Білгород-Дністровського району Одеської області в Україні. Населення становить 419 осіб.

Археологія

Поселення епохи пізньої бронзи і черняхівської культури, площа 150 на 80 метрів (на південній околиці села на правому березі балки, що впадає в Будацький лиман). Сарматський могильник Катаржа з 8 курганів (розкопаний біля села).[1][2]

Історія

1817 р. у поселенні Велика Катаржі, що виникло на місці татарського урочища, проживало 48 осіб (32 особи українці й 16 особи іншого походження).[3]

Наприкінці ХІХ — поч.ХХ століть в поселенні Катарга проживало 360 осіб українців.[3]

Село засновано 1905 року. Первинну назву мало — Каторга.[4]

Трагедія

8 травня 2018 року у селі Вільне, напередодні 73-річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, трапилося страшне вбивство останньоного в селі 93-річного ветерана Другої світової війни. Ветерана війни позбавив життя 33-річний нелюд заради двох піджаків з нагородами. Ветеран пройшов війну, пройшов через справжнє пекло і був вбитий за кілька сотень гривень, які нелюдь планував виручити за вкрадене.[5]

Населення

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 401 особа, з яких 182 чоловіки та 219 жінок.[6]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 415 осіб.[7]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]

Мова	Відсоток
українська	87,83 %
російська	5,25 %
молдовська	3,58 %
циганська	1,67 %
болгарська	1,19 %
білоруська	0,24 %
гагаузька	0,24 %

Примітки

1. Sapozhnykov, Игорь Сапожников / Igor. Начала изучения курганов Буджака: историография и картография (The beginning of the study of Budjak burial mounds: historiography and cartography) 2018 (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.
2. admin. Археология и древняя история Белгород-Днестровского района | Археологическая карта (ru-RU) . Процитовано 24 січня 2021.
3. Українське населення придунайських земель XVIII — початок XX ст. (Заселення й економічне освоєння) - Олена Бачинська - Тека авторів. Чтиво. Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.
4. Карта РККА L-36 (А), 1941(рос.)
5. «Розірвати на шматки»: жорстоко вбито 93-річного ветерана напередодні 9 травня, причина шокує [Архівовано 25 травня 2018 у Wayback Machine.] // Politeka.net, 9 травня 2018 (рос.)
6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
8. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.