Статті, подані на конкурс, відносяться до двох номінацій за тематичним критерієм.
Номінація «біорізноманіття» містить статті про види та групи організмів: мікроорганізмів, грибів, рослин, тварин, викопних.
Номінація «загальна біологія» містить статті з анатомії, фізіології, біохімії, генетики, клітинної та молекулярної біології тощо
Умови конкурсу
Учасником конкурсу може бути будь-який зареєстрований користувач української Вікіпедії; кожний учасник може виставити на конкурс довільну кількість статей.
У конкурсі можуть брати участь новостворені статті розміром не менше 15 кілобайт або поліпшені статті, де об'єм доданої впродовж конкурсу інформації складає не менше 50% від кінцевого об'єму статті. В разі подання на конкурс поліпшеної статті, що існувала до початку конкурсу, відношення її кінцевого розміру до початкового обчислюється для версій статті, останньої перед початком конкурсу та останньої перед початком суддівського оцінювання
Стаття, що подається на конкурс, обов'язково має бути проілюстрована зображенням з конкурсів наукової фотографії 2015-2017 років, або зображенням, поданим на конкурс наукової фотографії 2019. Зараховуються також статті з ілюстраціями з конкурсів наукових фотографій інших країн. Статті, що не містять подібної ілюстрації, до конкурсу не приймаються. Тему статті можна обрати з підготованого організаторами переліку, або запропонувати самостійно.
Регламентні положення
Подання статей на конкурс та їхнє обговорення починається з 00.00 1 листопада 2019 року. Оцінювання статей журі починається з 00:00 1 грудня.
Автори статей можуть виставляти свої статті для обговорення будь-коли протягом періоду написання (1 листопада - 30 листопада). Беручи до уваги висловлені поради, автор може міняти зміст статті протягом всього часу до початку суддівського оцінювання. В обговоренні статті може брати участь будь-який користувач української Вікіпедії. Поради авторам та зауваження, висловлені суддями в період до початку суддівського оцінювання, а також ступінь, до якого автор статті взяв їх до уваги, не накладають на суддів жодних зобов'язань при оцінюванні статті. Суддівське оцінювання здійснюється за текстом версії статті, останньої перед початком періоду оцінювання і відредагованої автором, що виставив її на конкурс.
На початку написання конкурсної статті її автор має додати свою статтю (статті) до розділу «Конкурсні статті» у відповідну номінацію (біорізноманіття або загальна біологія) наприкінці цієї сторінки, а також шаблон {{пишу}} на сторінку своєї статті. Обов'язково також необхідно поставити на сторінці обговорення статті рядок: {{WikiScience Contest 2019|{{subst:REVISIONUSER}}|група=2}} (якщо ви поміщаєте шаблон до статті, яку створили не ви, замініть текст «{{subst:REVISIONUSER}}» на нікнейм автора статті) Статті без цього шаблону можуть бути не зараховані у конкурсний внесок. Статті, не додані на сторінку конкурсу до початку оцінювання журі, участі в конкурсі не беруть.
Зміни до регламенту
Через низьку активність користувачів у конкурсі та невелику участь поданих статей, задля збереження духу змагальності, оргкомітет вирішив розглядати всі статті за біологічною тематикою в єдиній номінації та розіграти спільний комплект призів.
Рекомендації учасникам
В якості зразків статей для написання оргкомітет конкурсу рекомендує для групи "Загальна біологія" — статті «Клітина», «АМРА-рецептор»; для групи "Біорізноманіття" — статті «Мамут», «Сом звичайний». Оргкомітет зауважує, що відповідність зазначеним зразкам не є обов'язковою умовою для участі та здобуття перемоги в конкурсі.
Визначити розмір поточної версії статті можна, перейшовши за посиланням «Перегляд історії» справа вгорі сторінки.
Новим дописувачам, які ще не мають досвіду написання статей у Вікіпедії, оргкомітет рекомендує протягом часу, що лишився до початку конкурсу, зареєструватись в українській Вікіпедії і працювати над конкурсною статтею (статтями) в розділі «Чернетка» особистої сторінки. Таким чином виникає можливість набуття досвіду у використання вікі-розмітки без вміщення тексту в основний простір статей, тобто стаття не набуватиме статусу «поліпшеної». В основний простір статей текст може бути перенесений після початку конкурсу.
Критерії оцінювання статей
З огляду на наявність великої кількості дотичних до біології, але не суто біологічних, тематик (статті про наукові видання біологічної спрямованості, про медицину, сільське господарство тощо) до початку оцінювання якості статті судді оцінюють відповідність статті конкурсній категорії. Середній бал оцінки категоріальної відповідності використовується як ваговий множник кінцевого балу.
Первинно віднесення статті до номінації здійснює її автор; журі конкурсу може рекомендувати автору змінити категорію, або віднести статтю до іншої групи самостійно, якщо таке рішення підтримають не менше двох членів журі. Оцінювання статей здійснюється по десятибальній шкалі, де нижчою оцінкою є 1 бал, вищою — 10 балів.
Оцінювання статей здійснюється за такими критеріями:
Інформаційна досконалість: повнота висвітлення теми та сучасність наведеної інформації, наявність автоматично сформованих приміток, коректність проставлених у тексті цитат, вікіфікація основних термінів
Оригінальність статті: статті, в яких вся інформація взята з іншомовних версій Вікіпедії, оцінюються нижче, ніж ті, що містять значний відсоток даних, раніше не представлених в іншомовних версіях Вікіпедії
Оформлення: повнота ілюстративного матеріалу, його якість та ліцензійна чистота; наявність граматичних помилок та лексична якість тексту; коректність розбиття на підрозділи; вікіпедійні стандарти оформлення, наявність та коректність заповнення шаблонів-карток (де це можливо та потрібно), інтервікі-посилання, тематична категоризація тощо.
Кінцевий бал статті є сумою середніх балів за інформаційне наповнення та оформлення, помноженою на ваговий категоріальний множник. Приклад обчислення кінцевого балу:
Для покращення статті пропоную внести наступні правки: 1) розширити анотацію; 2) розділ "Опис" для термінів "спора" та "різновид" додати гіперпосилання на відповідні сторінки ( враховуючи, що для терміну "різновид" не існує сторінки в українській вікіпедії, пропаную дати посилання на відповідну сторінку в англомовній вікіпедії https://en.wikipedia.org/wiki/Variety_(botany) ) 6) Розділ "Схожі види". Перше речення потребує посилання на літературу, формулювання "Навіть у фахівців виникають проблеми з ідентифікацією" не відповідає стилістиці написання енциклопедичних статей. Речення "Неїстівні види завжди мають неприємний смак" вилучити, для запобігання хибного трактування. Було би дуже добре додати додаткову інформацію про ознаки за якими Ramaria stricta можна відрізнити вид схожих видів, особливо отруйних. 7) Розділ практичне значення. Не вистачає посилань на літературу. Можна додати інформацію про використання в народній медицині в деяких країнах Азії та про протопухлинні властивості, але обережно, підкресливши сумнівність методів народної медицини, та попередній характер протипухлинних досліджень. Посилання на додаткові джерела наводжу нижче.
Зауваження.
1. Перше зауваження стосується певною мірою не конкурсної роботи, а завдання. Значення латинського видового епітету «stricta» українською мовою можуть бути наступні: «стиснута», «щільна», «вузька», «жорстка», «сувора», «холодна», «крута», «точна»… Тим не менш, традиційно чомусь цей вид українською мовою перекладають як «Рамарія пряма», як і зазначено у завданні. Можливо зі згодою організаторів варто, порадившись з мікологами, використовувати інші варіанти перекладу (в літературі трапляються варіанти «Рамарія жорстка», і «Рамарія щільна»), або вказати їх у підсумковому варіанті статті на початку як синоніми, які на мій суб'єктивний погляд більше відповідають перекладу латинської назви.
2. Опис варто зробити більш детальним. Наприклад вказавши більше ознак спор, колір спорового натрусу і т.п. І, можливо, вказати на відміни цих ознак у близьких видів.
3. Якщо вже визначати за смаком, як це рекомендує автор, то варто додати для порівняння варіанти смаку інших (їстівних, отруйних і неїстівних) видів. І можна додати, що цей вид Рамарії має не тільки гіркий, а ще й пекучий смак.--Юрій Бенгус (обговорення) 22:22, 9 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
Додам ще декілька не принципових зауважень, які, гадаю, дозволять покращити в цілому непогану статтю. 1) Коли вже пояснювати етимологію назви гриба, то варто пояснити і назву родову: латинське ramus — гілка, відгалуження. 2) У посиланні 4 варто дати не лише назву, а й інтернет-адресу повного тексту джерела: копія праці «Epicrisis Systematis Mycologici» є, наприклад, на сайті: archive.org/details/bub_gb_bYdIAAAAYAAJ. 3)Варто було б сказати про властивість грибу пригнічувати діяльність бактерій[1]. 4)Розділ «Практичне значення» слід доповнити інформацією про перспективність використання цього виду як джерела для добування пектинази (Бойко, Малюга, 2013 — статтю неважко знайти в інтернеті).В. Николов (обговорення) 17:20, 12 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
На жаль, не знайшов українських статей, що присвячені цьому виду (тому немає українських джерел), але назва використовується в науковій літературі у дотичних темах або переліках. Я не взяв до уваги, що потрібне джерело саме на українську назву. Дякую за зауваження. Виправлюсь.--Стефанко1982 (обговорення) 23:23, 21 листопада 2019 (UTC)[відповісти]
Зауваження:
1.На початку, в першому реченні, варто додати до української назви родини варіант «повисюх», як більш вживаний серед українських ентомологів (моя суб’єктивна думка). Тоді речення буде звучати так: Сирф перев'язаний (Syrphus ribesii) — вид двокрилих комах родини повисюх, або дзюрчалок (Syrphidae).
2.У мене виникли сумніви, що на світлині з підписом «Самиця» дійсно представлено самицю саме цього виду. Тут виникає певна колізія, адже саме це фото є у завданні «Вікіпедії». Тобто на мою думку первісне завдання було задане з помилкою. Хоча я можу помилятися (не ентомолог).
3.У розділі «Значення» є певний перекіс на сільськогосподарське розуміння «значення». Можливо варто додати щось на кшталт: «Має велике значення для біорізноманіття, пов'язаний консортивними зв’язками з багатьма видами дикорослих і культурних рослин (як запилювач, також ефективно обмежує кількість попелиць в колоніях під час їхнього масового розмноження), птахів, комах (хижих і паразитоїдних), павуків.
4.В розділі «Поширення» перед словами «Уральських гір» потрібен прийменник «від».
5.Я не знавець української мови (моя перша мова - російська), тому не впевнений у тому, що можу виправляти орфографічні помилки. Наприклад мені здається, що останнє слово в розділі «Розмноження» треба писати «дні». --Юрій Бенгус (обговорення) 22:33, 9 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
Приєднуючись до зауважень, висловлених раніше, додам ще декілька: 1) варто було б використати грунтовну інформацію про роль і значення цього виду в екосистемах (www.eje.cz/pdfs/eje/2005/03/03.pdf), 2) Розділ "Розмноження" виграв би, якби автор скористався дослідження Sadeghi, 2002 - webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:pyG3vq5vvKEJ:https://jast.modares.ac.ir/article-23-10403-en.pdf+&cd=13&hl=en&ct=clnk&gl=ua)/ 3) Можна пожалкувати, що автор не ілюстрував статтю виразним фото File:Syrphus.ribesii.1.jpg (на WikiCommons), де самиця зображена поруч з колонією жертв - попелиць. 4) Поза увагою лишилося також цікаве явище хімічної мімікрії, властиве S. ribesii подібно до інших афідофагів (piercelab.oeb.harvard.edu/files/pierce/files/2006_lohman_et_al.pdf).В. Николов (обговорення) 18:57, 12 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
Стаття цікава, оригінальна і добре проілюстрована.
Кілька несуттєвих зауважень:
1. Мені здається варто додати фотографію або малюнок личинки ктиря, бо вона має ряд цікавих особливостей.
2. В розділі «Еволюція» варто прибрати перед словами «молекулярний годинник» слова «досить неточний». Оскільки зараз це один з найточніших способів визначення розходження клад, який застосовують переважно з попередньою перевіркою по 5-10 фрагментам генів, і лише при отриманні однакових показників – дані вважають визначеними. Саме цей метод зробив філогенію наукою з відтворними результатами. До цього філогенетичні древа вигадували скоріше як твори мистецтва, досить суб'єктивно.--Юрій Бенгус (обговорення) 22:01, 9 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
Словосполучення «досить неточний» прибрав. Фотографію личинки я теж хотів додати при написанні статті, але на Сховищі немає відповідного зображення. Можна спробувати пошукати вільне зображення в інтернеті, хоча малоймовірно, що знайду.--Стефанко1982 (обговорення) 05:53, 10 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
Добра інформативна стаття. Інтервікі-посилання не вистачає, а певні терміни повинні мати такі посилання, а саме личинка, родина, мухи, середньо- та задньогрудка, багатоніжки, павуки тощо. --Galeb AM
Змістовна, гарно оформлена стаття. Гадаю, у майбутньому вона може набути ранг "Вибраної". Раджу авторові ознайомитись з цікавими результатами вивчення особливостей зіру ктирів (праці англійської дослідниці Paloma Gonzalez-Bellido) і доповнити ними розділ "Спосіб життя". У мережі, дійсно, навряд чи знайдуться вільні фото личинки та лялечки ктирів. Але можна просто зробити для допитливого читача посилання на невільні зображення. В. Николов (обговорення) 19:38, 12 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
Я не є фахівцем з мікробіології, тому мій аналіз і зауваження носять фрагментарний характер: Сучасна біологія в значній мірі базується на досягненнях молекулярної генетики, зокрема на маніпуляціях з генетичним матеріалом за допомогою CRISPR-методік і ендонуклеаз, наприклад «Cas9». Серед інших видів бактерій вивчення цієї проблеми в значній мірі пов’язано саме з Streptococcus pyogenes про що наприклад написано в статтях «Вікіпедії», присвячених «CRISPR» на російській, українській та англійській мовах: https://ru.wikipedia.org/wiki/CRISPR і «Cas9»: https://uk.wikipedia.org/wiki/Cas9. Ці цікаві сучасні факти варто проаналізувати і додати до статті. --Юрій Бенгус (обговорення) 22:42, 9 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
Стаття не погана. Проте розподіл на розділи та їхня послідовність не вдала. На мій погляд починати треба з більш загального. Так першими розділами краще було би зробити "Епідіміологію" та "Бактеріалогію", а розділ "Геном" на при-кінці. Інтервікі-посилання не вистачає для термінів геном, штам, агар, гемолітична активність, клітина стінка, антиген тощо. --Galeb AM
Як на мене виглядає на хороший початок статті, яка все ж потребує ще детального доопрацювання. Деякі фрагменти статті дуже схожі на переклад англомовної версії. Зокрема це стосується розділу "Геном" та частин про серотип та фактори вірулентності. Інші фрагменти потребують більшої деталізації. Streptococcus pyogenes - це клінічно-важливий мікроорганізм, тож інформація щодо його поширення, вірулентність та патогенність має бути висвітлена більш детально. Інформації про геном цього мікроорганізму також вдосталь, навіть якщо користуватися вже наведеними в цьому розділі посиланнями. Також не вистачає інтервікі посилань на ряд термінів (бета-гемолітичний, вірулентність, штам, тощо), а в перед латинськими назвами мікроорганізмів не вказують мову (в тексті - "лат"). --Preckrasna
Я не згоден з зауваженням щодо невдалого розподілу на розділи та їх послідовності. Ця стаття написана про біологічний вид, тому спочатку повинні бути розділи будову та особливості самого організму, а потім про його взаємодію з людиною чи зовнішнім середовищем. Розділу "Епідеміологія" у цій статті не повинно бути взагалі. Це поняття стосується захворювань, а не мікроорганізмів. Такий розділ повинен бути у кожній статті про захворювання, які він викликає. У цій статті такого розділу не може бути, оскільки стрептокок викликає різні за епідеміологією захворювання. Я розумію, що ви брали за взірець статтю з англійської вікіпедії, але це не зовсім коректно.--Yozh (обговорення) 12:14, 11 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
Загалом дуже непоганий початок, але тема далеко не розкрита. З плюсів тут є цікаві історії про відкриття REM-сну під час досліджень на власній дитині. Це цікаво. Але немає пояснень власне чому рухаються очі, а це є основною зовнішньою характеристикою цієї фази сну, і загалом нейрофізіології не багато. Також не дуже добре що література вся трохи застаріла, лише одне джерело опубліковане в останнє п'ятиріччя, а решта більше ніж 10 років як. А нейрофізіологія зараз дуже швидко розвивається, явно є нові дані з цього питання. --Helixitta (t.) 17:36, 8 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
Стаття на даному етапі виглядає неповною: не вистачає зокрема розділу з фізіології швидкого сну. В деяких розділах (наприклад, "Історія", "Фаза швидкого сну та сновидіння") не вистачає посилань. З позитивних вражень - стаття є досить оригінальною та добре викладеною. Якщо її доповнити інформацією з сучасних джерел, стосовно тієї ж фізіології, взагалі буде чудово. --Preckrasna (t.) 13:20, 10 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
Хороший початок, над оформленням потрібно ще попрацювати (підпис до малюнку, тим паче, що він є, посилання, хоча б, на англійські сторінки авторів, що відкрили дане явище і, звісно, більше джерел і нових джерел. PS: як людині з медичною освітою хотілося б дізнатися чи є порушення/захворювання пов'язані з цією фазою сну. -- Morozless (t.) 13:48, 10 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
@Morozless: Це можна собі зробити автоматично у налаштування/підпис. Там є рядок для коду. Це й буде опція для більш лінивих, бо друкужш чотири символи ~ і підпис сам роьиться ;) а колір можна взяти звідси colour hex. (це не те, щоб я проти була щоб всі ходили з помаранчевим) --Helixitta (t.) 15:14, 10 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
Основними недоліками є застарілі джерела та майже повна відсутність інтервікі-посилання. Мова текста не відповідає стилістиці енциклопедії. Наприклад ось це "Одним із найбільш відомих випадків, який багато хто пам’ятає зі школи, є Менделєєв , " ... --Galeb AM
Стаття в процесі написання. Непогано поки що написано. Є правда твердження без джерел (про вперше використано — звідки взята ця інформація? чи розділ про оптимальні умови) Також майте на увазі статті будуть перевіряти на відсоток не свого тексту. Поки що це лише визначення та одне речення, я думаю з цим проблем не має. Але бажано все таки цей відсоток мати мінімальним. --Helixitta (t.) 15:23, 25 листопада 2019 (UTC)[відповісти]
Ммм тема більш біотехнологічна ніж загально біологічна. Але також цікаво і гарно написано! Трохи незрозумілі джерела (деякі з них не з комерційних проєктів) краще було брати лише наукові статті для уникнення конфлікту інтересів. Зате гарно проілюстровано, включаючи додаткові зображення завантажені авторкою =) З оформлення трохи більше вікіфікації і статті-посилання оформленні у вигляді посилань, то не видно журналу/рік/назву статті тощо. --Helixitta (t.) 17:36, 8 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
Цікава стаття, гарно написана з використанням власного ілюстративного матеріалу. Зокрема, дуже інформативно щодо практичного застосування: виявляється в Україні займаються комерційним мікроклональним розмноженням. Було би добре також додати розділ про недоліки мікроклонального розмноження. Щодо оформлення, в мене такі ж зауваження, як і у Helixitta (t.). --Preckrasna (t.) 13:57, 10 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
Стаття не досконала але добре ілюстрована, на жаль мало джерел, складається враження, що тільки В. А. Кунах займається цим питанням. Хотілося б почути не тільки "+" мікроклонального розмноження але і "-". І трошки упорядкувати список літератури --Morozless (t.) 14:03, 10 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
дякую за думку! джерел, якраз, може бути тисяча, проте книга Кунаха і інша (Кушнір, Сарнацька) - це монографії, на які зручно посилатись для підтвердження основних узагальнюючих тез. Крім того, мікроклональне розмноження багато в чому базується на емпіричному підході, тому немає сенсу посилатись на сотні статей, кожна з яких описуватиме якийсь індивідуальний випадок підбору конкретного середовища для розмноження конкретрого виду рослин. Katrusia L (обговорення) 20:24, 10 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
Дуже непогано. В такій статті критика вже дрібна. Але невеликі деталі для покращення: в принципі як завжди в таких статтях є питання про україномовну термінологію. Звісно вся сучасна наукова література англомовна, і добре що в статті джерела сучасні і гарні. Але бажано було б мати підтвердження термінів що вони саме так виглядають в українській мові як вони вказані в статті (це завжди доволі велика проблема нестачі гарних україномовних джерел) напр. "пірамідні корзиночні нейрони" (чи принаймні як цей термін виглядає англ/лат). Далі, "гіпокамп" та "імуно-" в укр. мові пишуться з однією п і м, відповідно. Ну і на останок якщо в укр. Вікіпедії не вистачає статей і вони виглядають червоним посиланням, але в інших мовних розділах є такі статті, наприклад в англ., їх можна (але не обов'язково) оформити за допомогою шаблону {{Не перекладено}}, напр. [[Динорфіни|динорфіна]] дає динорфіна. це все що мені поки кинулося в око.--Helixitta (t.) 15:46, 25 листопада 2019 (UTC)[відповісти]
Подвійні літери виправив. Щодо україномовної термінології - так і не зміг знайти відповідного джерела. Якщо ніхто не підкаже, доведеться покладатись на досвід та інтуіцію, тобто як зараз. Сподіваюсь, до кінця конкурсу ще встигну написати про роль ЗЗ в розвитку нейрологічних хвороб. --Jafalavin (обговорення) 23:46, 27 листопада 2019 (UTC)[відповісти]
Оцю статтю можна ставити на добру. Там проблема на коммонзах з одним завантаженим файлом, що завантажений з журналу що розповсюджується на СС-BY але у статтях з 2012, а цей малюнок зроблений до. Але судячи з усього його ліцензія збігається з CC-BY то я вважаю що все добре з його ліцензійною чистотою. --Helixitta (t.) 17:36, 8 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
Хороша стаття, є пару дивних "словосполучень" (центральний актор і розвинута стадія епілепсії і багато інших), трошки збиває з пантелику посиланння на рисунки і постійне скорочення ЗЗ --Morozless (t.) Sub rosa 14:24, 10 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
Тобто, на рисунки не треба було посилатись? І я не знаю, як перекласти "developed stage of epilepsy" окрім "розвинута стадія епілепсії". Запропонуйте кращий переклад, я зроблю автозаміну.--Jafalavin (обговорення) 15:08, 10 грудня 2019 (UTC)[відповісти]