Вігна промениста

Вігна промениста
Боби мунг
Боби мунг
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Magnoliophyta
Клас: Евдикоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Рід: Вігна (Vigna)
Вид: Вігна промениста
Біноміальна назва
Vigna radiata
(L.) R.Wilczek, 1954
Синоніми
Phaseolus aureus
Phaseolus radiatus
Посилання
Вікісховище: Vigna radiata
Віківиди: Vigna radiata
EOL: 655074
IPNI: 74637-3
ITIS: 506804
МСОП: 107037076
NCBI: 157791
The Plant List: ild-29556
Vigna radiata — Тулузький музей

Вігна промениста,[1][2] маш звичайний[2] (Vigna radiata (L.) R.Wilczek), інколи боби мунґ, мунґ-дгал, маш, золотиста квасоля — зернобобова культура, що широко вирощується в Південній Азії, зокрема в Індії, Бангладеш і Пакистані. Боби маленькі, зелені, овальної форми. Термін мунг походить з мови гінді.

Біологічні характеристики

Однорічна рослина. Стебло прямостійне, ребристе, заввишки 1,5 м, міцне, жорстке, волосисте. Самозапилювана рослина. Квіти жовті чи лимонно-жовті.

Плід — довгий вузький біб, циліндричної форми, опушений, вузький і довгий.

Насіння — дрібні жовті чи зелені, інколи в цяточку зерна.

Збирають боби, коли вони стають щільними і з хрускотом ламаються. Маш — культура тропічного й субтропічного клімату, тож потребує високої температури повітря. В основному вирощують маш у країнах Південно-східної Азії, а також у південних сухих районах Європи, США.

Значення та використання

Страва з паростків вігни

Боби машу містять цінну дієтичну клітковину, вітаміни групи В, мінерали (калій, кальцій, натрій, магній, залізо, фосфор), близько 24 % білка. Особливо поширені серед вегетаріанців і прихильників здорового харчування.

Маш широко використовують у корейській, китайській, японській, індійській, тайській та в'єтнамській кухнях, його їдять цілим і подрібненим, а також пророщують. Машхурда — суп із машу і рису, є однією зі страв узбецької кухні.

В Азії з крохмалю бобів мунг роблять прозору локшину і вживають для желювання.

Сирий пророслий маш дещо нагадує зелений горошок, варений має м'який трав'яний смак з ніжним горіховим ароматом. Індійські йоги зерна машу відносять до легкої їжі, корисної для людей розумової праці і тих, хто медитує.

Харчова цінність на 100 г продукту
Енергетична цінність 347 ккал
Вода 9.05 g
Вуглеводи 46.32 g
Харчові волокна 16.3 g
Жири 1.15 g
Білки 23.86 g
Зола 3.32 g

Див. також

Примітки

  1. ↑ [недоступне посилання з травня 2019 Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович]
  2. ↑ а б Vigna radiata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вігна промениста




Це незавершена стаття про бобові.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.