uk %D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D0%B5-%D0%93%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD

Вільде-Гінгалан; Vildé-Guingalan
Країна	Франція
Регіон	Бретань
Департамент	Кот-д'Армор
Округ	Дінан
Кантон	Плелан-ле-Петі
Код INSEE	22388
Поштові індекси	22980
Координати	48°26′19″ пн. ш. 2°09′26″ зх. д.H G O
Висота	53 - 117 м.н.р.м.
Площа	7,35 км²
Населення	1276 (01.01.2021)
Густота	173,6 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер; Мандат	Jean-Yves Juhel; 2020-2026

Вільде́-Гінгала́н, Вільде-Ґінґалан (фр. Vildé-Guingalan) — муніципалітет у Франції, у регіоні Бретань, департамент Кот-д'Армор. Населення — 1276 осіб (01.01.2021)^[1].

Муніципалітет розташований на відстані^[2] близько 340 км на захід від Парижа, 55 км на північний захід від Ренна, 50 км на схід від Сен-Бріє.

Демографія

Динаміка населення (INSEE ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)^[3]:

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

572

136

56

172

144

60

4

Жінки

584

124

56

200

116

76

12

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
4	85 +	12
12	80-84	12
12	75-79	12
16	70-74	40
20	65-69	12
28	60-64	8
36	55-59	44
48	50-54	40
32	45-49	24
52	40-44	48
52	35-39	48
32	30-34	68
36	25-29	36
20	20-24	20
36	15-20	36
40	10-14	36
48	5-9	48
48	0-4	40

Економіка

2010 року серед 738 осіб працездатного віку (15—64 років) 577 були активними, 161 — неактивною (показник активності 78,2%, у 1999 році було 70,0%). З 577 активних мешканців працювала 531 особа (282 чоловіки та 249 жінок), безробітними було 46 (24 чоловіки та 22 жінки). Серед 161 неактивної 47 осіб було учнями чи студентами, 68 — пенсіонерами, 46 були неактивними з інших причин^[4].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 478 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 1225,5 особи, медіана доходів виносила 17 099 євро на одного особоспоживача^[5]

Сусідні муніципалітети

Сен-Моде	Корсель	Окалек
Ла-Ландек	Пн	Окалек , Треліван
	Зх Вільде-Гінгалан Сх
	Пд
Ла-Ландек , Требедан	Требедан	Треліван

Галерея зображень

Посилання

Вільде-Гінгалан на сайті французького Національного інституту географії^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Вільде-Гінгалан на сайті французького Національного інституту статистики й економічних досліджень

Примітки

↑ ^а ^б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

Це незавершена стаття з географії Франції.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[popleg2021-1] а ^б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.

[2] Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів

[3] Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.

[4] Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)

[5] Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

[1]

[2]

[3]

[4]