Вільгельм Глізе
Вільгельм Ґлізе (нім. Wilhelm Gliese, нім. вимова: [ˈɡliːzə]; 21 червня 1915 Злотория, Провінція Сілезія[1] — 12 червня 1993, Ебербах, Баден-Вюртемберг, Німеччина[2]) — німецький астроном, який спеціалізувався на вивченні й каталогізації найближчих зір. ЖиттєписҐлізе народився у Гольдберзі, нині місто Злотория в польській частині Сілезії. Син судді Вільгельма Ґлізе. Працював в Астрономічному обчислювальному інституті, спочатку в Берліні, потім у Гайдельберзі. Коли Ґлізе був студентом, голландський астроном Пітер ван де Камп заохочував його вивчати сусідні зорі, чим він і займався до кінця свого життя. Науковим керівником Ґлізе був Август Копф. Астрономічні дослідження Ґлізе перервала Друга світова війна: у 1942 році студента призвали до вермахту й відправили на Східний фронт. У 1945 році він потрапив в полон до СРСР, звідки повернувся лише у 1949 році. Після повернення з полону Вільгельм Ґлізе відновив свої дослідження в Інституті, який армія США після війни перенесла до Гайдельберга. Хоча він формально звільнився у 1980 році, він продовжував свої дослідження в Інституті аж до своєї смерті у 1993 році[3]. Каталоги найближчих зірВільгельм Ґлізе відомий насамперед завдяки своєму Каталогу найближчих зір, уперше опублікованому в 1957 р.[4], а згодом ще раз в 1969 р.[5] Деякі зорі відомі передусім за номером у цьому каталозі, наприклад Ґлізе 581 та Ґлізе 710. Зорі каталогу Ґлізе часто стають об'єктами досліджень через їхню близькість до Землі, через що досить швидко рухаються. В 1979 р.[6] та 1991 р.[7] Ґлізе у співпраці з Гартмутом Ярайсом (Hartmut Jahreiß) опублікував два додатки до свого каталогу. Після смерті Вільгельма Ґлізе в 1993 р. Ярейс написав його некролог[3]. Пам'ятьНа честь Вільгельма Ґлізе названо астероїд 1823 Ґлізе, відкритий астрономом Карлом Рейнмутом в 1951 році. Примітки
Зовнішні посилання
|