Пропонує: Cтаття входить до переліку статей, які повинні бути в усіх вікіпедіях. За основу взята стаття в рувікі (має статус вибраної), перекладена користувачем Router, мною вичитана та дещо доповнена. --MaxHerz (обговорення) 21:26, 14 червня 2012 (UTC)[відповісти]
На мою скромну думку, стаття погано структурована і не повна. Наприклад:
Класифікація типів діабету наводиться три рази в трьох різних розділах, і всі три рази вона трохи різна (розділи «Сучасна термінологія», «Класифікація цукрового діабету», «Деякі типи діабету»). У статті 5(!) разів приблизно однаковими словами пояснюється різниця між ЦД-1 і ЦД-2. Навіщо? Чому не можна було об'єднати всі ці розділи, вони ж про одне і те ж.
«Епідеміологія в Україні»: знову проблема «я двічі не повторюю, двічі я не повторюю». Два абзаци підряд починаються приблизно з однакових речень: «Відмічається приріст показника поширеності цукрового діабету в Україні за 5 років на 26 %.» і «Спостерігається значне зростання захворюваності населення України на цукровий діабет: ... тобто на 23,7 % протягом 5 років.» А цифри то різні. І в першому випадку не вказано за які саме 5 років. Також не дуже добре речення «При цьому показники захворюваності вищі в областях, де краще поставлена профілактична робота», ну якщо подумати, то зрозуміло чому, але з речення складається враження, що профілактичні роботи збільшують кількість захворювань.
В першому речені озвучуюється, що дані за 2011 рік, тому не мало б виникати питання за які 5 років.
«Я не повторюю двічі, двічі я не повторюю», «приблизно з однакових речень» — це за умови, якщо не знати різниці між двома термінами «поширеність» та «захворюваність»
Так моя, вина, не уважно читала. Трохи змінила формулювання, сподіваюсь, так коректно і зрозуміліше таким непосвяченим як я.
У Вас - «вищі в областях, де краще поставлена профілактична робота», у статті - «профілактичної діяльності з раннього активного виявлення хворих на цукровий діабет», очевидно що йдеться про профілактику ускладнень ЦД, шляхом його раннього виявлення, в той час як з Вашого формулювання наче мова йде про профілактику виникнення ЦД--MaxHerz (обговорення) 08:58, 16 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Ні, у статті є «вищі в областях, де краще поставлена профілактична робота», «Епідеміологія в Україні» → третій абзац → 3 речення
«Метаболізм глюкози в організмі людини»: як на мене, не потрібні ось ці всі «пов'язані між собою п'ятичленні або шестичленні гетероцикли», якщо людина не знає що таке моно-, ди- і полісахариди, то є посилання на відповідні статті, а «шестичленні гетероцикли» їй мало допоможуть. Весь перший абзац можна переписати двома реченнями, а на місці, що звільниться описати трохи детальніше те що зображено на рисунку, а то до нього взагалі ніяких пояснень в тексті. Що то за GLUT4 такий, чим він важливий, що означає загадкова «переробка глюкози» і таке інше.
В розділі про етіологію чомусь нічого нема про ожиріння і малу рухову активність стосовно ЦД-2. Це ж до етіології належить, ні? Про спадкову схильність дані розкидані по різних розділах, і в кожному пише щось інакше. Твердження «Доведена генетична схильність до діабету 2-го типу, на що вказує 100 % збіг наявності захворювання у гомозиготних близнюків» особисто в мене «100% збіг» викликає сумнів, а джерела на нього нема щоб перевірити.
У всякому разі, слід було б щось написати і про етіологію ЦД-2
З приводу «Детальніше». Не знаю навіщо робити таким чином посилання на статті, які не існують. Або навіщо у розділі «Дієтотерапія» посилання на Дієту, то ж має бути детальніше про дієтотерапію ЦД.
Особисто мені було би цікаво ще почитати про етимологію терміну, як саме надмірне вживання їжі сприяє розвитку ЦД-2; про масові заходи із профілактики і покращення ранньої діагностики, є ж такі? чи хворіють інші тварини цукровим діабетом? як захворювання впливає на якість життя хворого? тощо.
Про етимологію написано в першому речені. Все інше — надзвичайно широкі темі для окремих статей, а якщо коротко,то вести здоровий спосіб життя в загальновідомому значенні цього терміну). Я противник ліпити ветеренарію до захворювань людини - якщо хто хоче, може створити статтю Цукровий діабет або Цукровий діабет.--MaxHerz (обговорення) 08:58, 16 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Є ще різні дрібниці типу:
«Фредерік Бантинг та Чарльз Герберт Бест створили інсулін». Що значить «створили»? його ж еволюція наче «створила». і чого про Мак Леода не згадано.
у джерелах/посиланнях нема шаблонів мови {{ref-ru}} {{ref-en}}. і примітки мали б бути у окремому розділі «примітки», який мав би бути над розділом «посилання» (Вікіпедія:Стиль). і в обговоренні статті треба шаблон {{перекладена стаття}}… --Antanana (обговорення) 05:40, 15 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Оце цікавий і прихований момент - «Як повідомляє «Російська газета», деякі експерти вважають, що загальні поставки Монголії і Туви до СРСР у військовий період за об'ємом були всього на третину менше, аніж загальний об'єм союзних поставок зі США, Канади, Великої Британії, Австралії, Нової Зеландії та ПАР разом увзяті[20].» - це за яким таким об'ємом, в літрах, квадратних метрах, кілограмах? Цікавий момент от який. «Російська газета» пише, що не було тувинської сім'ї, яка б не передала від 10 до 100 корів до СРСР, а мені моментально цікаво, 10 років по тому як їх доєднали до вєлікого і могучего, скільки в них стало в середньому корів на сім'ю? (лайка вилучена) --Igor Yalovecky (обговорення) 07:40, 12 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Авансом за. Над статтею можна ще добре попрацювати. Джерела, як виявилось, є. Нариклад передісторію можна взяти із робіт Моллерова [1] але в процесі обговорення автор реагує на зауваження, тому сподіваюсь стаття ще буда поращена. --yakudza12:06, 21 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Проти:
Переглянула 12 рядків — 5 правок. Але не це для мене найстрашніше. Категорично проти того, щоб виставляти на номінацію «добра» російські та інші переклади. По-перше, давайте будемо прямувати до тенденції створення самобутніх статей, а не перетворювати УкрВікі у перекладацький філіал РосВікі. По-друге, не думаю, що статус «добра» в іншомовній Вікі є приводом назвати її «доброю» тут. Зокрема, добра стаття не передбачає у розділі «Джерела» тільки одне джерело. Потім, підписи під зображеннями не відцентровані, а як же принцип естетичності? В РосВікі також це прослідковується. Ну і ще одне зауваження: примітки. Вони в перекладі оформленні неправильно. Не буду згадувати вже про червоні посилання. На жаль, земляче, «ні».--УчительОбг12:59, 11 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Чому ж так? Я ж не винен, що: 1. Тива знаходиться в складі Росії; 2. Про Тиву в Україні немає жодного джерела інформації на дану тематику, а взагалі про Тиву в мізерному обсязі. 3. Російський автор написав чудову статтю, зібрав по краплинкам інформацію про дану тему, то чому б її не дати можливість існування в нас. Переклав я її через те, що вона дуже цікава, несе в собі адекватну та нейтральну інформацію. Я її трохи підкоригував для української громади. Зараз відшукую джерела з даної теми і по-можливості (якщо знайду) додам, а так вся інформація написана саме з інтернету (про це можна прочитати на сторінці обговорення на РосВікі). Про центрування підписів у правилах не вказано і взагалі чую це перший раз, це вже Ваші особисті вимоги. А що саме з примітками, уточніть, щоби я виправив. --Sergiowiki (обговорення) 13:18, 11 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Ні, це не мої вимоги, а вимоги Вікіпедії. Маю 5 вибраних статей, пройшла 2 Вікіпедійні конкурси, в яких мала здобутки і перемогу, то досвідченіші члени спільноти вже навчили. Добра стаття - це продукт довгої творчої роботи над джерелами, які потім стають змістом статті. Тоді, як перекласти якусь статтю, труда не стоїть. Критику також сприймаю по-різному, але саме такі зауваження сприймаю як конструктивні. А примітки: коли ви маєте одне джерело до різних тверджень, то оформляти його, ставлячи біля твердження, потрібно так: <ref name=""></ref>. Я не проти рос. джерел, бо як історик вважаю, що вітчизняна історіографія добре шкандибає, а за творчу роботу у Вікіпедії, а не за перекладацьку школу.--УчительОбг14:14, 11 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Вимоги особисто Ваші, адже не знайшов нічого про центрування підписів під зображеннями. Окрім того, не слід вводити користувачів в оману, Ви не маєте 5 вибраних статей! Щодо статті, як перекладеною з РосВікі, Вас розумію, але не думав, що українська спільнота більш замкнена, аніж російська щодо вибору статей. Невже у нас більше статей, невже вони якісніші, щоби ми могли отак вирішувати. --Sergiowiki (обговорення) 13:02, 12 червня 2012 (UTC)[відповісти]
«Не думав, що українська спільнота більш замкнена, аніж російська... Невже у нас більше статей, невже вони якісніші, щоби ми могли отак вирішувати». Тобто якщо в укрвікі в п'ятеро-десятеро менше статей ніж в англійській, то і вимоги мають бути вдесятеро «ліберальнішими»? Хай буде менше, але краще . Я так думаю. Це не замкненість, а вимогливість. Успіхів. --Pavlo1 (обговорення) 14:12, 12 червня 2012 (UTC) P.S. До речі, щодо ленд-лізу там дійсно щось «збоїть».[відповісти]
Ну якщо це не мною доведені статті до стану доброї, то тоді ви не вмієте читати історію редагувань:
Марія Фішер-Слиж. Скільки? 5? Я так сюди прийшла погулять, начепивши на свою сторінку чужі досягнення. Тепер про різницю в якості і кількості статей російських та укр. статей. Я з те, щоб статті були самобутніми, тому і намагаюсь їх так створювати. Обґрунтую, щоб знову не говорили, що я когось ввожу в оману: Мій внесок: http://toolserver.org/~tparis/pages/index.php?name=Uthitel&lang=uk&wiki=wikipedia&namespace=0&redirects=noredirects&getall=1 І жодного перекладу!!!! Візьміть любу статтю і порівняйте з рос. версією. Жодна рос. стаття не інформативніша і не більша за мою. Це пишу не для того, щоб довести свою перевагу, а для того, щоб показати, що ми можемо писати оригінальні статті і це питання турбує не тільки мене, а багатьох користувачів. Щоб писати статті, треба вчитись і прислухатись до порад більш досвідчених користувачів. Мій голос за статтю-це мій голос, а користувачів тут багато. Статус вашої статті буду вирішувать не я. Все, що я хотіла вам сказати, я сказала. І майте повагу до інших користувачів, не беріть приклад з Булки. Не самий найкращий варіант. І припинімо цю розмову--УчительОбг13:47, 12 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Якщо автор статті заявляє, що стаття містить биті посилання, з якими він сам не знає, що робити, це свідчить лише про одне: що автор тих «джерел» в очі не бачив та навіть не знає, чи підтверджують вони зазначені в статті факти. Добра стаття має бути верифікована, якщо ж посилання не працювали вже на момент створення статті, значить, верифікованість даних забезпечити неможливо — NickK (обг.) 17:09, 13 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Ви вказуєте, що автор заявляє про те, що примітки биті. Але ж це не так. Він не заперечує їхню битість, а натомість прибирає недоліки. А вказував він саме на те, що не може правильно розташувати подвійні примітки. --Вальдимар21:09, 14 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Мабуть, у нас спільнота «більш замкнена, аніж російська щодо вибору статей», тому я голосую проти цієї імперської агітки, якій місце хіба в газеті «Яке пречудове життя у нас в єСєСєСєРі.» Заразом технічний мінус — присутні граматичні помилки. --Igor Yalovecky (обговорення) 15:16, 15 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Дивіться сторінку обговорення, плюс потрібне розкриття теми як так сталось, що Тува опинилась СРСР, як виправите це, далі буде. Щодо граматичних помилок, як самі не можете вичитати, то підіть до когось, я за вас вичитувати статтю не буду, хоча з останнього мого перегляду ви могли дещо виправити. Ще раз дозволите собі щось на кшталт «Бо таке кожен може сказати, а довести ...» і моє спілкування з вами завершене. --Igor Yalovecky (обговорення) 08:04, 19 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Не треба мене залякувати, бо мені також не подобається спілкування з Вами. Лише одне хочу сказати, що «Російська газета» є офіційним друкованим ЗМІ уряду Росії і являється авторитетним джерелом (про це чітко описано на сторінці обговорення номінації в РосВікі). Окрім того, все що викладено у статті, побудовано на матеріалах http://www.tuva.asia, де друкуються доктора історичних наук і дана стаття не є винятком. +Статтю я вичитав і помилок не знайшов, окрім того я Вас не просив вичитувати, а лише вказати на деякі з них. --Sergiowiki (обговорення) 08:05, 20 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Ви досі не замінили російськомовні на україномовні джерела де це можливо. Це, та наявність граматичних помилок, вказує на ваше нехлюйське ставлення до статті і сподівання отримати приз не доклавши зусиль. --Igor Yalovecky (обговорення) 09:25, 20 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Не висловлюватимуся надто жорстко, як пан Yalovecky, але й в мене склалося враження, що читаю оповідку 70-80-х років ХХстоліття. Зі спілкування з казахськими акинами та декотрими представниками народів Сибіру - маю трішки відвертішої інформації про ті часи й відаю; що не так все гладко було з Тувою. Тому мене дуже дивує панегірик а-ля "Воронежська область в ВВВ" (асоціативність прошу включити:). Загалом, матеріал цікавий й достойний відзнаки, та варта колупнути..... трішки далі, тоді це стане родзинкою укр-вікі.--Когутяк Зенко (обговорення) 11:47, 20 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Я розумію Вас; повірте, мені й самому важкувато було переконатись, що були такі люди, які за власним бажанням допомагали СРСР. Але всі матеріали, в тому числі й архівні, говорять про те, що тувинці добровільно надавали допомогу у війні. Задля цього перечитайте всі ті посилання, які подав у статті, може і у Вас, як і у мене, зміниться думка. Всі тувинські історики, хоч їх і не багато, стверджують про це, але ми не віримо. То може їм краще знати і розуміти власних співвітчизників. Мабуть нам важко повірити і добрі наміри в бік СРСР від будь-кого. На жаль... --Sergiowiki (обговорення) 13:10, 20 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Сергію, давайте розкладемо все по поличкам (чому я, особисто маю претензії до стилю статті):
1- всім бачать що близько 40%!!!!!!!!!!!!! статті призначено на прелюдію участі Туви у війні і всім уже очевидно що вона прелюдія (та й вся стаття:) писана лише з російських джерел (істочніков - так смачніше:) а відтак не представлена: ні китайська, ні монгольська, ні, навіть, тувинська старообрядно-буддистська сторона????????? а там були доволі цікаві інтерпретації всього того процесу.
2 - ключовий фактор переселеннців росіян (що тікали від царату, вперемішку з постбільшовицькими зайдами) зовсім не впоминається - а це більше 200 000 активних "помічників"
3 - лише пару словами впімнулися про місцевого спершу "лєніна" а потім "ніппонця" Куулар Дондука, як і про "тувинську Повалій:)" Анчимаа-Тока і її підкаблучника Салчака (типу нашого Табачника:). А про (ТНРП) - - ключового політичного гравця в тому краї - майже ні чир-чирк????
4 - тепер щодо добровільності: як гадаєте, суспільство в якому за рік-два винищують 15!!!!!!!!!! монастирів та всю касту релігійників - буде мовчазним????? (не смішіть мої постоли:)
Я думаю, що ні, але факти як то кажу на лице. Як російські так і самі тувинські історики стверджують про ті факти, які викладені у статті. Я ж не можу писати, що мабуть були люди, які через те, що їм знищили монастирі мабуть стояли проти СРСР. Того ніде немає! --Sergiowiki (обговорення) 13:10, 21 червня 2012 (UTC)[відповісти]
5 - продовжимо щодо добровільності: як гадаєте, суспільство в якому за півроку "зтабачені" міняють алфавіт та спалюють всі літературні артефакти - буде рвати жили в війні???? (не смішіть мої постоли:)
6 - іще продовжимо щодо добровільності: як гадаєте, численна когорта старообрядців (пацифістів) яких насильно мобілізовували до війська та залишки поміщицького класу росіян-втікачів - з червоними кумачами бігли до військоматів????? - (не смішіть мої....)
7 - о-о-о-о, ще добровільно: релігійники, баї-поміщики, китайці та моголи, торгаші - ринулися на совіцьку передову - «За Родіну, а Сталіна» (якого вони в гробу бачили:):)
8 - продовжимо.... чи може спинимося та подумаємо: бо бігме, моя доня, ніяк не може дотлумкати, як 80 харцизяк на конях можуть навести "шухеру" поміж 50 танків та 300 сотень вихолених німчуківських вояків!!! Додам, вона переклала не одну сотню притч та легенд Середнього Сходу - але й там таких міфічних випадків не стрічала:):):)
Насамкінець: Сергію, віддаю Вам належне за вашу працю, але, повірте, вона при належному доопрацюванні стане дуже файною родзинкою (наразі вона дуже однобока, хоча надто й пристойно насичена матеріалом). Для свого саморозвитку в цій темі раджу почерпнути: звідси, чи звідси і про медальку забули!!!--Когутяк Зенко (обговорення) 12:27, 21 червня 2012 (UTC) Сергію, не сприймайте мої слова, як докори, а навпаки - як стимул до дії, адже не збираюся вас ганити (не від вас залежить однобокість постсовкової та росіфйської колоніальної історії), бо саме в ваших силах відійти від совкових шаблонів-кальок! успіхів!!![відповісти]
А Вас не турбують рясно всипані червоні посилання на нестворені статті?
Ну й поки не написала пані Учитель: не забувайте про правила милозвучності - у чергується з в, з/із/зі. Наприклад:ВУ 1919 році, ву розпал Громадянської війни тощо.--DenysZОбг11:46, 11 червня 2012 (UTC)[відповісти]
При номінації на добру в рувікі, на сторінці ru:Википедия:Кандидаты в хорошие статьи/9 июля 2011 були висловлені досить суттєві зауваження, які так і не були враховані і вказані недоліки були перенесені в українську статтю. Думаю, що без врахування цих зауважень, стаття дуже сильно програє. Все таки, публікації у газетах - не найкраще джерело для статті у Вікіпедії. --yakudza06:46, 14 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Я перечитав повністю те обговорення, автор російської статті виправив більшу частину, окрім того я також відкоригував. Якщо я щось пропустив, вкажіть будь ласка конкретніше. --Sergiowiki (обговорення) 08:01, 19 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Звісно, що мова йде про твердження: За підрахунками доктора історичних наук Миколи Моллєрова та його колег загальні поставки Монголії і Туви до СРСР у військовий період за обсягом були всього на третину менші, аніж загальні поставки союзних держав разом взяті[12][16][17]. Я нашвидкоруч переглянув вказані вами джерела і не знайшов там цього твердження. Крім того уважно прочитав автореферат Моллерова [2] та деякі із його робіт, які були у вільному доступі [3] і не зміг знайти підтвердження цьому. Крім того ви й самі можете порівняти цифри із статті Ленд-ліз - 11,3 млрд $ із цифрами зі статті Моллерова (более 10 миллионов акша или 35 миллионов рублей). Різниця, як і варто було очікувати, в тисячі разів. --yakudza17:10, 20 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Наче виправив всі зауваження, що були у минулий раз. Я зараз у місті, тому за потреби маю доступ до бібліотеки, та можу продовжити працю над статтею. Дякую за допомогу! --Dolyn (обговорення) 16:06, 7 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Стаття сподобалася, але слід, на мою думку, розширити вступ — вказати хоча би всі колишні назви міста та їх епохи. І правопис покращити — описки типу «Єлизавета Пертівна» недопустимі. --A1ed (обговорення) 17:08, 7 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Справді, стаття трохи покращилася. Новокозачин автор не любить, і це досі видно, все ж як третій за популярністю (слідом за Єлисаветградом та Кіровоградом) назві треба було б приділити більше уваги (оскільки детально розписуються й досить абсурдні варіанти, які точно не пройдуть). Найсуттєвішою вадою залишається відсутність даних про референдуми, необхідно принаймні зазначити, які ставилися питання та який був результат — NickK (обг.) 17:27, 7 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Перевірив інформацію. Був тільки один референдум у 2000 році (разом із веукраїнським), у 1991 році це питання на референдум не виносилося. Було запропоновано 3 варінти: залишити кіровоград, повернути Єлисаветград, та придумати нову назву. За перший варінат було близько 70 %, за інші приблизно по 15 %. Додав інформацію до статті. Відносно Новокозачина. Уважно перечитав дискусію, яку вела міська гродськість у кіровоградських газетах перед референдумом 2000 року, у 90-і роки, та пізніше. Пропонувалося багато варінатів (я маю на увазі нових, окім Єлисаветграду). Серед них найчастіше згадується назва Тобілевичі (доречі, саме таку назву пропонували українські націоналісти німцям у часи окупації), професор філології Григорій Клочек запропонував назву Златопіль. У листах до редакції Вечірньої газети люди пропонували назви Степоград і Центральноукраїнськ. Тому аж ніяк не можна казати, що Новокозачин є тре тьою за популярністю назвою міста. Об'єктивно можна сказати, що першими двома за популярністю є Кіровоград та Єлисаветград, а ось що є третім, то вже відповісти важко (а точніше неможливо. Бо ми маємо тільки один чисельний результат, то є міський референдум 2000 року.) --Dolyn (обговорення) 07:45, 9 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Ніку, шо ти ото знову про той Новокозачин? Тобі ж пояснюють, не було такої назви. То село, що ймовірно розташовувалося поруч із містом. Це все одно, що казати, що Київ колись звався Бортничами.--Анатолій (обг.) 09:08, 9 червня 2012 (UTC)[відповісти]
От і чудово, щойно вище наведено інформацію про походження різних варіантів перейменування. Але чому цього нема в статті? Потрібно з посиланнями на джерела розкрити походження кожного варіанту — NickK (обг.) 01:39, 11 червня 2012 (UTC)[відповісти]
У вас досить дивне уявлення про те, як треба підтверджувати дані джерелами. По-перше, вище ви пишете, що назву Тобілевичі запропонували ще за німецької окупації, а Златопіль запропонував Клочек. У статті ж написано, що назву Тобілевичі запропонував Юрій Мушкетик (якому на момент окупації було 12 років), а Златопіль запропонував анонімний дописувач кіровоградських газет, звісно, все це без джерел. По-друге, вже вкотре ви вилучили варіант, джерело якого знаходиться миттєво (такий само дописувач газети) — NickK (обг.) 18:12, 13 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Кілька разів перечитав розділ про пропоновані назви, ніяк не збагну суть фрази «Дописувачі кіровоградських газет … пропонували цілу низку найрізноманітніших назв…» Що значить «дописувачі газет»? Я думав, у газет мають бути читачі, а дописувачі — це у Вікіпедії.--Анатолій (обг.) 20:50, 13 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Стаття непогана, але є кілька суттєвих вад: 1. Розділ "До питання про правопис" страждає на деяку неенциклопедичність тексту та недостатню верифікацію (не вистачає, принаймні 4 виноски, як на мене). 2. У розділі "Зинов'євськ" також недостатня верифікація (напр., Вже на початку 20-их років керівництво міста не раз порушувало питання про зміну назви міста.), і кілька місць (де апелюється до перейменування Петрограду на Ленінград, рішень окремих підрозділів міскради/міськвиконкому. Не вистапчає верифікації і щодо Також вживалися варіанти Єлизаветград та Лизаветград. У перших україномовних документах після революції (1917–1924 роки) співіснували всі чотири варіанти. 3. Як на мене, надто куций розділ «Доба Кірова». Та й аргументація перейменування без АД не переконлива. Викликає подив, що розділ, присвячений теперішній назві найменший серед усіх. Чи все так просто? Сумніваюсь. 4. Розділ Перспективи нового перейменування страждає на ті самі хиби: не всі варіанти перейменування підтверджені джерелами. Не вистачає також інформації про те, коли висувались ті чи інші пропозиції. Вони допомогли б читачеві зрозуміти як з плином часу з'являлись нові та нові пропозиції. Оскільки питання верифікації для добрих статей є важливим, а не всі розділи розписані повно, то поки що ні. Якщо автор виправить бодай верифікаційну проблему, то свій голос зміню на "за". З повагою, --Kharkivian (обг.) 12:42, 15 червня 2012 (UTC)[відповісти]
З попередньої номінації зауваження залишилися ті самі. Зміст статті цікавий, але формат викладу неенциклопедичний. Не повторюватиму ще раз усіх проблем статті, бо з попередньої номінації стаття суттєвих змін не зазнала — NickK (обг.) 11:20, 7 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Ні, звісно, за 8 хвилин такий обсяг тексту прочитати неможливо. Натомість я встиг перевірити диф з моменту мого останнього редагування та переконатися, що лише зник один украй дивний розділ і додалося кілька запитів на джерела. Отже, мої зауваження були не враховані трохи менше, ніж повністю, а відтак підтримати статтю я не можу — NickK (обг.) 16:50, 7 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Поки що не можу підтримати, через ті самі аргументи з попереднього обговорення. Основна проблема - стиль викладу та констатація деяких тверджень з однієї точки зору. --Microcell (обговорення) 16:51, 8 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Погоджуюсь із коментарем Ніка у попередній номінації, стаття цікава як публікація у журналі чи газеті але у даному вигляді не відповідає вимогам до вікіпедійної статті. Фактично в статті зовсім нема вторинних авторитетних джерел, в яких розглядається проблема міфів про українську мову. Через це стаття містить дуже значні ознаки оригінального дослідження. Я не знаю наскільки відповідає правилам Вікіпедії сама назва статті але публікації присвячені міфотворчості навколо української мови є і в них ця проблема висвітлена. Ось наприклад [4][5] або [6] частково тут [7][8]. Гадаю, що вторинних джерел, в яких би розглядались стереотипи та міфи поширені щодо української мови багато і їх потрібно залучити, щоб доповнити статтю. --yakudza22:33, 8 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Насправді кожна зі слов'янських літературних мов...
Насправді українська мова походить безпосередньо...
Насправді українська мова, як окрема слов'янська мова...
Насправді всі слов'янські мови...
Насправді польська мова практично не вплинула на фонологічний розвиток української мови...
Насправді кількість новотворів в українській мові є мінімальною...
Насправді кожна зі слов'янських літературних мов...
Я намагаюсь триматись подалі від тих, хто лізе в науку з криком насправді. Що це за стиль написання?! Звідки такі пізнання (яким би позаздрив будь-який мовник), що дають змогу оперувати безапеляційним насправді? Гадаю, статтю в такому вигляді варто видалити, а не надавати статус доброї. --MaxHerz (обговорення) 12:01, 10 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Публічцистична стаття не може бути доброю статтею. Стиль як тексту, так і заголовків неециклопедичний, а подеколи тенденційний. Не вистачає верифікації. Статтю треба чистити, переробляти, а також краще верифікувати. На жаль, стаття містить низку міфів, хоча їх вона має якраз спростовувати. --Kharkivian (обг.) 12:56, 15 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Утримуюсь:
Тяжію до "ЗА". Але, (дублюю повідомлення до автора статті): Зміст статті має місце і дуже актуальний та стаття "шкандибає" в стилі, оформленні та, найголовніше, відсутності АД. Щиро бажаю, щоб така стаття була доброю, але там роботи - непочатий край. Ось деякі АД: [9], [10], [11], [12] та ін. [13] Може допрацюєте?--УчительОбг13:25, 7 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Щиро хотілося б щоб стаття отримала статус, але ж погодьтесь — вона зовсім неенциклопедична! По-перше, навіщо в ній такі довжелезні назви розділів? І чому практично в кожній назві розділу зустрічається слово «начебто»? По-друге, якщо це версії (між іншим деякі з них псевдонаукові, тобто підтримуються хіба що політиками-шовіністами), то їх треба називати «версіями», а не «начебто». Прислухайтесь також до порад, що були написані раніше іншими користувачами. Поки, що стаття має вигляд, якоїсь агітки чи газетної статті. Хіба ж добра стаття не повинна бути висвітлена з різних точок зору?--Масіму (обговорення) 14:49, 11 червня 2012 (UTC)[відповісти]
В німецькій мові як і в українській є фонеми г і ґ, які передаються буквами відповідно h та g. То росіяни Ганса зробили Хансом і т.д.--AlexusUkr16:25, 2 червня 2012 (UTC)[відповісти]
У статті ще чимало недоліків. Треба їх усі усунути, тоді вже можна про щось говорити. Окрім орфографічних помилок, є помилки оформлення. Наприклад, шаблон ставиться після посилань, а не перед, а (укр.) в українській Вікіпедії взагалі нема сенсу ставити. І так зрозуміло, що українська.--Анатолій (обг.) 20:31, 5 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Ну так це ніби логічно. Пишеться посилання, а потім у дужках уточнюється, що це німецька мова. Ви колись бачили, щоб речення починалося з дужок?--Анатолій (обг.) 09:04, 7 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Утримуюсь:
думаю, що маєте рацію. таки добра. однак, усю статтю ще не прочитала. у картці нема її премій, хоча вони виловлюються у тексті. це може бути, зрештою, й окремий розділ… а як щодо згадки про премію на її честь? щодо структури: чи не варто виділити якось її смерть (поховання)? це, все-таки, важлива віха існування… навіть якщо прозвучить дещо цинічно. також видається, що переклади її українською можна зібрати в окремий підрозділ --Antanana (обговорення) 14:17, 2 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Особлива думка: Є декілька моментів, на які варто було б звернути увагу ще до номінування статті. По-перше, найсуттєвішим зауваженням мав би бути аргумент щодо відсутності розділу, присвяченого незавершеному циклу романів пані Бахман «Види смерті» (нім.Todesarten). Тобто його ще просто немає, хоча пані Бахман відома переважно як прозаїк. Більш того, її найвідоміший роман «Ма́ліна» було перекладено українською, але про нього ще фактично ні слова. Вже це могло б підказати, що статті ще далеко до завершення. По-друге, у статті нічого не написано про збірки оповідань, а також не висвітлено публіцистичну діяльність авторки. Читач, який проводить у Вікіпедії декілька хвилин, а не більшу частину вільного часу, не дізнається і про зміст її Франкфуртських лекцій з поезії, філософських есе та тривалу дружбу з Паулем Целаном, листування з яким, сподіваюся, незабаром буде перекладено українською. Саме ця інформація є важливою в першу чергу, але після номінації статті на п'ять редагуваyь було додано 147 байтів корисної інформації, одним користувачем, за що я вдячна, але що там робили всі інші, мені досі не зовсім зрозуміло. Найближчим часом в мене не буде можливості працювати над статтею, тому мені хотілося б попросити уникати «нульових» редагувань.
Судячи з голосів проти, найголовнішим для шановної спільноти української вікіпедії є не вищезазначені моменти, а питання про написання імені. В зв'язку з чим мені, в свою чергу, хотілося б спитати, воно справді має вирішуватися без участі в обговоренні самої статті? Ви справді вважаєте, що нова традиція перекладу імені започатковується не шановними германістами, а шановними представниками спільноти Вікіпедії? Якщо так, будь ласка, поясніть в обговоренні статті, чому саме, та наведіть приклади випадків, коли в українській традиції перекладу ім'я передається певним чином, але спільнота Вікіпедії з якихось дуже поважних причин вирішує проігнорувати її та започаткувати власну традицію.--Juga (обговорення) 07:03, 7 червня 2012 (UTC)[відповісти]
Дуже гарне зауваження до тих, хто бере участь в обговореннях статей, не розуміючись у змісті, а зациклюючись на одному і тому самому: назва, правопис, картка, оформлення. А у нас беруться аналізувати далекі за тематикою статті, всі кому не лінь, при чому, віддаючи голос "проти". Це, звісно, фактори важливі, але коли немає про що сказати, то кажуть про це. Стаття може претендувати на добру, але недоліки, на які вказала авторка, були очевидні. Коли зміст буде доповнений, із задоволенням проголосую "за". Слідкувала з роботою над статтею ще з періоду Тижня Австрії, коли писала статтю Герман Брох може підкинете зауважень, приємно мати справу з фахівцями.--УчительОбг09:00, 7 червня 2012 (UTC)[відповісти]
