Вільгельм Рудольф Фіттіг

Вільгельм Рудольф Фіттіг
нім. Wilhelm Rudolph Fittig
Народився6 грудня 1835(1835-12-06)
Гамбург, Німеччина
Помер19 листопада 1910(1910-11-19) (74 роки)
Страсбург, Франція
Країна Гамбург Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхімік, винахідник, викладач університету
Alma materГеттінгенський університет
ГалузьОрганічна хімія
ЗакладГеттінгенський університет, Тюбінгенський університет, Страсбурзький університет
Науковий керівникГенріх Лімпріхтd Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиЛюдвіг Вольф (хімік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Julius Bredtd Редагувати інформацію у Вікіданих
Вільям Ремзі Редагувати інформацію у Вікіданих
Movsum bay Xanlarovd Редагувати інформацію у Вікіданих
Ira Remsend Редагувати інформацію у Вікіданих
Вільгельм Пфеффер Редагувати інформацію у Вікіданих
Hugo Erdmannd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоГеттінгенська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Прусська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Баварська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:Реакція Вюрца — Фіттіга
НагородиКоролівська медаль, медаль Деві, медаль Перкіна
CMNS: Вільгельм Рудольф Фіттіг у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Вільгельм Рудольф Фіттіг (нім. Wilhelm Rudolph Fittig; 6 грудня 1835, Гамбург — 19 листопада 1910, Страсбург) — німецький хімік-органік.

Біографія

Народився у Гамбурзі. Закінчив Геттінгенський університет (1858), де навчався у Фрідріха Велера. Працював там же (з 1866 р. — професор), став членом Геттінгенської академії наук. В 1870—1876 рр. в Тюбінгенському, в 1876—1902 в Страсбурзькому університетах.

Наукова діяльність

Основні праці присвячені вивченню будови й синтезу ароматичних вуглеводнів. Ще в студентські роки, вивчаючи дію натрію на ацетон, уперше синтезував (1859) пінакол. Встановив (1860), що пінакон при кип'ятінні з 30%-ю сірчаною кислотою дегідратується з утворенням пінаколіну. Використав і розширив (1864) реакцію Вюрца на синтези ароматичних вуглеводнів, наприклад гомологів бензолу, отримуючи їх дією металевого натрію на суміш алкіл- і арилгалогенідів і яка отримала пізніше назву Реакція Вюрца — Фіттіга. Вивчав мезитилен і його похідні, зокрема вперше отримав (1866) мезитилен шляхом конденсації ацетону. Виявив (1873) в кам'яновугільному дьогті фенантрен. Запропонував (1873) хіноїдну структуру для оксихінонів. Після 1873 року займався переважно вивченням ненасичених кислот і лактонів. До його найвідоміших відкриттів належить визначення брутто-формули фруктози і глюкози.

Посилання