Це архів минулих обговорень. Не змінюйте вміст цієї сторінки. Якщо ви хочете почати нове обговорення або ж відновити старе, будь ласка, зробіть це на поточній сторінці обговорення.
Вікі любить Землю
Найсвіжіший коментар: 8 років тому5 коментарів4 особи в обговоренні
Фотоконкурс «Вікі любить Землю»: завантажте фотографії пам'яток природи України, допоможіть Вікіпедії й отримайте чудові призи!
Чому напис про фотоконкурс Вікі любить Землю в УВ написаний курсивом, а ві ниших мовних розділкх - звечайним накрксленнич?--81.23.24.14215:53, 8 травня 2016 (UTC)
Розголошення персональних даних користувачів (прізвище, ім'я, рід занять, вік, місце проживання, ІР-адреса...) без їх дозволу (напр., наведення такої інфи на їх особистій сторінці у Вікіпедії) та й узагалі може призвести до санкцій з боку адмінів (від попередження до блокування), бо часто використовується у конфліктах (напр., "ти малий/старий"...) всупереч ВП:Е і ВП:НО.-Сергій Липко (обговорення) 11:01, 10 травня 2016 (UTC)
Поняття особистих даних не існує. Натомість є поняття особових даних, тобто даних про особу. Термін англ.personal data був невірно перекладений з англійської як персональні дані. --Perohanych (обговорення) 11:04, 10 травня 2016 (UTC)
Machine translation support enabled today for Content Translation
Найсвіжіший коментар: 8 років тому23 коментарі7 осіб в обговоренні
Hello, machine translation support for Content Translation (beta feature) has now been extended and enabled for users of Ukranian Wikipedia using Yandex. It can be used when translating Wikipedia articles into Ukranian with Content Translation. To start using this service, please choose ‘’Yandex.Translate’’ from the ‘’Automatic Translation’’ dropdown menu that you see on the sidebar after you start translating an article. Please note, machine translation is available from all the languages that are supported by Yandex.Translate, but Content Translation can still be used in the usual manner for translating from all languages, with or without machine translation support.
Wikimedia Foundation’s Legal team and Yandex had collaborated earlier to work out an agreement that allows the use of Yandex.Translate without compromising Wikipedia’s policy of attribution of rights, privacy of our users and brand representation. Since November 2015, Yandex machine translation has been used for articles translated for Wikipedias in many languages. Details about Yandex translation services, including a summary of the contract are available on this page. More information about the machine translation services in Content Translation is available on this page. We request you to kindly take a look at these pages.
We have tested the service for use on the Ukranian Wikipedia, but there could be unknown problems that we are not aware of yet. Please do let us know on our Project Talk page or phabricator if you face any problems using Content Translation. This message is only in English and we will be very grateful if it could be translated into Ukranian for other users of this Wikipedia. Thank you. On behalf of WMF Language team: --Runa Bhattacharjee (WMF) (обговорення) 13:12, 10 травня 2016 (UTC)
Резюме: Фонд Вікімедіа уклав угоду з Яндексом, за яким розширення Переклад статей (ContentTranslate) використовуватиме машинний переклад Яндекс.Перекладач, у тому числі й для перекладу статей українською. При цьому дані користувачів не пересилатимуться Яндексу, а лише текст статті буде пересилатися з сервера Фонду Вікімедіа на сервер Яндекса. Питання, яке в мене виникло щодо цього: чи потрібен нам взагалі машинний переклад (не лише від Яндекса, а взагалі)? З огляду на якість Яндекс.Перекладача це може призвести до ще більшої кількості неякісних машинних перекладів. Якщо цю опцію не можна відключити, потрібно бодай відділяти (через фільтр?) ручний переклад від машинного — NickK (обг.) 14:55, 10 травня 2016 (UTC)
Я перевірив перекладач з англійської. Зручно, що сам перекладає наявні інтервікі. Погано, що не перекладає вміст таблиць. Виправляти все одно потрібно, але виходить трохи швидше, ніж якщо самому йти за міжмовними посиланнями. Особливо це зручно при перекладі списків якихось речей, статті про які вже є в українській Вікіпедії, якщо вони не у формі таблиць. Стосовно фільтра на автоматичний переклад, то незрозуміло з застосуванням, бо навіть після того, як я у самому вікні виправив переклад, все одно писало 41 відсоток автоматичного, хоча можливо йдеться про невиправлену таблицю. Такий ось результат: Баден-Баден 1870 (шаховий турнір), хоча ще треба виправляти.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:30, 10 травня 2016 (UTC)
Попри всі ваші зусилля, там очевидні сліди машинного перекладу (У порівнянні з Лондон 1851, Лондон 1862 і 1867 Париж; Десять шахістів, брали участь; Сесіль де вірі; Йоханнес фон Minckwitz — і це лише перший абзац). Тож вади машинного перекладу через Переклад вмісту такі самі, як і через звичайний переклад. Ймовірно, фільтр варто ставити на всі редагування, де відсоток машинного перекладу більше 0%: принаймні буде зразу видно машинний переклад — NickK (обг.) 17:15, 10 травня 2016 (UTC)
Я просто зараз перекладаю статтю, яку замовили у Фейсбуці і тому не дуже старався, але потім дороблю. Я ще потім спробую перекласти статтю без таблиці. Незрозуміло як система визначає скільки ще машинного перекладу залишилось. Я припускаю, що можлива така ситуація, коли залишки перекладу не прибрані, а система показує, що там вже їх немає. Можливо система розцінює як виправлення навіть якщо просто торкнутися слова, але його не виправляти.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:06, 10 травня 2016 (UTC)
Попросили перекласти статтю про радника Януковича і Трампа. Я кілька годин чекав, а потім побачив, що ніхто не перекладає і нащось почав перекладати. Але погано йде переклад, бо багато термінів для посад.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:19, 10 травня 2016 (UTC)
Там навпаки за замовчуванням він не використовується, а можна його включати. А потім навпаки назад переходити, наприклад, якщо треба список літератури без перекладу перенести.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 22:29, 10 травня 2016 (UTC)
Га? Ми ж в обговоренні про ввімкнення CX явно зазначали що це без фічі машинного перекладу. Нам її насильно ввімкнули? (Я ним не користуюсь, тому не можу перевірити) --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 06:31, 11 травня 2016 (UTC)
Мм, ну обставини дійсно не такі як я думав. Але враховуючи що A1 не навів посилання на обговорення це якийсь його особистий запит. Зміни конфігурації вікі вимагають згоди спільноти, а не забаганки одного чи двох користувачів (якщо ж таких користувачів не один-два, то це має бути явно показано шляхом опитування/голосування). Тому це таки порушення. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 12:54, 12 травня 2016 (UTC)
Насправді було б цікаво дослідити ефект від машинного перекладу, але для цього треба мати змогу порівняти зроблені вручну переклади та машинні переклади. Я пробував знайти, як вловлювати машинні переклади, але не знайшов такої опції — NickK (обг.) 09:04, 11 травня 2016 (UTC)
Ні, порівняння машинного перекладу через Content Translation із зробленим вручну перекладом через те саме розширення — NickK (обг.) 10:53, 11 травня 2016 (UTC)
Звичайний такий собі машинний переклад. Хоча я маю сказати, що пробував рік тому за допомогою гугла перекладати з англійської й тоді було більше виправляти після нього.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:54, 11 травня 2016 (UTC)
Якщо хочете, то я можу перекласти якусь невелику статтю з англійської чисто машинним перекладом, а потім добре виправити одним редагуванням вже в самій Вікіпедії. І за дифом можна буде побачити різницю. Те саме можна зробити для російської мови.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:59, 11 травня 2016 (UTC)
Дякую, не треба, я бачив сотні статей з машинним перекладом на будь-яку тему: від представників закордонних дворянських пологів до статей про транспортне повідомлення, тож я знаю, що це. Тут проблема в тому, що цей інструмент фактично рекомендуватиме користувачу створити невичитаний машинний переклад, тож потрібно фільтрувати ці машинні переклади: якщо вони так і залишатимуться невичитаними, потрібно їх вилучати — NickK (обг.) 13:35, 11 травня 2016 (UTC)
Такі статті публікуються з міткою "переклад вмісту". Можна дивитися нові статті на кілька днів назад і знаходити перекладені за цією міткою. Якщо текст так і залишився невичитаним і немає шаблону, то тоді вилучати.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 14:26, 11 травня 2016 (UTC)
Мова про те, що з цією міткою публікуються як сторінки з машинним перекладом, так і перекладені вручну сторінки. Може бути як криво перекладена вручну стаття (автор переклав абияк і не вичитав), так і якісно вичитаний машинний переклад (автор уважно перечитав і виправив усі помилки). Не знаючи, був використаний машинний переклад чи ні, цього встановити неможливо — NickK (обг.) 14:26, 12 травня 2016 (UTC)
У двох словах, це даватиме одноразове повідомлення-«привітання» у редакторі вікірозмітки, яке пояснюватиме що кожен може редагувати й що кожне покращення допомагає. Після цього користувач може або одразу ж почати редагувати в редакторі вікірозмітки, або перемкнутись до візуального редактора. (Це є еквівалентом привітального повідомлення користувачам візуального редактора, що вже існує, котре пропонує опцію перемкнутись на редагування вікірозмітки. Якщо Ви вже бачили цей діалог у візуальному редакторі, Ви не побачите цей новий у редакторі вікірозмітки.)
Я хочу бути певною що, хоча користувачі й бачитимуть цей діалог лише один раз, вони зможуть прочитати його своєю мовою наскільки це можливо. Будь ласка, прочитайте ці інструкції якщо Ви можете з цим допомогти.
Я також хочу підкреслити, що цей діалог не змінює жодним чином поточні загальні для сайту та персональні налаштування візуального редактора. Нічого постійно не змінюється для користувачів, котрі обрали приховати візуальний редактор у своїх Налаштуваннях, або для тих, хто його все одно не використовує, або для вікі, де він досі є бета-функцією, або для вікі, де певні групи користувачів не отримують вкладку візуального редактора тощо.
Існує деяка ймовірність, що Ви станете бачити дещо більше запитань про візуальний редактор ніж звично. Будь ласка, відправляйте людей до локальної документації або до сторінки відгуків, а також не соромтесь пінгувати мене, якщо у Вас самих також є запитання!
На останок, я хочу визнати, що хоча не всі побачать цей діалог, багато з Вас таки побачать; якщо Ви це читаєте, Ви скоріше за все не та аудиторія, на яку цей одноразовий діалог націлено, тому Ви можете бути спантеличеними чи роздратованими ним — і, у такому разі, я щиро прошу за це пробачення. Будь ласка, не соромтесь копіювати це повідомлення в інші місця в цій вікі, якщо Ви вважаєте, що це допоможе уникнути ситуації, коли користувачі захоплені цією зміною зненацька.
Якщо Ви хочете дізнатись більше, будь ласка, див. https://phabricator.wikimedia.org/T133800; якщо у Вас є відгуки, або думаєте, що необхідно повідомити про помилку, яка виникає в діалозі, Ви можете написати про це в тому завданні (або на mediawiki.org, якщо Вам так зручніше).
Найсвіжіший коментар: 8 років тому38 коментарів6 осіб в обговоренні
Спілкувався з Олександром Данченком - народним депутатом і Оленою Мініч - директором департаменту в Мінекономрозвитку. Олена відповідає і за розвиток законодавства в сфері авторського права.
Я підняв питання про те щоб твори, створені за кошти платників податків, автоматично відносилися до публічного надбання. Принаймні вміст веб-сайтів державних органів, якщо для конкретної публікації не зазначено інакше.
Пані Олена попросила дати їй пропозиції до законопроекту про зміни поточних законів. Зараз якраз готувався такий урядовий проект закону стосовно авторського і суміжних прав.
Ми на це саме звертали увагу у листі Гройсману, який надіслали від Вікімедіа Україна. З того досвіду, який уже є в справі свободи панорами — тут треба підходити дуже раціонально і робити дуже виважені кроки. Ми можемо готувати якісь конкретні пропозиції змін до законів, але це передбачає принаймні такі кроки:
Ретельне вивчення закордонного досвіду і визначення ключових підходів до цієї проблеми у різних країнах. Зокрема, де проводиться межа між творами, створюваними державними органами та творами, створюваними приватними особами за підтримки держави. Як розв'язується проблема похідного твору (коли за державні кошти створюється твір, який використовує инші твори, не створені за державні кошти). Тощо.
Ретельне вивчення тих законопроєктів щодо авторського права, які зареєстровані у ВР;
Щодо всього іншого маєте рацію. Однак, як я розумію Вікімедіа Україна вже має напрацювання? Тоді їх варто направити листом до Мінекономрозвитку. А я "зробив би цьому листу ноги", як висловлюються чиновники. --Perohanych (обговорення) 09:14, 1 травня 2016 (UTC)
Це був лист від голови правління, до написання якого долучилося декілька людей. На обговорення просто не було часу — ми його готували в прямому сенсі слова за одну ніч, щоб відреагувати на запит Гройсмана оперативно. Ми його свідомо не публікували, щоб дати отримувачу час на ознайомлення з його вмістом (а лист доволі об'ємний), але ми плануємо його опублікувати за деякий час. Щодо конкретних напрацювань, у нас є напрацювання, оформлені у законопроєкт, лише щодо свободи панорами. Щодо решти пунктів у нас є тільки розуміння такої потреби, але конкретного юридичного тексту у нас поки що немає. --Юрій Булка (обговорення) 09:42, 1 травня 2016 (UTC)
Проекту того вашого листа Гройсману ніхто не бачив, тому жодної публічності не було. Щодо листа 2009 року, то він вперше в Україні увів у суспільну дискусію на рівні парламенту питання свободи панорами. Лист увійшов до збірки документів з питань авторського права, яку видало парламентське видавництво. Питанням свободи панорами зацікавився тодішній головний консультант Комітету Геннадій Андрощук, який недавно написав у журналі Інтелектуальна власність розлогу статтю: Геннадій Андрощук.Свобода панорамної з'йомки: проблеми регулювання // Інтелектуальна власність. — № 2, 2016. — С. 17–27.Perohanych (обговорення) 17:56, 1 травня 2016 (UTC)
По-перше, лист не мій (я його не писав), це лист від імені організації, членами якої є ми обоє. По-друге, я не бачу, в чому проблема скористатися тим, що є реальний інтерес зверху (бо це ініціатива Гройсмана, а не ВМУА) замість того, щоб шість років чекати на віддачу від консультантів комітету. Бо якщо Гройсмана цікавить це питання, краще працювати з ним у закритому режимі, ніж публічно тролити та чекати, поки якийсь помічник Гройсмана зацікавиться та в 2023 році напише статтю про це.
Конкретно щодо порушеного вами питання, то зараз це на рівні «продати ідею». Не факт, що перехід у суспільне надбання буде просто юридично оформити (бо за Ст. 16 трудовий договір має вищу силу, і потрібно продумати механізм, щоб трудовий договір якоїсь Жмеринської райради з її фотографом не став на заваді цьому), але можна спробувати. Ймовірно, простіше обумовити передачу того, що вже є власністю держорганів, на умовах вільної ліцензії. Це може навіть не потребувати змін до закону — NickK (обг.) 23:25, 1 травня 2016 (UTC)
Не думаю, що Гройсман зрадіє коли дізнається, що хтось із ним хоче "працювати в закритому режимі". Це негідний стиль поведінки для шануючої себе громадської організації. Тому публічно вимагаю негайного оприлюднення листа, який Ілля Корнійко без рішення Правління підписав і направив Гройсману. Perohanych (обговорення) 13:23, 2 травня 2016 (UTC)
Питання і справді досить складне і глобальне. Проте, є речі більш прості, які могли б пролобіювати вікіпедисти, які тісно спілкуються з владними структурами. Це перевелення сайтів ВР, КМУ, президента на вільну ліцензію. Російські вікіпедисти років 5 тому це змогли зробитм і кремлін.ру під вільною ліцензією. --yakudza06:32, 2 травня 2016 (UTC)
Тобто вони хочуть за тиждень уже мати готовий законопроект? З цього треба було починати, бо чим менше часу, тим важче підготувати щось виважене. Якщо ви хочете скопіювати американський закон, то можна на його основі американського закону нашвидкуруч щось поганеньке придумати. Наприклад:
викласти пункт в) ст. 10 в редакції: будь-які твори органів державної влади та їх офіційні переклади
доповнити ст. 16 пунктом 4: Службові твори, роботодавцем яких є орган державної влади, не є об'єктом авторського права.
Мабуть, обидві ці пропозиції погано прописані, але можете спробувати. Тільки врахуйте можливий побічний ефект: якась гарна людина може не погодитися з цією ідеєю та не просто не віднести всі урядові роботи до суспільного надбання, а й забрати з суспільного надбання те, що там є (наприклад, щоб уряд мав виключне авторське право та міг заробляти на виданні законів) — NickK (обг.) 14:04, 2 травня 2016 (UTC)
може якось варто окремо згадати про сайти державних органів? бо вони якось на твори не тягнуть, і може бути не так зрозуміло --アンタナナ15:59, 2 травня 2016 (UTC)
А як згадати? Ці сайти можуть передруковувати матеріали з інших сайтів. Якщо ми як вікіпедисти ще можемо ставити себе в рамки, де ми використовуємо лише матеріали під ліцензією Creative Commons, то як можна на практиці уявити, щоб сайти держорганів могли використовувати лише матеріали в суспільному надбанні? Це ж Верховна Рада не зможе опублікувати міжнародні угоди, наприклад. Я взагалі слабко уявляю реалістичність передачі в суспільне надбання творів, а тут взагалі цілі сайти — NickK (обг.) 16:12, 2 травня 2016 (UTC)
Маєте рацію, однак йдеться про те, щоб діяло правило: якщо на конкретній сторінці не зазначено інакше, то сторінка в суспільному надбанні. Якщо ж сторінка хахищена АП, то про це має бути зазначено на цій конкретній сторінці. --Perohanych (обговорення) 19:27, 4 травня 2016 (UTC)
Пане Юрію, ви дійсно хочете за тиждень (який ще й під час травневих свят) написати такий серйозний законопроєкт? Я дякую NickK за конструктивну пропозицію, але як на мене це просто нереально врахувати всі нюанси й тонкощі, й продумати як воно на практиці має працювати. Пан Юрій вчергове ставить нас у ситуацію, коли ми блискавично маємо щось підготувати, а потім виявляється, що з того і так повний пшик — зате видимість у Кнайпі є. Якщо справді писати законопроєкт, то перепрошую, але допис у кнайпі й очікування, що хтось вам дасть готове рішення, це якийсь абсурд. Треба спершу хоча б визначитися, чого саме ми хочемо досягнути: яка сфера дії, які твори, які ліцензії, які критерії тощо. --Юрій Булка (обговорення) 18:23, 2 травня 2016 (UTC)
Та річ у тім, що в нас вибір небагатий: вписати до закону ліцензію Creative Commons можна лише попередньо легалізувавши ліцензії Creative Commons в Україні. Написати такий законопроект за тиждень точно ніхто не зможе, хіба ви, пане @Perohanych:, можете спитати в Creative Commons Україна, раптом у них є готовий. Наразі ж у законі є або копірайт, або суспільне надбання, і вибір сфери дії теж невеликий, бо в законі визначені лише органи державної влади та службові твори. Придумати ж нові визначення за тиждень теж неможливо, тож нашвидкуруч можна зліпити лише щось погане — NickK (обг.) 19:02, 2 травня 2016 (UTC)
В такому вигляді? До того ж досі невідомий зміст листа, що ви писали Гройсману (цей лист досі чомусь таємний не лише для спільноти редакторів Вікіпедії, але і для членів ВМУА —дивись тему нижче). Не хотів би щоб пропозиції Гройсману, і пропозиції, які можна подати до Мінекономрозвитку, суперечили одна одній --Perohanych (обговорення) 05:58, 10 травня 2016 (UTC)
@Perohanych: Навіщо ви тоді писали сюди, якщо в підсумку ви вирішили нічого не відправляти? Особисто я витратив свій час, щоб підготувати пропозиції, які ви в підсумку нікуди не відправили. Якщо ви не хочете нічого відправляти самостійно, можливо, ви дасте контакти цих осіб Іллі, щоб він як голова Правління ГО «Вікімедіа Україна» обговорив з ними ці пропозиції? Інакше виходить багато галасу даремно: ви внесли ідею, інші користувачі її розвинули, і потім ви вирішили результати роботи цих користувачів просто викинути на смітник — NickK (обг.) 08:30, 10 травня 2016 (UTC)
Я ж пояснив, щоб щось відправляти, треба щоб воно було узгоджене з попередніми пропозиціями, які ВМУА направила Гройсману. А їх ніхто крім Іллі і ще кількох довірених не бачив. Або ми співпрацюємо повністю відкрито, або ніяк. --Perohanych (обговорення) 08:41, 10 травня 2016 (UTC)
Як я вже писав вище, у листі не було ніяких конкретних законодавчих пропозицій щодо цього пункту — адже в нас немає таких напрацювань. Я знову пересвідчився у тому, що на такі ваші пропозиції немає сенсу витрачати час. --Юрій Булка (обговорення) 08:58, 10 травня 2016 (UTC)
Звідки ж кому про це знати, що в листі Гройсману не запропонована очевидна річ — що на сайтах держустанов, хоча б новини слід публікувати на умовах CC BY. А пропозиції НікК оформіть листом від ВМУА, адресуйте першому віце-прем'єру — Міністру Мінекономрозвитку Степану Кубіву. Можете й самі їх відправити. А мені перешліть лише PDF або JPEG-файл, щоб передати конкретним виконавцям та прослідкувати за проходженням листа. --Perohanych (обговорення) 10:12, 10 травня 2016 (UTC)
Яку мету ви ставили? Я зараз бачу дві можливі мети: підняти багато галасу та розвести інших як кошенят (перепрошую на слові, але це найбільш культурні вислови, якими я можу це охарактеризувати). Бо іншого результату нема: галас є (ви ініціювали дискусію, яка виявилася просто марною, бо її результати нікуди не пішли), інші робили непотрібну роботу (ви фактично закликали інших терміново щось зробити лише для того, щоб потім викинути їх внесок), ніякого виходу з цього нема. Фактично ви нічого не привнесли крім цього: конкретні пропозиції вносили інші користувачі, а лист Кубіву з пропозиціями ВМУА може відправити і без вашої участі. Оскільки все списуєте на Іллю, чи намагалися ви обговорити це питання з Іллею? Чи взагалі Ілля знає про те, що ви хотіли обговорити з ним ці пропозиції, чи ви лише піднімали шум у Кнайпі, а з Іллею так і не сконтактували? — NickK (обг.) 11:15, 10 травня 2016 (UTC)
Те що голова правління ВМУА відправляє листи без обговорення у спільноті, і навіть без обговорення серед членів організації і навіть без рішення Правління — це вже зрозуміло. Більше того, без наступної негайної публікації таких листів. Непрозорість, кулуарність та волюнтаризм. Плюс зневага до спільноти.
Стосовно листів Кубіву чи в інші державні органи — їх можна писати кожен день. Але треба, щоб пропозиції вносилися не лише в потрібне місце, але і в потрібний час і в консультації з керівниками середнього рівня, які готують проекти рішень на підпис Міністру. До того ж я не обіцяв, що комусь щось писатиму. На бланкові якої організації? Та й час вже пройшов. --Perohanych (обговорення) 12:54, 10 травня 2016 (UTC)
@Perohanych:Ви чітко написали: Я підняв питання про те щоб твори, створені за кошти платників податків, автоматично відносилися до публічного надбання. (...) Пані Олена попросила дати їй пропозиції до законопроекту про зміни поточних законів (виділення моє). То ви дали ці пропозиції пані Олені чи ні? Якщо ні, можливо, ви дасте контакти пані Олени іншим користувачам, які можуть надати ці пропозиції, наприклад, Іллі? — NickK (обг.) 14:35, 10 травня 2016 (UTC)
Ці пропозиції в будь-якому разі треба надавати офіційно на бланку в Міністерство. А «в робочому порядку», маючи копію листа, я беруся переконати людей, від яких залежить рішення Міністра. --Perohanych (обговорення) 14:49, 10 травня 2016 (UTC)
@Perohanych: То, можливо, ви підготуєте проект такого листа та виставите його на розгляд Правління ВМУА? (Ви ж вважаєте, що процедура має бути саме такою). Бо виходить, що ви висловили ініціативу, оголосили, що це дуже терміново, але при цьому нічого не робите для її втілення. (Особисто моя думка полягає в тому, що я вважаю переведення сайтів державних органів під Creative Commons більш перспективним, тож я можу підтримати вашу пропозицію, але не буду робити всю роботу щодо неї) — NickK (обг.) 15:26, 10 травня 2016 (UTC)
Є «штаб» (правління ВМУА) який розробляє і втілює якусь політику. Я тут лише підказав час і «напрям удару», а також висловив готовність донести «набій» у важливу точку. Знаю, що правління мене ігнорує (див. наступний розділ), тому зробив це публічно. --Perohanych (обговорення) 16:04, 10 травня 2016 (UTC)
@Perohanych: Не розумію вашого підходу. Ви запропонували передати твори, створені державою, в суспільне надбання («напрям удару»). Ви написали, що пані Олена просить дати їй пропозиції («набій»), але у вас пропозицій («набою») нема. Замість звернення до Правління ВМУА («штабу») ви звернулися до спільноти з проханням терміново дати вам пропозиції («набій»), і ви отримали ці пропозиції. Ви самі задали ціль («напрям удару»), вам піднесли на блюдечку пропозиції («набій»), що вам тепер заважає дати ці пропозиції пані Олені («донести набій у важливу точку»)? Зараз виглядає так, що ви публічно здіймаєте галас, але публічно не робите те, що ви можете зробити — NickK (обг.) 09:26, 11 травня 2016 (UTC)
Якщо вам потрібен лист від ВМУА, напишіть про це не в Кнайпі (бо пересічні вікіпедисти не можуть такого листа написати), а тим, хто може такий лист зробити. Дякую, що ви передали чорнові пропозиції, сподіваюся на те, що це не буде марним — NickK (обг.) 13:38, 11 травня 2016 (UTC)
@Perohanych: Мова про цей законопроект? Якщо так, то мабуть добре, що ці пропозиції так нікуди й не пішли: вікіпедійна спільнота має закликати до відхилення таких законопроектів про авторське право в цілому, а не до підтримки цієї шкоди за умови внесення краплі користі для нас — NickK (обг.) 14:30, 16 травня 2016 (UTC)
Титули давньоруських князів
Найсвіжіший коментар: 8 років тому5 коментарів5 осіб в обговоренні
Наразі в УкрВікі спостерігаються назви титулів давньоруських князів, як з маленької літери так і з великої.
Наприклад: князь переяславський / князь Переяславський.
Я б, поки не вказано конкретно як, вважав би обидва способи правильними. Таким чином принципові філологи не зможуть знайти з чого почати конфлікт. --Буник (обговорення) 18:12, 16 травня 2016 (UTC)
Вікіекскурсія до Будинку Уряду України
Найсвіжіший коментар: 8 років тому13 коментарів7 осіб в обговоренні
Я запитав пана Володимира чи можливе ознайомлення з експозицією зацікавлених редакторів Вікіпедії. З'ясувалося що:
Відвідування Музею історії урядів України є частиною маршруту проведення екскурсій у Будинку Уряду.
Екскурсії проводяться для організованих груп представників громадських об'єднань, учнів загальноосвітніх закладів, студентів вищих навчальних закладів, працівників установ та організацій за попередньою домовленістю.
Екскурсійна група має складати не більше 25 осіб.
Для організації оглядової екскурсії до Будинку Уряду необхідно надіслати листа до Секретаріату Кабінету Міністрів України (поштова адреса: вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008).
У листі, надрукованому на офіційному бланку чи завіреному печаткою, має бути зазначена орієнтовна дата проведення екскурсії (крім вихідних і святкових днів), час її початку, кількість учасників, відповідальна за організацію екскурсії особа та її контактний телефон.
До листа додається попередній список учасників. Екскурсії проводяться на безоплатній основі.
Допуск відвідувачів до Будинку Уряду здійснюється за паспортами громадян України, для молоді до 16 років — за учнівськими (студентськими) квитками. Телефон для довідок: (044) 256-79-41.
Щойно з Іллею Корнійком, головою Правління ГО «Вікімедіа Україна» узгодив, що він зможе підписати такий лист.
Із негативу те, що проводити цю екскурсію треба буде в будній день, але можливо вдасться узгодити і вихідний.
Проведення такої вікі-екскурсії дозволить:
Поліпшити статті про музей, про будинок Уряду, про уряди України і їх діячів, раритетні предмети, в т.ч. фотоілюстрування цих статей
Розширити виднокруг редакторів Вікіпедії
Вписати сторінку в історії Вікімедійного руху України і світу
Пропоную спочатку провести обговорення та висловити попередню зацікавленісь участі в такій екскурсії, можливо висловити думки щодо найкращого часу для екскурсії з урахуванням сесій студентів тощо.
Далі можу взяти на себе організацію екскурсії — узгодження дати і часу, маршруту екскурсії, формування списку учасників, підготовку проекту листа до Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Можливо Правління ВМУА могло би надати додаткову допомогу, наприклад повну чи часткову оплату проїзду іногородніх вікіпедистів. Можна запитати про наявність інтересу в іноземних Вікіпедистів, раптом також виявиться інтерес, думаю що їхню участь також можна узгодити (з'ясую).
За підсумками можна було б обмеженим тиражем за кошти ВМУА, видати невеликий буклет з описом і фотозвітом події. На пам'ять учасникам, для Музею історії урядів України, для іноземних відділень фонду Вікімедіа, для майбутнього музею ВМУА .
Нагадайте Гройсману, що він там щось хоче для Вікіпедії зробити, а і ще, хай тарифи підніме на газ, воду, електрику... Хай краще в них повчаться і країною керувати і бюрократів не плодити. Тьфу на наших три рази. --Jphwra (обговорення) 15:24, 15 травня 2016 (UTC).
Хочете сказати що уряди України недостойні, щоб про них створювали музеї? В такому разі і всі статті енциклопедій про такі уряди треба повилучати :) --Perohanych (обговорення) 03:16, 17 травня 2016 (UTC)
Чесно кажучи не знаю для чого музей про уряд, от для чого? Як вони за 25 років спромоглись набрати боргів на кільканадцять ...ярдів доларів??? Чи може, як спромоглись вивести більшість економіки держави в офшори..... Мені просто цікаво, про це все теж розповідають в музеї? От цього пана треба щоб знали в нас як найкраще, правда весь час туди потрапляють найгірші... --Jphwra (обговорення) 04:23, 17 травня 2016 (UTC)
Уже говорили про це на ВП:БОТИ. Щодо того, чи це нормально — і так, і ні. Нормально, бо якщо на сторінку неоднозначності не посилається жодна стаття, читач на неї не потрапить (читач потрапить на Колеса (значення), лише якщо введе в пошук саме такий запит, інакше він потрапить на статтю Колесо). Ненормально, бо не на всі сторінки неоднозначності потрібно посилатися: альтернативні написання (як те саме Колеса/Колесса), дизамбіги прізвищ (корисні для навігації, але самі по собі не є неоднозначностями тощо) — NickK (обг.) 11:37, 13 травня 2016 (UTC)
Ну, по-перше, справді це питання уже піднімалося. Наскільки я розумію, ні до чого не домовилися. По-друге, я притримуюся того погляду, що якщо на сторінку (особливо в основному просторі) можна потрапити тільки прямим переходом через пошукову систему — вона не є настільки ефективною, як могла б. Аж ніяк не меншою мірою це стосується сторінок-багатозначностей. Якщо на неї нема посилань, то на неї можна перейти тільки напряму через пошукову систему і для цього користувач має знати, що у цього терміну можуть бути різні значення і що вони десь є зібрані. Особисто я найчастіше про інші значення дізнаюся якраз із вказівок у статтях про те, що є список (а значить на дизамбіг є посилання). Тому так, я вважаю, що це нормально, що бот ставить «ізольовану» на сторінки неоднозначностей. Ну і по-третє, можна це питання обговирити широким колом людей, якщо це так важливо. Якщо буде вирішено, що не треба їх позначати — ок, бот тільки швидше працюватиме. Наскільки я розумію, попередні боти працювали саме за таким підходом, тому я не став нічого придумувати і взяв за точку відліку. --Sergento16:03, 13 травня 2016 (UTC)
На мою думку шаблон не потрібно ставити. Дизамбіги у статті показують користувачу, що потрібно уточнити назву статті, на яку йде посилання. В ідеалі на дизамбіг посиланнь може не бути, якщо не потрібно ставити шаблон на початку статті про інші значення. --Basio (обговорення) 16:21, 13 травня 2016 (UTC)
«бо якщо на сторінку неоднозначності не посилається жодна стаття, читач на неї не потрапить» Потрапить. Альтернативне написання прізвища Колеса додав особисто я після того як витратив півгодини щоб впевнитись, що це саме альтернативне написання, а не інша людина. Тепер читач одразу потрапить на дизамбіґ якщо буде шукати когось з Колесс у Вікіпедії маючи прізвище з однією „с“ з джерела. artem.komisarenko (обговорення) 11:49, 14 травня 2016 (UTC)
Стаття-дисамбіг може містити лише "червоні" посилання. В цьому випадку нормально, що з інших статей Вікіпедії нема посилань на дану статтю-дисамбіг. Тому ботами ставити шаблон "ізольована стаття" на такі статті-дисамбіги не потрібно. А в інших випадках - простановка такого шаблона на статті-дисамбіги є оправданою. --Perohanych (обговорення) 04:28, 15 травня 2016 (UTC)
@Sergento: Якщо з дизамбігами є питання, то сьогодні помітив, що бот ставить шаблон на перенаправлення, правда з шаблоном про ШВ. Це невелика біда, але краще цього. --Basio (обговорення) 10:39, 16 травня 2016 (UTC)
Таке може бути, якщо шаблон ШВ ставлять перед магічним словом ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ. Тоді рушій не розпізнає сторінку як перенаправлення і бот, відповідно, теж. Щодо дизамбігів, то я так і не зрозумів, чому для них треба робити виняток. Пропоную зробити ширше обговорення, з голосуванням і визначити так, аби не відкладати це питання в довгий ящик і не залишати його відкритим. --Sergento10:54, 16 травня 2016 (UTC)
Якщо не помиляюсь, раніше Робостася не ставила цей шаблон на дизамбіги, думаю, що це правильно. Крім наведених вище аргументів, скажу, що в деяких випадках в англовікі не рекомендується посилатись на дизамбіг, а безпосередньо на статтю, наприклад, коли багатозначна стаття має лише два значення. Крім того, у нас і досі нема консенсусу щодо посилань на багатозначність прізвищ. --yakudza16:51, 16 травня 2016 (UTC)
Найсвіжіший коментар: 8 років тому25 коментарів12 осіб в обговоренні
31 травня 2016 дискусійний майданчик тижневика «Деловая столица» проводить дискусію на тему: «Коли Одеса і Дніпро заговорять українською» (щодо державної політики, спрямованої на підтримку української мови та стимулювання її використання). Місце проведення - агентство УНІАН, Київ, вул. Хрещатик, 4. Час проведення - уточнюється. Просять мене висвітлити наступні питання, цитую:
Загальний рівень статей української Вікіпедії дуже низький навіть порівняно з польськими і російськими аналогами, не кажучи вже про англійську. Як і за рахунок яких заходів можна підвищити якість наповнення української Вікіпедії?
Якщо ми хочемо конкурувати з російською Вікіпедією, необхідно в кілька разів, хоча б удвічі, перевершити російські показники. Тобто на додаток до нинішніх 2,6 тис. активних вікіпедистів нам потрібно ще 20 тис., якщо вони братимуть участь в наповненні і поліпшенні української Вікіпедії щомісяця. Або 240 тис. одноразових учасників щороку. Чи розглядаєте ви можливість довірити українську Вікіпедію студентам. Приміром, якщо ті ж реферати, вступні (оглядові) частини курсових і дипломних робіт будуть служити основою для статей Вікіпедії?
Як можна стимулювати студентів до наповнення Вікіпедії якісними статтями?
Які стимули можуть бути задіяні для самих вузів?
Чи готова ваша організація забезпечити широкомасштабну роз’яснювальну роботу щодо методології наповнення Вікіпедії?
А як студенти зможуть вплинути (розширити, редагувати), наприклад, на цю статтю? А як вони роширять категорію про міста? Додадуть ще 100 міст до вже існуючих? Там наявні 46, ще дві то стаття користувача та шаблон. Особисто я до студентів відношусь прохолодно, хоча є позитивні приклади. І до слова, про активних. В нас їх не більше 500/600, тут всі, і далі 600 місця провалля. --Jphwra (обговорення) 18:24, 24 травня 2016 (UTC)
Вони, до речі, написали пару досить противних статей, зокрема щодо Вікісловника. Цікаво, звідки ця теза Загальний рівень статей української Вікіпедії дуже низький навіть порівняно з польськими і російськими аналогами? Вимірів ніхто не проводив. Хоча стабів у нас ціла купа... --Brunei (обговорення) 18:26, 24 травня 2016 (UTC)
Частково це бажання видати бажане за дійсне, а частково це загальне переконання таке, що дуже відстає сумарний обсяг українських текстів, не лише Вікіпедії. А стабів вистачає і в російській Вікіпедії. Наприклад взяти малі річки Росії. Чи от я пишу про шахістів. Якщо про якогось шахіста нема статті в українській Вікіпедії, то в російській про нього стаб з двох речень і так кілька тисяч статей про шахістів, за винятком кількох вибраних.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 22:02, 24 травня 2016 (UTC)
Фішка Вікіпедії у тому, що ця штука добровільна. Як ви собі уявляєте залучення студентів? Тут або добровільно (як зараз є; сам починав писати студентом), або ж почнеться принуділовка, студенти включать режим халтурщика - нічого позитивного з того не вийде. ІМХО, як кажуть.--DegoleX (обговорення) 18:31, 24 травня 2016 (UTC)
Я розмовляв якось з одним викладачем ВНЗ і він мені сказав, що все, на що здатні студенти за спеціальністю, вже у Вікіпедії є. Я би давав писати про те, що цікаво студентам, а не по спеціальності: про співаків, спортсменів, цікаві артефакти. На мою думку все-одно ці всі українські університети й інститути коту під хвіст, нам ще не скоро треба будуть спеціалісти. Реально здобувають знання лише ті студенти, які до цього прагнуть (незалежно від викладачів і далеко не лише на лекціях). А далі ці одиниці, які не належать до масового суспільства, можуть реалізувати себе лише за кордоном. Значить нема різниці, що решта буде писати у Вікіпедію. Так хоча би буде користь для Вікіпедії (тобто для української мови) і попрактикуються в українській мові. Корисно перекладати статті з англійської Вікіпедії й таким чином ще і практикуватись у цій мові. А взагалі можна залучити людей, лише якщо в них є якісь мотиви. У масовому суспільстві таких людей може бути дуже незначний відсоток, бо решта живе тимчасовими задоволеннями. На мою думку єдиний реальний мотив — це захист української мови. Тобто треба поширювати думку про вікіпедійний енциклопедизм серед людей, яким українська мова небайдужа (за моїми підрахунками таких людей не більш як сто тисяч на всю Україну). Треба якийсь механізм, щоб явно перед потенційним дописувачем поставити цю ідею дописувати й показати, що це не важко. Без доступу до ЗМІ й без підтримки Держави я не бачу як це може зробити Вікімедія. Мене дивує, що Віківишколи проводили на сході, там хіба що можна залучити до російської Вікіпедії. Може краще спробували б десь їздити по західних областях. Але звичайно це треба в більших масштабах робити. Можна було би ще пришвидшити написання статей за допомогою програм. Наприклад можна добре налаштувати електронні перекладачі з англійської на певні типи текстів, коли після них залишиться дуже мало виправляти, і якось це комбінувати з ботами. Так можна перекладати великі таблиці чи однотипні тексти. Та і взагалі мова Вікіпедії з граматичної точки зору не така вже і складна й досить однозначна. Набагато легше було б якби користувачі могли дієвіше ділитися власним досвідом у цьому напрямку.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 22:52, 24 травня 2016 (UTC)
В УкрВікі погано пишуть, практикуються у вивченнях мов, знищуючи енциклопедію, перетворюючи її в будь-що, тільки не енциклопедію. Щодо якості — питання суперечливе, хоча в тій же РуВікі проект «Добрі статті», а особливо критика статей, працює чудово. Тому, якщо хочемо якісних статей — усіх вітаємо в нашому проекті, критикуйте і допомагайте покращувати потенційні добрі статті. Залучення студенства звучить у дусі якогось радянського вождя: добровільний проект, як вже було сказано, не передбачає добровільно-примусового залучення когось. Я ще студент і редагую Вікі, хоча з тим станом речей, який є зараз, радше за все покину цей проект(принаймі все стимулює до цього), як безперспективний та такий, який іде проти своєї ж первинної ідеї. Тут забагато розмов про перегони, використання програм перекладів, замість того, щоб підвищувати якість проекту. --З повагою, TnoXXparle!00:35, 25 травня 2016 (UTC)
От перший виняток із правил, другий це Динамо-Фан і в обох отакі негативні настрої, це стосовно студентів. Далі відносно якості. Чесно кажучи порівняння з поляками, англосаксами чи росіянами не дуже коректне. Я вже писав і ще раз напишу, що в перших, других та третіх є енциклопедії і це Вам не УРЕ, в них історія так історія — в англійців з 1768, у поляків он величезний доробок з 1880 і в росіян з 1890. Perohanych вкажіть мені, де тут україномовне видання того ж періоду, ДЕ? Отож, тому як каже відомий українофоб: «Не треба скиглити», і далі за текстом. --Jphwra (обговорення) 04:58, 25 травня 2016 (UTC)
На мою скромну думку, всі справді зацікавлені в розвитку укрвікі вже тут, а зростання кількості редагувань можна отримати завдяки вдосконаленню технічних засобів, що візьмуть на себе рутину, лишаючи користувачам лише творчість. --Mir4ik (обговорення) 09:25, 25 травня 2016 (UTC)
Я думаю, що кількість мовців там перебільшена. Від сили десь мільйонів зо 20 буде. Тобто реально виходить не 18 на мільйон, а десь 30. І що значить потенційно зацікавлені? На мою думку, це не зовсім логічний вираз. Хтось хоче писати, але в нього немає часу. З'явиться час - буде писати. Студентів можна зацікавити, просто не треба їм про науку давати теми, якої вони все-одно ще не розуміють. Треба їм показати альтернативу мережі "в контакті". Вони пишуть кожного дня туди тонни тексту. Нехай краще вони напишуть у Вікіпедію щось на цікаву тему і від цього буде більша користь і насправді більше читачів. Треба їм це пояснити. Просто треба показати їм цю альтернативу. І тоді вже після університету буде шанс, що вони про неї згадають. Я певен, що можна знайти ще 1000 постійних дописувачів, які будуть хоча би по статті на тиждень створювати, якби провести нормально рекламну кампанію і роз'яснювальну роботу, і це би вже дозволило почати скорочувати відстань від російської Вікіпедії.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:14, 25 травня 2016 (UTC)
Мене більше цікавить те, навіщо вони ставлять питання, якщо вони вже знають, яку відповідь хочуть отримати. Скажімо, в нас питають, як ми досягнемо 20 тисяч активних користувачів, можливо, нам варто відповісти, що ми просто не ставимо задачу мати 20 тисяч активних користувачів (бо їх нема навіть у німців)? А натомість варто сказати, що в нас є інша перевага, а саме дуже активні користувачі: наприклад, у нас 170 користувачів роблять 100+ редагувань на місяць і 927 роблять 5+ редагувань, і за обома показниками ми 12-ті в світі. Можливо, варто відповісти, що ми не ставимо собі за завдання перегнати російську Вікіпедію, бо це все одно неможливо (знайдеться якийсь таджик, який заллє всі вулиці всіх сіл Таджикистану)? А натомість поставити реальнішу мету, наприклад, поліпшити розкриття певних тем: скажімо, створити статті про всі природоохоронні території України, а не перекласти 100500 статей про малі річки Росії, які все одно ніхто не читатиме. І розповісти про нашу освітню програму, навести приклади успішної роботи: наприклад, програми в УКУ чи навіть у Миколаєві (якщо вже мова про Одесу, вийде досить доречно), нещодавній вишкіл для вчителів тощо. Ми маємо показати, що ми не бідні й нещасні, а вже досить твердо стоїмо на ногах і маємо власну думку, але завжди потребуємо нових людей — NickK (обг.) 14:06, 25 травня 2016 (UTC)
1. Загальний рівень статей української Вікіпедії дуже низький навіть порівняно з польськими і російськими аналогами, не кажучи вже про англійську. Як і за рахунок яких заходів можна підвищити якість наповнення української Вікіпедії?
Відповідь 1. Якість української Вікіпедії можна суттєво і швидко покращити за рахунок заливки паперових енциклопедій. Для цього треба переконати в необхідності такої дії (акції) редакторів і авторів цих енциклопедій. Скажімо, Ю.Пероганич заходить до М.Железняка і .... переконує. Два кроки від Хрещатика.
2. Якщо ми хочемо конкурувати з російською Вікіпедією, необхідно в кілька разів, хоча б удвічі, перевершити російські показники. Тобто на додаток до нинішніх 2,6 тис. активних вікіпедистів нам потрібно ще 20 тис., якщо вони братимуть участь в наповненні і поліпшенні української Вікіпедії щомісяця. Або 240 тис. одноразових учасників щороку. Чи розглядаєте ви можливість довірити українську Вікіпедію студентам. Приміром, якщо ті ж реферати, вступні (оглядові) частини курсових і дипломних робіт будуть служити основою для статей Вікіпедії?
Відповідь 2.Не обов"язково мати ще 20 тис. вікіпедистів. Рецепт той же - більше Вікіпасіонаріїв. Необхідно системно залучити вже згадані паперові енциклопедії. Мати дозвіл на їх вільне використання у Вікіпедії. І далі згадане - заливка. І алгоритм той же - скажімо, Ю.Пероганич заходить до М.Железняка і .... переконує. Два кроки від Хрещатика (ті ж самі два кроки). ...
3. Як можна стимулювати студентів до наповнення Вікіпедії якісними статтями?
Відповідь 3.Дуже просто. Є така вимога як апробація магістерських робіт. Треба через МОН рекомендувати апробацію проводити шляхом публікації 3-5 статей обсягом, скажімо, не менше 8000-10000 байт - за матеріалами магістерських робіт. І це дасть декілька сот тисяч статей на рік.
4. Які стимули можуть бути задіяні для самих вузів?
Відповідь 4.Дуже просто. По-перше, підвищення h-індекса професорсько-викладацького складу. Треба залити всіх професорів і докторів, окремих PhD зі значимим доробком. Вповні перерахувати їх основний (значимі книги в першу чергу і до 10-15 концептуальних статей). У головних Вікіпедіях (англійська, німецька, польська, французька і т.д.) посилатися у фахових статтях на основні значимі роботи колег. Пояснити всім, що це приверне до вітчизняних вчених увагу - на ці праці почнуть більше посилатися і врешті h-індекс зросте. По-друге, підвищення імпакт-фактора наукових видань університетів. Треба описати всі значимі наукові періодичні видання. Це - десь 2000 в Україні. І найбільш значимі у світі (це ще 50-70 тис.). Тримати цю базу в полі зору погалузево. Кожен ВНЗ повинен заопікуватися колом "своїх" і "споріднених" видань. В цьому зацікавлені і ВНЗ і редколегії видань. Це покращить місце ВНЗ в українських і світових Рейтингах. А це - набори студентів, гранти, гроші нарешті. Звичайно - пожвавлення науки і покращення освіти. По-третє, описане вище залучення магістрантів.
5. Чи готова ваша організація забезпечити широкомасштабну роз’яснювальну роботу щодо методології наповнення Вікіпедії? -
'Відповідь 5.'А от тут - питання питаньСкажімо, чи розуміє МОН потужність Вікіпедії? Чи готове сприяти в просуванні ВНЗ в рейтингах використовуючи ресурс Вікіпедії? Чи готові самі ВНЗ до цього? Чи готові професори до оого, щоб показати себе світу через Вікі-ресурс? Чи така якість Магістерських, щоб писати на їх основі Вікі-статті? І т.д. - багато питань... Але якщо механізм "запустити" через відповідні розпорядження-рекомендації МОН - діло піде.
Це не зовсім так. Польська Вікіпедія, хоча й має більшу кількість статей, ніж українська, проте дуже велика кількість їх - це невеличкі, поверхневі статті. Порівняти хоча б таку статтю як "Музика" - 122 К інформації в українській статті проти 5 К в польській. То хто відстає насправді? Не можна однозначно говорити і про перевагу російської Вікіпедії, чимало її статей переважають українські кількісно, але не якісно, бо заповнені малоінформативним текстом. До того ж чимало написані з упереджених, проімперських позицій.
Насправді для цього треба нам усім відмовитися від мови країни-аргесора і перейти на українську. Так, це зауваження стосується і видання "Деловая столица". Успіхи мовних розділів Вікіпедії залежать, насамперед, від кількості й освіченості носіїв відповідної мови. І, власне, кількісну перевагу російської Вікіпедії забезпечує як раз та частина громадян України, яка з незрозумілих причин і досі послугується мовою наших сусідів.
Адміністративно-командні методи навряд чи будуть ефективними. Тут слід ставити питання ширше - як привабити до Вікіпедії молодь?
(після коментаря Білецького В.С. не маю що додати)
Така робота ведеться - проводяться вікі-вишколи, вікі-семінари, видаються підручники з вікі-розмітки, є навчальні відео на каналі Ютуб.
Практично нічого додати до сказаного, але не можу стриматися щодо залучення студентів. На мою думку, студенти, які не з власних переконань прийшли у Вікіпедію, а лише тому, що так наказав чи «попросив» викладач, надто схильні до пере-завантаження у Вікіпедію викачаних з інтернету рефератів (з яких вони ж робили собі курсові). Вони не збираються тут залишатися (бува навіть ім'я користувача включає номер студентської групи) і роблять «одчіпне». Корисне для Вікіпедії можуть зробити лише студенти, які більш-менш самостійно роблять всі навчальні завдання — я не знаю, який зараз відсоток таких, але кількість об'яв про платні реферати/курсові/дипломні і навіть «статті у ВАК-івських журналах» свідчить про великий попит. Думаю, цей відсоток набагато менший, ніж кількість тих, хто відреагує навіть на фразу викладача «було б непогано, якби хтось з вас написав», не кажучи вже про пряму вказівку. Якщо ж під «залученням» мати на увазі агітацію та віківишколи, то «студенти» тут — «неспецифічна» аудиторія і не бачу серйозних причин концентруватися на цьому слові. --ReAl, в.о. 07:42, 29 травня 2016 (UTC)
Все-таки студенти - це специфічна аудиторія. Але треба їм давати завдання писати про щось цікаве, а не про науку (якої вони не знають і не знатимуть). Я розумію, що на це ніхто не піде, але ж студенти розуміють, що мало хто з них буде працювати за спеціальністю, а навіть якщо і будуть працювати, то ця вся теорія не має стосунку до майбутньої робочої практики. Студенти мають більше часу, ніж люди, які вимушені годувати родину. Якщо навіть вони зараз і не мають часу, то є шанс якось це зерно колись у якогось відсотка проросте. А взагалі то було б добре, аби був якийсь механізм як от перед всіма людьми це поставити, що треба якось рятувати українську мову і що Вікіпедія - це якраз те, що можна зробити, бо тут індивідуальні зусилля додаються, на відміну від багатьох сайтів і блогів, де вони кудись діваються і розпорошуються.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 09:19, 29 травня 2016 (UTC)
«розумію, що на це ніхто не піде» — от саме тому, що краще б писати про те, що цікаво (і знаєш), а не про те, що зараз «проходиш» і паралельно з контрольними/курсовими тебе «залучили», — ця аудиторія і неспецифічна. Ото хіба «більше вільного часу». Хоча так підозрюю, що від тих, у кого його багато, копіпаст готових рефератів і йде (і саме тому того часу багато). «треба якось рятувати українську мову і що Вікіпедія - це якраз те, що можна зробити» і далі про блоги — от десь в кінці 12-го року мені це і вдарило в голову. --ReAl, в.о. 09:45, 29 травня 2016 (UTC)
Підозрюю, що на курсі таких не так багато і що це швидше індивідуальна робота з толковою і перспективною людиною, яка от просто зараз опинилася в позиції магістранта. Те, що таких треба знаходити і знаходити можливість зацікавити — згоден. Комусь це, в силу діяльності, зручніше робити серед студентів. Але від масового залучення нічого доброго не очікую. --ReAl, в.о. 09:45, 29 травня 2016 (UTC)
Віківісник за травень 2016
Найсвіжіший коментар: 8 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Активність
2967 користувачів здійснили якусь дію протягом 30 минулих днів. Це на 19,3 % більше за відповідний період минулого року і на 7,2% більше, ніж за минулий місяць.
Число редагувань на початок місяця: 18 014 тис, на кінець місяця 18 228 тис. За місяць: 214 тис., що на 79 тис більше, ніж за цей місяць рік тому і на 60 тис. більше, ніж за минулий місяць.
829 користувачів за місяць здійснили 10 і більше редагувань, в т.ч. 200 користувачів — 100 і більше редагувань, у тому числі 27 користувачів — більше 1000 редагувань. Більше 3000 редагувань зробили за місяць: Krupski Oleg, Mediafond, Mr.Rosewater, Czoko♋.
Потрібен вікіфотограф на Одеський міжнародний кінофестиваль 2016
Найсвіжіший коментар: 8 років тому4 коментарі4 особи в обговоренні
15–23 липня 2016 року відбудеться 7-ий Одеський міжнародний кінофестиваль (ОМКФ), українська подія, яку збирає світовий кінематографічний бомонд найвищого ґатунку. Для нас це подія, де можна спіймати та сфотографувати учасників кінофестивалю для Вікіпедії та Вікісховища.
Фотограф має акредитацію на всі покази стрічок для преси та на всі прес-конференції — і можна задавати питання і писати статті до Вікіновин.
Цікаво, це можна акредитуватись від будь-якого ЗМІ (а як щодо просто ГО?)? В липні у відпустці, планую і в Одесу, але як і коли вийде не знаю. Можна так акредитуватися на інші світські тусовки, Харківський кінофестиваль?-Сергій Липко (обговорення) 09:00, 9 червня 2016 (UTC)
@Сергій Липко: Не можна, а навіть треба: якщо у вас є можливість і бажання робити якісні фото для Вікіпедії (Харківський кінофестиваль або будь-що інше), буде чудово, якщо ви це робитимете — NickK (обг.) 09:04, 9 червня 2016 (UTC)
Wikipedia to the Moon: voting has begun
Hello, after six weeks of community discussion about Wikipedia to the Moon, there are now 10 different proposals for content for the mission. Starting today, you can vote for them on Meta-Wiki, and decide what we will work on: a Wikipedia canon, different lists, the Moon in 300 languages, an astronomy editathon, featured articles, articles about technology, endangered things, or DNA-related topics. You can even vote against community involvement. Voting is open until 24 June. Sorry that this message is again in English only, but we are using village pumps to reach as many communities as possible, so that everyone knows they can vote. Best, Moon team at Wikimedia Deutschland 15:31, 10 червня 2016 (UTC)
Ліцензії CC чи дозволи CC ?
Найсвіжіший коментар: 8 років тому4 коментарі4 особи в обговоренні
Водійські права, чи Посвідчення на право управління автомобілем англійскою перекладається як Driver's license.
Ви використовуємо слово «ліцензія» для позначення дозволів на право поширення інформації, які розроблені Creative Commons.
На мій погляд слово «ліцензія» відлякує авторів, через те що зазвичай в Україні ліцензію треба купити.
Ну те, що в нас водійські права зазвичай купують, а не отримують, це звичайно дуже важлива проблема, але я не думаю що ми її можемо тут вирішити. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 01:04, 17 червня 2016 (UTC)
Зі сайту Державної служби інтелектуальної власности:
«
вільна публічна ліцензія – загальнодоступний договір приєднання, що надає особі, яка приєдналася до такого договору, безоплатний дозвіл на використання об’єкта авторського права та (або) суміжних прав певними способами на умовах, визначених ліцензією;
Крім того, у нас слово дозвіл використовується для позначення дозволів на публікацію твору на умовах тієї чи иншої ліцензії, тому таке використання, як ви пропонуюєте, призведе то плутанини. --Юрій Булка (обговорення) 08:12, 17 червня 2016 (UTC)
Справді, дозвіл надається на публікацію. І дозвіл може надаватися на умовах різних ліцензій (не лише СС). Тому заміна термінів (ліцензія - дозвіл) може призвести до плутанини. --Olvin (обговорення) 10:57, 17 червня 2016 (UTC)
Найсвіжіший коментар: 8 років тому3 коментарі2 особи в обговоренні
14 червня 2016 відбулось засідання Комітету ВРУ з питань науки і освіти, на якому було затверджені рекомендації круглого столу у ВРУ на тему: «Освітня політика в умовах інформаційного суспільства» 24.05.2016).
Радий повідомити, що моїми зусиллями до рекомендацій потрапили такі:
Міністерству освіти і науки України разом із Національною академією педагогічних наук України: розробити та запровадити: рекомендації щодо навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів навичкам створення цифрової мережевої інформації (Веб 2.0, блоги, вікірозмітка);
Міністерству економічного розвитку та торгівлі України розробити та запровадити: рекомендації щодо ознайомлення творців — авторів електронних освітніх ресурсів із можливостями ліцензій Creative Commons, які дозволяють вільне поширення творів;
Найсвіжіший коментар: 8 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Доброго дня! Нещодавно ми розмістили статтю в Вікіпедії про Arbitis та вона була там десь біля однієї неділі. Але вчора її без попереджень видалили. Скажіть, у чому проблема? Тому що завтра ми знову будемо розміщувати статтю та не хочемо допускати тих же помилок. З повагою, Микита Смотров
Найсвіжіший коментар: 8 років тому3 коментарі2 особи в обговоренні
навіщо надмірна вікіфікація? В мене просто конфлікт інтересів виник з Lexusuns через надмірну вікіфікацію і вже другу добу адміни ігнорують цей конфлікт. Тому вирішив написати тут. Справа от в чому. Коли пишу статтю, то намагаюсь уникнути зайвої вікіфікації географічних назв, прізвищ, відповідаю чому. Тому що минулого року написав з 50 статей про футбольних арбітрів, серед них були і південноамериканці. І от раптом Lexusuns особливо не роздумуючи вікіфікує всіх без винятку суддів турніру, хоча я чітко окреслив список вікіфікований арбітрів. В мене виникає питання для чого це робиться (вікіфікація)?? Якщо оглянути інтервікі, то існуючі статті про решту суддів складаються з!!! одного, двох речень!!!! Який сенс писати про них статтю? Тільки через те що вони засвітились на континентальній першості та у відборах до чемпіонату світу, які в нас тільки з результатом та підсумковою таблицею з інших регіонів за винятком Європи і трошки південноамериканців (там здебільшого фіксується лише головний арбітр і то незавжди). Тобто я хочу чути думку спільноти (якщо позитивна, то від позитивників стаття будь ласка бо як показує практика червоні посилання не спонукають до написання статей) і припинення війни від Lexusuns.— Це написав, але не підписав користувач Jphwra (обговорення • внесок).
А які реально проблеми від того, що є ця "надмірна" вікіфікація? І де гарантія того, що про цих людей ніколи не буде статті? (інакше кажучи, чи є беззаперечні докази того, що вікіфікація таки надмірна?) Критеріям значимості вони відповідають уже тим, що "засвітились" на тих відборах (я про головних суддів). Ну лайнсменів можна й не вікіфікувати, або навіть і не писати--Unikalinho (обговорення) 05:05, 20 червня 2016 (UTC)
Яж приклад приводив ще минулого року. Коли вікіфікується литовський суддя, як Мажейко, Мажейка, Мажейкіс, Мажейкос і ще два варіанти (і до слова це робив Lexusuns навіть в одній статті!!!) і от ця вікіфікація вісіть вже роками, а статтю (про суддю) я зробив лише в листопаді минулого року під впливом цієї дурнуватою вікіфікації. Тому я категорично проти, якщо раптом стаття з'явиться, то простіше буде пройтись і вікіфікувати, а не робити зайвої роботу зараз. --Jphwra (обговорення) 05:14, 20 червня 2016 (UTC)
Добре. Ви можете дати гарантію, що завтра сюди не прийде якийсь експерт і не створить статтю про цього арбітра? І тут питання лише в тому, проходить він по КЗ чи ні. Якщо проходить, то яка різниця, скільки там речень буде? Персона-то значима! І статтю не видалять. Он тут ZVR ставив на видалення статті типу цієї. От скажіть: вона значима чи ні? А там одне речення . А от є шаблон. Що, там усі червоні посилання теж усунути? А якщо якийсь новачок візьме і напише таку ж коротку статтю про Китай на цих Іграх? Коротше, суть зрозуміла. Якщо рефері "засвітився" у відборі на Євро чи на Копа Америка, він значимий, і стаття цілком може про нього бути. То нехай собі буде червоне посилання -- може колись автоматично стане синім (або ж дайте гарантію, що такого не станеться!)--Unikalinho (обговорення) 10:58, 21 червня 2016 (UTC)
Наскільки знаю, конкретно в Україні заборонене виготовлення чи поширення порнографічної продукції ([2]), тому й професія така не може існувати. Але слово таке існує, для означення професії, яка існує в інших країнах.--Piramidion06:56, 21 червня 2016 (UTC)
його іменем названо вулиці, школи або інші громадські установи —;
всесвітньо відома особа з шоу-бізнесу —;
автор, редактор або фотограф, музи́ка, художник, скульптор, архітектор, інженер або інший митець, твір якого визнано видатним і, ймовірно, надовго стане частиною історії у певній галузі —.
Взагалі так звані порноактори - це незначимо. На відміну від злочинного явища.--Бучач-Львів (обговорення) 07:03, 21 червня 2016 (UTC) Бачу, «московити» зі слабої голови на нашу - здоровшу - вирішили перекласти [3]. А наші, так виходить, підтакувачі - «адабрямс дєлают». --Бучач-Львів (обговорення) 07:10, 21 червня 2016 (UTC)
Невже так тяжко прогортати сторінку вниз? Окей, спеціально для високоморальних борців за духовні скрьопи (с) українського розливу ВП:КЗМ. І пояснюю простіше - ніхто не буде видаляти значимих порноакторів лише тому, що вони знімаються в порно, а не грають у церковних виставах. --Максим Підліснюк (обговорення) 10:06, 21 червня 2016 (UTC)
Слова добирай, студент-арбітр. Бо це, що ти тут сказав, порушення як ВП:Е, так ВП:НО. Закінчиш свій «правничий» виш - буду інакше говорити. Поки ще чекаю вчинку, гідного арбітра. Ні - будуть висновки. Якщо не можеш мені довести її значимість (не веду мову про відомість в певних колах), то так і скажи. Стосовно «церковних виставах» - вільному воля. Можу розказати байку про куртизанку та філософа. --Бучач-Львів (обговорення) 11:19, 21 червня 2016 (UTC)
Я сказав те, що хотів. Почнеш з повагою ставитись до інших, буде повага до тебе. Будеш тикати і прикриватись якимись традиціями - будуть тикати тобі. Те, що ти не визнаєш порнографію як мистецтво, не означає, що так воно і є. За порнографію вручають свій Оскар, свої нагороди та досягнення. --Максим Підліснюк (обговорення) 11:35, 21 червня 2016 (UTC)
1) Мені все одно - чи ти тикаєш, чи викаєш. Це тобі треба - не мені - чуєш. Вивчи звичаєве право. Мені все одно - чи ти мене поважаєш, чи ні. Коли тобі кажу про те, що я порівняно з тобою «старий» - то мова йде про звичай, а ти перекручуєш (чи повертаєш ситуацію) в особистісну площину, не «доганяючи», що мова про звичай. 2) Пропиши відомості про порно«акторів» у ВП:БІО - питань не буде. Бо поки тут мова про мистецтво, а порно - апріорі не мистецтво (чи ерзац-мистецтво, як сахарин - ерзац-цукор, цукор - ерзац-мед). Щодо поваги: поважаю тих, хто працює та не робить таких грубих упереджених помилок та безглуздих випадів стосовно к-ча Бучач-Львів, які постійно дозволяє собі арбітр М. Підліснюк, бо має за собою так звану підтримку частини так званої спільноти. --Бучач-Львів (обговорення) 12:15, 21 червня 2016 (UTC)
Звичаєве право відмерла як складова галузь права відмерла. Тепер це не більше за історію і традиції, але ніяк не обов'язкові до виконання норми. Колись і звичай передавати право першої шлюбної ночі феодалу був, можна і його під шумок відродити. --Максим Підліснюк (обговорення) 12:20, 21 червня 2016 (UTC)
Вибач, не розумію слова трафунок. Це щось із діалекту? Я не живу за твоїми звичаями, я живу за романо-германською правовою системою та звичайними уявленнями про мораль та взаємоповагу. --Максим Підліснюк (обговорення) 12:24, 21 червня 2016 (UTC)
О, вже й про якусь «мораль», про якісь такі «звичайні уявлення» заговорив арбітр, який не вміє визнавати ні власних власних грубих порушень ВП:Е, ні уважно читати ВП:БІО. А хто тобі заваджає скопіювати слово трафунок - і гугл в поміч. Ще хтів спитатись: чи шклянка не випала з рук - надворі ж бо літо, гаряче? --Бучач-Львів (обговорення) 13:28, 21 червня 2016 (UTC)
Немає значення, що такої професії в Україні немає. Але її так називають. Бо по такій логіці не можна писати про новелістів, портретистів і т.п., так як тахих професій немає. Це так до слова. Так як діяльність порноакторки істотно висвітлено в незалежних надійних (авторитетних) джерелах, то стаття про неї має право на існування, бо відповідає згальним КЗ. І тому ВП:БІО тут ні до чого, яке використовується тоді коли не підходять загальні критерії. Подобається чи не подобається комусь те, що є така стаття, але Вікіпедія тільки фіксує те, що є. --Basio (обговорення) 14:21, 21 червня 2016 (UTC)
Basio новелісти, портретисти і т.п. творять власне мистецтво, а не - перепрошую - щось, схоже на лайно. Про це (себто про ріжницю) між звинуваченими у порнографії Юрієм Винничуком та однією «акторкою» я писав відповідь [5] на репліку [6] на репліку від Користувач:Brunei. --Бучач-Львів (обговорення) 08:43, 22 червня 2016 (UTC)
Fessor вкотре вирішив сказати неправду - що й не дивно. 1) А хто б казав-то… Чи нагадати твої мені поради, за виконання яких ти мене й блокував? 2) Відповідь на [7] Ще скажи, що на вікі взагалі бодай опосередковано не поширюються ні ККУ, ні закони людськости. Стосовно тих осіб, які полюбляють мене блокувати - наведу не один факт, коли їх «засліплює», і вони (адм-ри, серед них й Fessor), бачачи відверті як випади, так й інші порушення на мою адресу, не помічають нічого. Бо їм так хочеться, а так звана спільнота вами й контролюється. --Бучач-Львів (обговорення) 08:43, 22 червня 2016 (UTC)
Найсвіжіший коментар: 8 років тому4 коментарі2 особи в обговоренні
Вітаю! Радий усіх повідомити, що в Українській Вікі накінець ожив проект «Вибраний портал», уже є перший кандидат. Думаю, що на головній сторінці віконце проекту буде невеличким та розташовуватиметься під проектом «Вибраний список». Даю 2 дні для того, аби хтось придумав краще місце. Якщо нічого такого названо не буде, віонечко створю там, де сказав — під віконечком «Вибраний список».--З повагою, TnoXXparle!15:49, 21 червня 2016 (UTC)
Здається, в попередніх обговореннях у нас не було консенсусу щодо розміщення вибраних порталів на Головній, і з обговорення цього року також видно, що підтримки цієї ідеї наразі немає — NickK (обг.) 11:51, 22 червня 2016 (UTC)
Ну так, звичайно. Сонна, як ведмідь після зими, спільнота не має бажання щось коментувати. Ті одиниці, яким таки вдалося домовитися та прийняти консенсус про запуск проекту, тепер мають тихенько згорнути свою активність. Ні, дякую. Оскільки усі такі проекти висять на головній і не викликають особливих нарікань, то й цей проект, керуючись логікою Вікіпедії, буде на головній. Навіть тут, окрім тебе, ніхто не висловився, що знову показує цікавість Вікіспільноти до будь чого. До речі, такі проекти, як ВС та ВСП мають також по-доброму забратися з головної, вони мертві.--З повагою, TnoXXparle!19:26, 24 червня 2016 (UTC)
Найсвіжіший коментар: 8 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Три тижні тому вас просили проголосувати щодо того, яким чином вислати вікі-статті на Місяць. Голосування спільноти завершено; перемогла ідея вислати на Місяць усі вибрані статті та списки. Тобто від сьогодні дописувачів усіх мовних версій Вікіпедії щиро запрошуємо активніше попрацювати над вибраними статтями та списками й затвердити їх до Вікіпедії на Місяці. Центральним сайтом, який координуватиме різні спільноти, буде Meta-Wiki. Ось тут знайдете загальний опис проекту та більше деталей. Сподіваємося, ми зуміємо представити якнайбільше мов, аби показати різноманіття Вікіпедії. Тому щиро запрошуємо до редагувань на благо вашої спільноти і не забудьте повідомити нам про свою працю над вибраним вмістом Вікіпедії!
Three weeks ago, you were invited to vote on how to take Wikipedia articles to the Moon. Community voting is over and the winning idea is to send all ‘’featured articles and lists’’ to the Moon. This decision means that, starting today, Wikipedians from all language communities are warmly invited to intensively work on their best articles and lists, and submit them to Wikipedia to the Moon. The central site to coordinate between communities will be Meta-Wiki. You will find an overview and more information there. Hopefully, we will be able to represent as many languages as possible, to show Wikipedia’s diversity. Please feel kindly invited to edit on behalf of your community and tell us about your work on featured content!
Можна здається, але я не володію Lua. Якщо хтось візьметься переробити, то можу проконсультувати де що має стояти в бібліопосиланні. --MMH (обговорення) 19:44, 29 червня 2016 (UTC)
ДСТУ місце на смітнику. Сподіваюсь шаблони від нього не постраждають. Вікіпедія була в цьому питанні ліберальною. Давайте її такою залишати. Новий проект вимог оформлення дисертацій дозволяє здобувачу використовувати за його вибором одним із стилів, віднесених до рекомендованого переліку стилів, для оформлення списку наукових публікацій. Давайте краще визначатися, якого з несовкових стилів краще дотримуватися в укрвікі. Дякую за увагу.--Anntinomyобг16:56, 2 липня 2016 (UTC)
Я не фахівець із питань бібліографії, але мушу зауважити, що проект ще не затверджено (тобто, можливі зміни). Більше того: проект за посиланням — неофіційний, він відрізняється від проекту, запропонованого міністерством для громадського обговорення. У проекті, що на сайті міністерства, серед рекомендованих варіантів стилю є й ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 (у додатку 2 він останній, за номером 9). Може викидати його на смітник трохи зарано? --Olvin (обговорення) 19:32, 2 липня 2016 (UTC)
Найсвіжіший коментар: 8 років тому5 коментарів3 особи в обговоренні
Це я так розумію вигляд більшості наших «повних статей». Так що червоні посилання ні до чого не спонукають, окрім створення таких от «диво-статей». До речі сто відсотково всі статті про футбольні Олімпійські турніри такого ж змісту, тобто картка, вступ, може присутні призери все і все панове. Коротше кажучи це те, що я називаю словом (яке більшості не подобається) ДУРНЯ. --Jphwra (обговорення) 10:50, 3 липня 2016 (UTC)
Jphwra, як би ми до цього не ставилися — заборонити подібного ми не можемо. Колективний проект, люди різні.. Навіть якщо наша спільнота дійде консенсусу і в правилі запише, що неповних статей не повинно існувати — це правило буде з дуже спірною силою, оскільки суперечитиме основним засадам Вікіпедії — вільної енциклопедії, яку кожен може редагувати (В т. ч. без залежності до рівня вікіпідготовки, без попередніх тренінгів, набуття досвіду. І навіть знати правила необов'язково, щоб її редагувати.). Така вже от політика. Треба змиритись з цим. -- Green Zeroобг12:33, 3 липня 2016 (UTC)
Я загалом не про заборону, а факт констатую, як в нас пишуть статті, причому ті користувачі штампують нові статті лишаючи такі от недоробки. Я проти такого плану недоробок, що стало нормою. --Jphwra (обговорення) 12:39, 3 липня 2016 (UTC)
Найсвіжіший коментар: 8 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Активність
2426 користувачів здійснили якусь дію протягом 30 минулих днів. Це на 8 % більше за відповідний період минулого року.
Число редагувань на початок місяця: 18 228 тис, на кінець місяця 18 380 тис. За місяць: 152 тис., що на 25 тис. більше, ніж за цей місяць рік тому.
10 і більше редагувань за місяць здійснили 680 користувачів , в тому числі 100 і більше редагувань — 193 користувачів (183 — в червні 2015), у тому числі більше 1000 редагувань —25 користувачів (18 — в червні 2015). Більше 3000 редагувань зробили за місяць: Khodakov Pavel, Бучач-Львів.
Я тоді не розумію, чому то й же Уліф не має відмінків цього слова. Вони пишуть, що правильно «У Бангладеш», хоча в українській мові пишуть «у Черемоші», «у Китаї» і т.д. TimeWaitsForNobody (обговорення) 14:50, 3 липня 2016 (UTC)
Просто Бангладеш не відмінюється. Це треба запам'ятати. Щодо роду, то десь із півроку тому́ в то́му ж таки УЛІФі було написано, що Бангладеш жіночого роду. Так само як і Марокко (тепер там уже середній). Видно, вже змінили? А чому жіночий? -- бо країна. Тобто коли власна назва не відмінюється, то рід визначається тим, про що ж ідеться. Сочі чи Баку -- середнього роду, бо місто. А Марокко чи Бангладеш -- жіночого, бо країна. Минуло півроку, і вже щось змінилось? Цікаво, дуже цікаво— Це написав, але не підписав користувач Unikalinho (обговорення • внесок) 01:19, 4 липня 2016.--Максим Підліснюк (обговорення) 22:30, 3 липня 2016 (UTC)
Не відмінюються "Таксі" й "кімоно", вони теж середнього роду. За Вашою логікою "Кофе-рослина" мала б бути вона, а "кофе-напій" він. Не завше рід визначається тим, про що ж ідеться. І взагалі, у мові часом годі шукати якусь жорстку логіку. В. Николов (обговорення) 05:56, 4 липня 2016 (UTC)
Отож бо, якщо б Бангладеш був би жіночого роду тоді і б питання не було б, бо це природно для української мови не відмінювати слова жіночого роду, що закінчують на приголосну. TimeWaitsForNobody (обговорення) 22:27, 3 липня 2016 (UTC)
Найсвіжіший коментар: 8 років тому6 коментарів3 особи в обговоренні
Переклад змісту - це інструмент створення статей, який використовується з січня 2015 р. Переклад змісту допомагає користувачам перекладати наявні статті з однієї Вікіпедії на мови інших Вікіпедій, де таких статей ще не існує. Редактори використовують його для написання багатьох нових статей, збільшуючи участь нових користувачів, а також відновлюючи активне редагування у багатьох Вікіпедіях. За допомогою цього інструменту створено 88000 нових статей з досить багатим змістом. Переклад змісту є бета-функцією, яку потрібно обрати. Зараз ми готуємось зробити Переклад змісту доступним більшій групі користувачів, вивівши цей інструмент з бета-версії на декількох Вікіпедіях. Ми підготувати попередній перелік таких вікі: арабська, каталанська, китайська, іврит, індонезійська, японська, норвезька (букмол), перська, португальська, пунджабі, російська, іспанська, турецька та українська. Ці вікі були відібрані для створення різноманітності у розмірі, мовних групах та способах використання Перекладу змісту.
На основі попередніх консультацій з редакторами каталанської Вікіпедії, яка найраніше почала використовувати цей інструмент, команда Перекладу змісту підготувала попередній набір вимог, які на нашу думку повинні були виконані, перш ніж інструмент буде готовий для використання поза межами бета-версії. Для того, щоб зосередитись на функціях та виправленні проблем, найпріоритетніших для користувачів Перекладу змісту, ми хотіли б отримати більше зворотнього зв'язку. Ми будемо проводити консультації з 8 червня 2016 по 22 червня 2016 у цій Кнайпі.
Оскільки ми продовжуємо роботу над інструментом, він покращується щодня, але ми особливо шукаємо кращого розуміння тих проблем Перекладу змісту, які роблять його неможливим для використання, або створюють додаткову роботу редакторам. Будь-ласка, дайте нам знати у цій тематичній дискусії. Під час обговорення, ми можемо скезувас Вас на завдання Фабрикатора в частині роботи, яка триває, щоб Ви могли відслідковувати статус роботи. А для нових проблем ми створимо нові завдання Фабрикатора для того, щоб допомогти команді розробників документувати деталі. Після 22 червня 2016 року ми переглянемо весь отриманий зворотній зв'язок та створимо резюме та оновлений план виходу Перекладу змісту з бета-версії.
У додатку «Перекладу вміст» є одна особливість, яка трохи суперечить усталеній у нас практиці. Мова про передачу посилань на статті, які є в оригінальній мовній версії, але відсутні в українській Вікі. Додаток може залишати у Вікі-тексті посилання на оригінальні мовні версії (у вигляді [[:en:English name of article]], у той час як у нас така практика вважається небажаною (замість того рекомендовано застосовувати шаблон {{не перекладено}}, налаштовано фільтр редагувань, який видає геть незрозумілі перекладачеві повідомлення). Цю суперечність слід якось усунути — або вимагати змін у додатку перекладу (щоб він сам вставляв такий шаблон), або змінювати нашу практику. Я схильний до першого, однак не певен, що зі своєю англійською зможу належним чином аргументувати на фабрикаторі. --Olvin (обговорення) 09:02, 9 червня 2016 (UTC)
Я пропоную поки не писати це на фабрикатор, а сформулювати всі зауваження тут і потім їх всі разом перекласти. Я ближче до вечора сформулюю свої зауваження і взагалі побажання.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 09:42, 9 червня 2016 (UTC)
Мої зауваження такі:
Згоден щодо прямих посилань на іншомовні версії. Форму [[:en:English name of article|Українська назва статті]] добре було б змінити на {{Не перекладено|Українська назва статті|Видозмінена українська назва статті|en|English name of article}}. Хоча би спочатку у вигляді {{Не перекладено|English name of article|Видозмінена українська назва статті|en|English name of article}}.
При переносі шаблонів після подвійної фігурної дужки з'являється "Шаблон:", наприклад: {{Шаблон:Cite web|,{{Шаблон:lang-en|, а треба просто {{Cite web|,{{lang-en|
У більшості випадків переносить без перекладу ненумеровані списки після *, хоча часом перекладає. Не знаю чи перекладає нумеровані списки.
Будь ласка, допоможіть перекласти Вашою мовою - Hello, the consultation on this thread is now closed. Thank you for your participation. However, please feel free to leave any further feedback at the project talk page. We are currently going through the comments and discussion, and will post the summary on July 4, 2016. Please watch this page for updates. On behalf of the WMF Language team: —Runa Bhattacharjee (WMF) (обговорення) 09:45, 23 червня 2016 (UTC)
Найсвіжіший коментар: 8 років тому6 коментарів4 особи в обговоренні
Зайшов на цю сторінку в Англ. Вікіпедії. Було:
Donbass
The Donbass (Russian: Донба́сс) or Donbas (Ukrainian: Донбас) is a historical, cultural, and economic region in eastern Ukraine.
Виправив за українською на:
Donbas
The Donbas (Ukrainian: Донбас) or Donbass (Russian: Донба́сс) is a historical, cultural, and economic region in eastern Ukraine.
Мені цю правку відкотили з якимись дивними і розлогими немов-би-топоясненнями, що є певні правила назв у Англ. Вікіпедії. Може хтось поясне - про що мова?--Білецький В.С. (обговорення) 19:09, 4 липня 2016 (UTC)
Авторитетні англомовні джерела, як то Оксфордський словник[11]
або Енциклопедія Британніка[12], подають назву Donets Basin, як основну і Donbas, як другу за рангом. Donbass взагалі не подається, або подається, як третя за рангом.
11 March 2015 адміністратор en:User:BDD задовольнив цей запит, мотивуючи тим, що більшість користувачів, які взяли участь в обговоренні підтримали пропозицію en:User: RGloucester. Хоча опоненти наводили авторитетні англомовні джерела, але це було проігноровано.
Найсвіжіший коментар: 8 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Запросили на запис на Українське радіо. Запишемо передачу для двох станцій одночасно: Першого каналу Українського радіо і радіо "Голос Донбасу". Піде в етер на вихідних.
Планую розповісти про поточні кількісні показники, останні події у ВМУА, традиційно закликати проявити громадянську і національну свідомість і написати щось нове чи поправити існуюче у Вікіпедії.
Шаблон:Бібліоінформація и Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона
Найсвіжіший коментар: 8 років тому6 коментарів3 особи в обговоренні
Недавно благодаря одному из участников-ботоводов были связаны все статьи из Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона с Викиданными. В меру сил мы в Русской Викитеке связываем эти статьи с основной темой произведения (например тут, касаемо статьи Гостомель). Думаю, что для Украинской Википедии было бы полезно добавить в Шаблон:Бібліоінформація параметр ЕСБіЄ, что дополнило бы десятки тысяч статей авторитетными источниками. Помимо ЭСБЕ, есть также полностью залитые и почти полностью связанные с ВикиДанными МЭСБЕ, Военная энциклопедия Сытина, Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона.
Надеюсь, происходящие события не повлияют на решение, ИМХО, Википедистам стоит быть выше этого, да и путин никакого отношения к написанию перечисленных материалов не имеет, а вот сотни украинских ученых Российской империи очень даже имеют. Как не крути, перечисленное - часть исторического наследия Украины. И весьма достойная часть. Извините, что по русски, надеюсь у вас есть кому перевести. Нехватка источников в статьях- общая беда всех разделов, включая даже лидера - Английской Википедии. Благодарю за внимание. --Schekinov Alexey Victorovich (обговорення) 11:40, 8 липня 2016 (UTC)
Ідея слушна. Але про прив'язку всіх статей до Вікіданих Ви сказали неправду. Беру ж першу статтю про Очаків і що? Посилань у Вікіданих нема. Шаблон про статтю з цієї енциклопедії є. Тут ще працювати і працювати. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 12:34, 8 липня 2016 (UTC)
Про Очаков статья в ЭСБЕ есть. И в Викиданных элемент этот есть. То есть сама энциклопедия к Викиданным привязана, а вот с основними понятиями ботом не получится. Это мы делаем руками и потому очень медленно, но тысячи статей уже связаны. Вот только что связал с тремя энциклопедиями Гостинін. Работа долгая, кропотливая и полностью займет годы, но там, где это уже сделано, это может стать хорошим подспорьем, как в части источников, так и в части наполнения статей. Одним кликом участники владеющие обоими языками смогут выходить на свободные АИ и дополнять ими стабы. (Очаков сейчас сделаю). --Schekinov Alexey Victorovich (обговорення) 14:09, 8 липня 2016 (UTC)
Ідея добра. Але поки що не реалізована. У російській Вікі можете спробувати звернутись до бота, аби він переніс дані зі статей у Вікідані. Коли буде охвачена достатня кількість статей, можна і у нас буде доробити шаблон нормативного контролю. З повагою, --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 14:15, 8 липня 2016 (UTC)
Найсвіжіший коментар: 8 років тому9 коментарів4 особи в обговоренні
Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти на засіданні 14.06.2016 затвердив рекомендації круглого столу «Освітня політика в умовах інформаційного суспільства» та направив їх Кабінету Міністрів України, Міністерству освіти і науки України, Міністерству економічного розвитку та торгівля України, Національній академії наук України та Національній академії педагогічних наук України для використання у практичній діяльності.
Міністерству освіти і науки України разом із Національною академією педагогічних наук України ... розробити та запровадити ... рекомендації щодо навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів навичкам створення цифрової мережевої інформації (Веб 2.0, блоги, вікірозмітка);
Міністерству економічного розвитку та торгівлі України ... розробити та запровадити ... рекомендації щодо ознайомлення творців - авторів електронних освітніх ресурсів (ЕОР) із можливостями ліцензій Creative Commons, які дозволяють вільне поширення творів.
Буде новий виток вандалізму. Як декілька років тому у російській Вікіпедії, коли кожного вчителя змушували написати статтю у Вікіпедії. Без навчання більшу половину тих статей доведеться видаляти. Отже, прийшла пора обирати чергування серед адміністраторів чи призначити тимчасово виконуючих обов'язки адміністраторів. Чи для всіх новачків дозволити створювати статті тільки у власному просторі. А потім прийнятні переносити у основний простір. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 09:24, 8 липня 2016 (UTC)
Юрий Пероганич, директор АПИТУ. О, народ оживился, я рада.
ПЕРОГАНИЧ Ю. Доброго дня. Пропозиції АПІТУ враховані в основному в рекомендації. А я сьогодні виступлю як засновник організації "Вікімедіа-Україна".
Є такий показник, який дозволяє дуже чітко поміряти, скажімо, рівень освоєння інформаційних знань людьми, так звана вікіпедійна пасіонарність: число редакторів "Вікіпедії" на мільйон носіїв мови. Так от, на першому місці в світі за числом редакторів на мільйон населення це є євреї. "Вікіпедія" на івриті має 136 активних редакторів на мільйон носіїв. На другому місці естонці: 94 на мільйон. Українці знаходяться на 28 місці в світі із показником лише 18 редакторів на 1 мільйон носіїв мови. Росіяни, для порівняння, на далекому місці з показником 11.
Це говорить про те, що в нас, в наших програмах навчання недостатньо приділяється уваги саме умінню не лише споживати контент, а вмінню створювати контент. І саме оця тема Web 2.0., вона повинна бути однієї з провідних в шкільному курсі інформатики, чи як той курс правильно називається. Тобто мається на увазі уміння створювати блоги, та ж сама вікірозмітка, уміння редагування Вікіпедії і тому подібне.
І ще один аспект, на який я би хотів звернути увагу, це є просвітництво у сфері авторського права, тих самих вчителів, які вміють створювати контент, тому що дуже мало із людей, які створюють оці навчальні курси, знають про те, що вони можуть при створенні, при публікації свого курсу, зазначити про те, що цей курс є вільним, що будь-хто може використати цей курс з будь-якою метою, його поширювати за умови, звичайно, вказування імені автора, так звані ліцензії і умови співтовариства "Кріейтів комонз".
Оці дві речі, на які я хотів звернути увагу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Да, Юрий, я точно знаю, что вы будете иметь возможность подать предложение в резолюцию, да, и включить их в результаты.…
Я в певній мірі за такі навчання, але мої погляди скептичні: це знову попахує примусовістю в добровільному проекті. Особливо дітям у шкільному курсі потрібне вміння редагувати Вікіпедію. Це ж скільки доріг їм відкриється до успішного та заможного життя. Якби мені почали нав'язувати в школі редагування Вікі та ще й оцінки за таке ставили, то я б зненавидів і Вікіпедію, і ініціатора такого курсу.--З повагою, TnoXXparle!16:18, 8 липня 2016 (UTC)
Повністю згодний з думкою TnoXX. Вікіпедія - це волонтерський проект, він не передбачає ніякого примусу. Хто схоче - той сам освоїть вікірозмітку в потрібному для нього обсязі. --DegoleX (обговорення) 17:33, 8 липня 2016 (UTC)
І ще одна річ мене турбує: вікіпедійна пасіонарність. Що це за термін такий і звідки таке твердження, що рівень освоєння інформаційних знань людьми вимірюється ним. Вибачте, але гумільовський термін «пасіонарність» у світі не використовується, у чому можна пересвідчитися самому, гуглячи. Тому, рівень освоєння інформаційних знань людьми вимірюється, впевнений, чимось іншим, наприклад кількістю надрукованих книжок на тисячу населення чи подібним. Вікіпедія, хоч я люблю цей проект, явно не є фундаментальним показником освіченості населення.--З повагою, TnoXXparle!19:34, 8 липня 2016 (UTC)
Постійне і все зростаюче відставання від сусідніх Вікіпедій
Найсвіжіший коментар: 8 років тому20 коментарів16 осіб в обговоренні
У останні дні бачимо неприємну тенденцію на відставання. Вікіпедія:Перегони Так розрив з китайською Вікі ще в кінці квітня складав 243 817 . Зараз - 245155. За останні десять днів - відстали майже на 1500. Які причини? Що можна зробити?--Білецький В.С. (обговорення) 05:16, 7 травня 2016 (UTC)
Народжувати українців . Це цілком нормальний стан, бо ота цифра про «активних користувачів» не відповідає дійсності. Активних в нас мабуть до 300 користувачів. І це ще добре, принаймні на сьогодні. --Jphwra (обговорення) 05:29, 7 травня 2016 (UTC)
Ви хочете «тягатися» з мільярдом китайців проти ледве 45-мільйонним українством? Облиште, не морочте собі тим голову. Краще спокійно, хоч і повільно, а головне — добре писати статті й виправляти існуючі... --Микола Василечко (обговорення) 20:15, 7 травня 2016 (UTC)
Те ж саме, що і з усією Україною — менше на сторінках ВП:ЗСА, ВП:ЗППА, ВП:ЗПП, ВП:ЗППП, ВП:ПС, ВП:ВИЛ з’ясовувати, хто більший патріот і хто міцніше тримається за крісло, викликаючи тим у інших алергічні реакції і бажання втекти подалі від проекту. Більше працювати. --ReAl, в.о. 10:17, 7 травня 2016 (UTC)
Не впевнений, але, можливо, це лише сезонна тенденція — вихідних багато, народ гуляє. Щодо ботозаливки, то і у нас в цьому році вона наче повинна відбутись. Білки.... -- Green Zeroобг17:29, 7 травня 2016 (UTC)
Там постійні зміни у відставанні, бо насправді зараз китайці не настільки активні, бо чайнавікі заблокована наче на КНР чи сильно обмежена, тому зростає відставання переважно після їх ботозаливок. Вихід - самим заливати потроху, бажано не більше 30% сумарної кількості, щоб не бути посміховищем. Зараз більше 500 невікіфікованих статей, що не входять в офіційний залік... Можна збільшитися за допомогою дизамбігів, особливо якщо ніхто не заперечуватиме одночасного існування таких статей як Іванов, Іванов Іван, Іванов Іван Іванович (резерв - кілька десятків тисяч)... Будьмо реалістами - без ботозаливок не буде скорочення відставання, але якщо переборщимо, понесемо іміджеві втрати, тому важливо звернути увагу на якісні показники - лише 21-23 місце за відвідуваністю, велика кількість стабів та нерозкритих тем у статтях, проблема нейтральності... Підвищити відвідуваність можна статтями укр. тематики, яку менше будуть розкривати іншомовні розділи, зате будуть шукати українці в неті, а також актуальні статті підвищеної уваги завдяки новинам, кіноіндустрії...-Сергій Липко (обговорення) 20:51, 7 травня 2016 (UTC)
А що, китайці тепер стали показником успіху? Згідно міжмовного ренкінгу за останній рік укрвікі скоротила відставання від поляків на 9660, від португальців на 18371 і від японців на 16282. Так норм? --Олег.Н (обговорення) 21:00, 7 травня 2016 (UTC)
Та не скажіть! Що ми будемо рівнятися на себуанську? Чи варайську? Чи хоча б на нідерландську або шведську? НІ! І мало хто хоче на них рівнятися (якщо не так - дайте знати! ;-) ). Але рівняються на англійську, німецьку, французьку, російську або хоча б на польську або іспанську. Так що погоджуся, що ботозаливки - річ, якщо і хороша, то у певних межах. Десь ще 10-20-30 процентів ми можемо залить (вже і згадували, ЩО саме), але не всі види живих істот, як ботопедії... Сенс? Крім того, ще є патрулювання ботом - наприклад, ті ж наші села можна відпатрулювати - ті, які були створені ботом і НЕ редагувалися користувачами. Але і там треба спочатку глянути - с ходу можу пригадати два мілких глюки - кома і пробіл в карточці села, там де адреса сільради. Можна було б і його відразу пофіксити. З патрулюванням у нас теж не все гаразд - десь 60 процентів. Звісно, той показник поступово росте, але ж швидкість - близько 3-5 відсотків на рік! Ми так тільки років за 10 вийдемо на 80-90 відстотків відпатрульованих статей. Боти могли б прискорити цей процес десь вдвічі.--Nickispeaki (обговорення) 05:09, 11 липня 2016 (UTC)
Прискорити появу нових статей можна лише залучивши нових користувачів. Вікімедія могла б домовитися з журналістами спортивних сайтів, щоб ті заповнювали статті про поточні спортивні події й, даючи посилання на свої сайти. Наприклад, я можу підготувати заготовки для всіх видів спорту, окремих дисциплін і країн на майбутніх Олімпійських іграх, а журналісти могли б їх заповнювати. От вам і буде 600 статей. Я ще можу перекласти статті про види спорту на попередніх олімпіадах (500 статей). Тільки треба, щоб хтось після мене перевірив написання імен. А взагалі я бачив китайські статті про наші малі річки, наприклад Жариха, і вони складаються з одного речення.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:55, 8 травня 2016 (UTC)
Головне — обсяг інфоррмації. Якщо буде 2 000 000 стабиків, то дуже багатьох користувачів задовольнить та інформація, яка є в стабиках. Не даремно енциклопедичні словники видавалися мільйонними тиражами, на відміну від енциклопедій. До того ж у голові пересічного споживача відкладеться інформація, що українська вікіпедія третя в світі за числом статей, що сприятиме не лише гордості за народ і країну, але й авторитетності української вікіпедії. --Perohanych (обговорення) 14:53, 10 травня 2016 (UTC)
Доброго дня, товариство! Маю кілька скромних думок з цього приводу й хотів ними поділитися. Оскільки різко збільшити кількість мовців неможливо, і кількість дописувачів більш-менш стала, вихід з ситуації - поліпшувати технічні засоби, якщо ті, що використовувалися раніше, не дають потрібного ефекту. Отже, вже майже два роки я виношую та поступово реалізовую мрію стосовно вікі-редактора - програми, що значно полегшить створення статей для вікіпедії. Ви можете запитати чим не вгодив існуючий? Я наведу аналогію з IDE. Інтегроване середовище розробки в рази підняло продуктивність роботи програміста після блокнота (а саме такого рівня є вбудований у вікі засіб). Як щодо візуального редактора? Моє опитування деяких користувачів засвідчило, що він використовується лише для дрібних редагувань. Так, він зручний, легкий для освоєння новачками, проте не забезпечує повного контролю над кодом статті й не має деяких, важливих на мій погляд, функцій. Я цілком допускаю, що ідея зовсім не нова й можливо навіть в деякій мірі реалізована через різні засоби. Але я обстоюю необхідність поєднання всього цього добра в одному флаконі. Хочу дізнатись чи зацікавлена спільнота в спеціалізованій IDE для вікі та чи є можливі подібні речі (про AWB знаю)? Готовий поділитись існуючими напрацюваннями з теми --Mir4ik (обговорення) 15:50, 10 травня 2016 (UTC)
Найсвіжіший коментар: 8 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
В статті Никифорова Марія Григорівна в картці в пункті громадянство стоїть Україна. З історичної точки зору це не вірно. Намагався прибрати - не виходить. Навіть після вилучення з картки цього пункту, там все одно світиться Україна. Можливо це в картці проблема? --DegoleX (обговорення) 16:17, 14 липня 2016 (UTC)
Найсвіжіший коментар: 8 років тому14 коментарів2 особи в обговоренні
Скільки разів можна опротестовувати? Буває, що адм-ри взагалі не враховують результати пошуку в доступних джерелах. Наприклад, Анджей Гембіцький (єпископ) зараз називається Анджей Гембицький (єпископ). Пошук Ґуґл-букс → Анджей Гембицький дає 0 результатів з такою назвою (але кілька - з варіантами Анджей Гембіцький, Анджей Ґембіцький). Те саме - з різними відмінками. простий гугл-пошук видає варіант Гембицький, луцький кат. єп. у середині XVII ст. - мова про нього - за адресою druzi.by/wp-content/uploads/2014/08/Clovnyk.doc, але мій комп це не читає. Дякую за відповідь. --Бучач-Львів (обговорення) 07:09, 11 липня 2016 (UTC)
Yakudza, досить маніпуляцій! І, будь ласка, приберіть свої шаблони-обмани. NickK обманює вже стабільно - яка ж тут «образа»? То що виходить - обман - норма вікіпедії? До речі, дякую NickKу за джерело Ткачук (2001), хоч в ньому й помилок граматичних купа. --Бучач-Львів (обговорення) 11:05, 11 липня 2016 (UTC) Yakudza Краще відповідь би дав - скільки разів можна опротестовувати, тим більше «ліві» результати. --Бучач-Львів (обговорення) 11:14, 11 липня 2016 (UTC)
NickKВП:МОВА каже: бажано дотримуватись правопису. Це ж чітко каже: хибні пункти не варто протискати. Так що ви всі - ті, хто мені тут «дарували» ті блокування - часто були неправі. Іноді - так, були. --Бучач-Львів (обговорення) 11:46, 11 липня 2016 (UTC)
@Бучач-Львів: Там пояснюється, що вкладено в це «бажано»: Спільнота радо вітатиме глибокі і змістовні статті, навіть якщо в них допущені орфографічні помилки (адже помилки можуть потім виправити інші користувачі Вікіпедії). Якщо Ви не опанували належно правопис, чинний в Україні, то пишіть та/або редагуйте статті звичним для Вас правописом, додавши при цьому {{Стиль}}, щоб інші могли поправити відповідно до правил Вікіпедії. Тобто якщо ти не опанував належно чинного правопису, твої статті не будуть вилучені через недотримання правопису, але інші дописувачі виправлять їх відповідно до чинного правопису. Але в це не вкладено того, що за бажання можна умисно виправляти статті інших користувачів, написані згідно з чинним правописом, виправляючи правописні написання на такі, що не відповідають правопису. Саме такі дії (як-от перейменування Гембицьких на Гембіцьких) і є порушенням ВП:МОВА — NickK (обг.) 13:32, 11 липня 2016 (UTC)
NickK перейменування Гембицьких на Гембіцьких не може бути порушенням, бо є АД з варіантом Гембіцькі - які, може, переважають. Лукавиш. Гембіцькі не відповідають тільки недолугому пункту правопису - так.--Бучач-Львів (обговорення) 13:36, 11 липня 2016 (UTC)
Це маніпуляція. Є чітка норма правопису, за якою має бути -ицьк-, нема словника, в якому було б -іцьк-. Попередня назва відповідає правопису чи словникам? Так. А нова назва? Ні. На цьому питання вичерпане. ВП:МОВА не передбачає винятків для джерел, що не відповідають правопису чи словникам, інакше ми одинадцятий рік поспіль воювали за хімію/хемію — NickK (обг.) 13:44, 11 липня 2016 (UTC)
NickK Ти врешті відповіш на перше питання розділу? Маніпуляція - це твої дії. ВП:МОВА не вимагає чіткого дотримання всіх пунктів правопису. --Бучач-Львів (обговорення) 13:48, 11 липня 2016 (UTC) Словники попробую подивитись. Хімія/хемія - це, як казав Грушевський, в даному випадку - натєганнє фактів. --Бучач-Львів (обговорення) 13:50, 11 липня 2016 (UTC) Щодо словників. Якщо є українські прізвища (Хоміцький, Дембіцький тощо) - може, їх у словниках забули вказати (поки риторичне)? --Бучач-Львів (обговорення) 14:18, 11 липня 2016 (UTC)
@Бучач-Львів: Якщо мова про питання Скільки разів можна опротестовувати?, то можу відповісти: багато. Але чим більше разів опротестовується і чим менше спираються на правила аргументи, тим більша ймовірність, що замість виконання вашого протесту будуть вжиті заходи до тебе
Щодо ВП:МОВА, то знову маніпуляція (там ніде не йдеться про «дотримання всіх пунктів правопису», лише про те, що внесок осіб, які не знають «всіх пунктів правопису», потім можуть виправити). Ти ж уже знаєш пункт правопису, про який тут мова, і ВП:ПЗВ50 чітко пояснює, що відбувається у разі недотримання — NickK (обг.) 15:48, 11 липня 2016 (UTC)
Ні, Миколо, не варто обманювати вкотре - нема потреби. Якщо є українські прізвища з -іцьк, є в АД - то має бути й у вікі, і правила перекладу тут ні до чого. Врешті - то питання далеко не першого ґатунку. --Бучач-Львів (обговорення) 07:03, 15 липня 2016 (UTC)
Compact Links coming soon to this wiki
Найсвіжіший коментар: 8 років тому3 коментарі3 особи в обговоренні
Будь ласка, допоможіть перекласти Вашою мовою
Screenshot of Compact Language Links interlanguage list
Hello, I wanted to give a heads up about an upcoming feature for this wiki which you may seen already in Tech News. Compact Language Links has been available as a beta-feature on all Wikimedia wikis since 2014. With compact language links enabled, users are shown a much shorter list of languages on the interlanguage link section of an article (see image). This will be enabled as a feature in the coming week for all users, which can be turned on or off using a preference setting. We look forward to your feedback and please do let us know if you have any questions. Details about Compact Language Links can be read in the project documentation.
Due to the large scale enablement of this feature, we have had to use MassMessage for this announcement and as a result it is only written in English. We will really appreciate if this message can be translated for other users of this wiki. The main announcement can also be translated on this page. Thank you. On behalf of the Wikimedia Language team: Runa Bhattacharjee (WMF) (talk) 02:52, 15 липня 2016 (UTC)
Принаймні не я. Я хотів би дізнатися, як це можна відключити глобально, але, на жаль, розробники поки запропонували мені відключати вручну в кожному проекті окремо — NickK (обг.) 17:04, 15 липня 2016 (UTC)
Бандуристи, кобзарі, лірники...
Найсвіжіший коментар: 8 років тому16 коментарів8 осіб в обговоренні
По-перше: не знаю як розсудить спільнота, але стаття вся суть якої заключається в тому, що от був бандурист (невідомо точно коли народився - невідомо точно коли помер); був учнем того-то, був вчителем того-то і гарно грав, - так от така стаття, на мою думку не відповідає критеріям значимості статті. І судячи по джерелам, які наводяться доповнення цих статей достовірною енциклопедичною інформацією мало вірогідне.
По-друге: література яка використовується в даних статтях викликає питання. 1. Використовується одне й те саме посилання на Енцтклопедію українознавства, де не має інформації про предмет статті, що є фальсифікацією (свідомою, на мою думку). 2. Використовується джерело (сильно спеціалізоване), де про цих діячів сказано тільки, що це кобзар звідтіля, учень того-то, отже внесок їхній не такий уже й вау.
Хотів би звернути увагу спільноти до таких статей (вершина айсберга): Кравченко-Касьян Іван, Лантух (кобзар), Баша Федір, Гемба Андрій, Горобець Степан, Губа Клим, Грушка Павло. Пишу тут, бо не хотів би провокувати частину спільноти на конфлікт, номінувавши на видалення. Однак щось з тими статтями треба робити: або видаляти, або робити список, або переносити інформацію до інших статей. Або розробляти критерії значимості для бандуристів, кобзарів, лірників і т.п.
Найпростіше, що можна зробити, щоб переконатись чи не є стаття фальсифікацією - це скористатись пошуком по гуглу. Звісно, що не всі джерела можна знайти але у цьому випадку одне джерело знайшлось [15] - Кравченко-Касьян, С.123. Якщо паперова енциклопедія вважає цього бандуриста достойним того, щоб витрачати папір, а інформацію важливою для читачів і покупців, то я думаю, що й для читачів Вікіпедії вона може бути важливою. Зрештою, наявність біографії діяча в енциклопедіях і довідниках - один із основних критеріїв значимості. --yakudza19:10, 15 липня 2016 (UTC)
Один варіант - створити алфавітний список всіх кобзарів на основі того енциклопедичного довідника, при чому там, де є більше інформації - винести в окремі статті, а для решти - настворювати перенаправлень. Але там аж 2562 біографії, тож список довелося б розбивати на багато сторінок і робити спеціальну навігацію. Крім того, в цьому випадку можливе порушення правила ВП:НЕКАТАЛОГ. Другий варіант - відібрати з довідника лише найбільш значимих авторів із найповнішими відомостями (в т. ч. й з інших джерел), а сам довідник - залити на Вікіджерела (не розумію, чому його ще там немає, зважаючи на це). І ще додам третій варіант - залити весь довідник окремими статтями, але тоді буде багато міністабів: попри те, що особи можуть бути значимими, додаткова інформація про них могла не зберегтися.--Piramidion19:11, 15 липня 2016 (UTC)
Той довідник - не єдине джерело, є ще книги користувача Бандурист (це всесвітньовідомий бандурист Віктор Мішалов) та інші джерела. На відміну від них, про футболістів другої (та напевне й першої) ліг подібних енциклопедичних видань нема. Якщо є авторитетні джерела, то цього достатньо для окремої статті, нащо видумувати велосипед? --yakudza19:21, 15 липня 2016 (UTC)
В такому разі ті номінації можна достроково закрити, а сам довідник - залити у Вікіпедію (буде +2500 статей)--Piramidion19:25, 15 липня 2016 (UTC)
Вітаю. Як на мене значимі всі кобзарі та лірникі and so on взагалі (окрім сучасних, там потрібно дивитись по кожному окремо). Поясню чому:
Коли їх були тисячі, відомості про них майже не збиралися, тож кожен з традиційних кобзарів, про кого в джерелах є хоч якась інформація окрім імені, вже є важливим.
Не-номенклатурних кобзарів радянського періоду було не багато, це було майже дисидентство, тож ці також важливі, тим більш, що вони згинули, а частково відродили традицію в т. ч. й інструментальну.
Номенклатурні кобзарі скоріш за все мають згадки в радянській пресі в т. ч. в регіональній. Те, що знайти й процитувати її значно складніше ніж просто видалити статтю, ще не робить розв'язання проблеми через видалення правильним.
Щодо джерел:
Не буду казати про всі посилання, те що бачив, учні Вересая в ЕУ згадуються як учні Вересая. Так вони не мають окремої статті, але є корисна інформація про імена та роки життя. Тож я б не сказав, що то фальсифікація.
Джерело „Енциклопедичний довідник“ не „сильно спеціалізоване“, а енциклопедичне створене фаховою спільнотою. Десь там в правилах є, що Вікіпедія з особливою повагою ставиться до енциклопедичних джерел.
Лірика. З джерелами про кобзарів та навколо все дійсно дуже погано, але це не значить, що тема незначима. Не варто тупо копіювати підхід до „важливості = популярності“ в англосаксів, які ніколи не мали над собою влади гнобителів. Останні автентичні записи про кобзарів робив за радянської влади такий собі Харків, це не важливо? — Важливо. А спробуйте знайти в інтернеті його біографію. Купу корисної інформації здобув Федір Дніпровський, на нього є купа посилань з літератури, хіба не важливий? А спробуйте пошукайте щось про нього в інтернеті. Той самий КФУО, від якого маємо купу інформації, потрібно мати непогані навички гуглінгу щоб знайти в інеті хоча б його ім'я. Про що можна казати, коли застарілі на 80 років але досі неперевершені «Музичні інструменти українського народу» репресованого Хоткевича, 2-ге видання, вперше видали в 2012 році накладом десь 100 екземплярів. В 70-х роках люди втратили роботу й можливість займатись наукою за спробу видати „Історію Русів“, якби ми робили Вікіпедію на початку 90-х ми б також вважали „козацькі літописи“ незначимою темою?
Коротше, якщо якоїсь інформації немає в інтернеті, це ще нічого не говорить про її важливість / неважливість. Є друковані джерела. Є архіви. Є наукові роботи, що на них посилаються. artem.komisarenko (обговорення) 19:15, 15 липня 2016 (UTC)
Всі кобзарі значимі? Серйозно? І цей - Губа Клим? Вся стаття про нього: «Губа Клим — кобзар, родом із м. Срібне, Прилуцького повіту на Полтавщині.
Від Клима Губи Крюковський вивчив думу «Соколи». Крюковський про нього говорив, що «так собі кобзаришка був. Він молодим помер. Сам він срібянський, а тут у нас в Жовнах пристав до однієї жінки, прожив років чотири та й умер».»
Що тут значимого? Кобзар з одною думою в репертуарі? Чи те, що він пристав до якоїсь жінки? Не смішіть людей.
Стосовно довідника й заливки, частину звідти дійсно можна перенести, але щоб уникнути подальших номінацій треба прискіпливіше підходити до питання значимості.--DegoleX (обговорення) 19:50, 15 липня 2016 (UTC)
Ви знущаєтесь? Там написано не те, що в нього одна дума була в репертуарі, а те, що цю думу саме в нього вивчив Крюковський, відомий кобзар, між іншим. Автентичних дум та навіть їх назв не так багато збереглося, щоб ними легковажити. artem.komisarenko (обговорення) 20:03, 15 липня 2016 (UTC)
Для фольклориста думи, це як для хіміка елементи. При тому, що хімічних елементів відомо в 4 рази більше, ніж дум. Невже першовідкривачі хім.елементів незначимі? До речі, крім перерахованих, про цього бандуриста є статті у двох дуже поважних енциклопедичних музичних виданнях [16] --yakudza20:50, 15 липня 2016 (UTC)
Ці людини безперечно пройшли столітній тест - про них досі пам'ятають. Звісно краще мати в укрвікі купу катів з купою АД, які винищували кобзарів, та вилучати самих кобзарів. Не заважайте популяризації українських знань.--Yasnodark (обговорення) 16:21, 16 липня 2016 (UTC)
в жодному разі. просто хочеться, щоб коли людина зайшла у Укрвікі, то бачила на екрані не безперспективний огризок з незначимою інформацією про "кобзаришку, що пристав до якоїсь жінки" й "гарно грав", а нормальні статті або нормальній енциклопедичний список.--DegoleX (обговорення) 08:12, 17 липня 2016 (UTC)
Найсвіжіший коментар: 8 років тому3 коментарі2 особи в обговоренні
Леонід Панасюк порівняв «разово» одного к-ча з барабанщиком Пєтєю Пєрєстукіним [17]. За що від к-ча Користувач:Максим Підліснюк отримав 3 доби блоку [18] з формулюванням «систематичні образи». Некоректно стосовно к-ча Л. Панасюка. Прохання чи переробити той шаблон (припускаю), чи створити новий - з формулюванням: за порушення, наприклад, ВП:Е. Дякую за увагу.--Бучач-Львів (обговорення) 09:43, 22 червня 2016 (UTC) Шаблон блоку за «систематичні образи» використовувати у випадку - не знаю - бодай 5 порушень. --Бучач-Львів (обговорення) 09:45, 22 червня 2016 (UTC)
Проблематика із найменуванням і статусом державних утворень ЛДНР у картках битв статей про битви (бої)
Найсвіжіший коментар: 8 років тому11 коментарів6 осіб в обговоренні
Дано: Наразі статті, що описують битви війни на сході України, мають надзвичайно невпорядкований, хаотичний опис суб"єктів битв у шаблонах "Картка:Військовий конфлікт". Так, для найменування сторони російських колаборантів у "картці битви" зустрічаються як терміни "Новоросія", так і "ДНР"/"ЛНР", або "самопроголошена ДНР", або "Народне ополчення Донбасу" чи навіть просто "російські найманці".
Проблема: відсутність чіткої єдиної політики щодо іменування сторін у битвах - це показник низької якості статей. Для опису проросійських державних утворень можна скототися у дві крайнощі: з однії сторони, надмірно їх легітимізувати, так що читач матиме уявлення про них як про справжні держави, а з іншої не хотілося б скочуватися у відверто маргінальну відмову їх помічати як такі (була пропозиція називати їх просто щось накшталт "проросійські бойовики")
Постановка задачі: Слід випрацювати єдиний підхід для означення державних утворень російських колаборантів як суб"єкту битви. Тобто домовитися яка назва має їм відповідати.
Важлива умова: одразу треба мати наувазі, завжди пам"ятати, що на основі українських статей, що будуть вже ретельно опрацьовані, ці дані так чи інакше будуть використані для доповнення і модифікації англомовної вікі. Англомовна вікі має високі стандарти, і ми маємо бути готові відстояти саме ту позицію, яку ми запропонуємо і будемо просувати. Але спершу ми маємо домовимося про ці стандарти тут, в українській вікі. Неприпустимим буде такий випадок, що наша вікі буде якось значно відрізнятися за ідеологічним забарвленням чи прийнятим йменуванням від англійської. Хоча б тому, що ми тут не будуємо закрите суспільство з ідеалами Північної Кореї, і наша вікі не має містити якісь суто власні власні меми, як цим відзначилися росіяни із "Древнерусским государством". Тому одразу тримаємо в голові, що наші статті мають відповідати найвищим стандартам об"єктивності, і кожна іноземна вікі мала б за задоволення звертатися в першу чергу саме на наші сторінки для пошуку і перевірки інформації. Тому одразу думаємо про те як захистити свою точку зору, і мати наготові вагомі аргументи.
Отже, наразі є кілька підходів. Ще раз наголошу - ми поки що розглядаємо лише як і які найменування будуть вживатися у шаблоні Картка:Військовий конфлікт.
Вільно вживати аббревіатури ДНР чи ЛНР, а вже в самій статті про ДНР чи ЛНР першими ж словами розкрити суть цих організацій як псевдореспублік, чи квазіреспублік, чи маріонеткових. Здається, саме так зараз пишуться англомовні статті.
На прикладі статті Бої за Дебальцеве тут усе чітко: на одній стороні Україна та чеченські добровольці, на іншій стороні Росія, ДНР та ЛНР. У битвах беруть участь військові формування, а не держави, і самопроголошеність ДНР ніяк не впливає на те, що військові формування ДНР брали участь у боях у такому ж статусі, як і чеченські добровольці. Куля від росіянина нічим не відрізняється від кулі від ДНР-івця, то нема підстав їх і розділяти в картках — NickK (обг.) 12:14, 13 липня 2016 (UTC)
* По-перше, мені зараз шкода, що я вибрав як приклад Бої за Дебальцеве, бо там взагалі незаповнений розділ **Військові сили** (Units involved англійською). Там військові сили одразу посунули в розділ **Сторони** (Belligerents), що теж не зовсім красиво. По-друге, складається доволі хибне враження що на нашому боці загалом якось присутня чеченська республіка Ічкерія, оскільки це наразі доволі аморфний конструкт у вигляді кількох сотень носіїв ідеї. По-третє, куля днрівця справді нічим не гірша кулі росіянина, але я розглядаю це під трошки іншим кутом: чи правильно і доцільно прапори визнаних держав, що воюють у конфлікті, вживати на рівні з невизнаними і ніяк це не підкреслити? Чи не з"явиться у стороннього читача думка, що Україна веде війну на території справжньої країни ДНР? --VoidWanderer (обговорення) 13:32, 13 липня 2016 (UTC)
Україна веде війну з угруповуваннями ДНР, які фактично контролюють певну територію, і з цим фактом не можна посперечатися. Внаслідок боїв за Дебальцеве певні території перейшли з-під контролю України під контроль ДНР, і з цим фактом теж не можна сперечатися. Так само ми пишемо і в статтях про інші бойові дії, наприклад, Громадянська війна в Сирії, де 3 з 4 сторін невизнані, що не заважає тримати їх у картці, бо вони де-факто контролюють територію та ведуть бойові дії — NickK (обг.) 14:50, 13 липня 2016 (UTC)
Підхід 2
В якості сторін битви вживати на рівних прапорці України і РФ, а проросійські державні утворення відділяти рискою із описом, що це невизнані республіки.
Тут Нік має рацію. ОРДО/ОРЛО,так само як і АРК, є суб'єктами України, вони не у конфронтації з Україною, на відміну від ДНР\ЛНР. -- Green Zeroобг18:22, 13 липня 2016 (UTC)
Ви що на Мінських перемовинах жодних ДНР\ЛНР, виключно ОРДО/ОРЛО, останні ж водночас не є суб'єктами України, по-перше ми не - федерація, а унітарна держава, і по-друге невід'ємними частинами цієї унітарної держави за Конституцією є виключно Донецька та Луганська область. Воюють саме ОРДО/ОРЛО.--Yasnodark (обговорення) 13:47, 14 липня 2016 (UTC)
Окремі райони Донецької та Луганської областей є в українському законодавстві, і це територія, а Україна з власною територією не воює, вона воює з ДНР та ЛНР, які цю територію фактично контролюють. У Мінську ж засідає Тристороння контактна група, трьома сторонами якої Україна, Росія та ОБСЄ. ОРДЛО, ДНР чи ЛНР у Мінську взагалі офіційно не представлені, є лише приватні особи з Донецької та Луганської областей — NickK (обг.) 13:59, 14 липня 2016 (UTC)
створення сторінки
Найсвіжіший коментар: 8 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Доброго дня!
Дуже важко зрозуміти як підтвердити реєстрацію. Я вже декілька років намагаюся зареєструватися на wiki, але сторінка або зникає згодом, або неможливо нічого додати. На листи ніхто не відповідає. І зараз відіслала підтвердження е-мейлу - ніяких листів не приходить. Як все ж таки почати співпрацювати з wiki?
З повагою, юліягасиліна
@Юліягасиліна: Якщо Ви написали цей текст, створили статтю та її редагуєте, то це означає, що зареєстровані. Щодо створення статей, їх значимості, редагування, то прочитайте поради в привітанні, яке на Вашій сторінці обговорення. --Basio (обговорення) 10:14, 27 липня 2016 (UTC)
Просто цікаво
Найсвіжіший коментар: 8 років тому4 коментарі3 особи в обговоренні
У нас чимало дописувачів з Дніпра, багато хто з них востаннє редагував ще 2014 або 2015 (я про активних і в кого юзербокс з Дніпра). Хто-небудь цікавився, де вони? як живуть? що з ними? --Jphwra (обговорення) 16:00, 10 липня 2016 (UTC)
У нас чимало дописувачів з Донецька, багато хто з них редагував і в 2014 і в 2015 і зараз редагує. Хто-небудь цікавився, де вони? як живуть? що з ними? --Білецький В.С. (обговорення) 20:13, 27 липня 2016 (UTC)
з моїми дніпрянами, що реально знаю, все гаразд. Щодо дописувачів - краще цікавитися у повідомленнях до них. А взагалі то - )), так це епоха змін... Дніпрянам треба міняти паспорти. )--Avatar6 (обговорення) 20:44, 27 липня 2016 (UTC)
Питання
Найсвіжіший коментар: 8 років тому3 коментарі3 особи в обговоренні
Серед них майже кожен має нагороди, а загиблим встановлено чимало меморіальних дошок. Тож джерела для підтвердження значимості (якщо комусь дуже не віриться) знайти нескладно. --Fessor (обговорення) 14:59, 28 липня 2016 (UTC)
