uk %D0%92%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F %D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%B0 (%D0%A1%D1%96%D0%BC%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C)

Самокиша
Сімферополь
Самокиша; Сімферополь
	Самокиша, 2011 рік Самокиша, 2011 рік
Район	Центральний
Назва на честь	Миколи Самокиша
Колишні назви
	Товчіанівська, Амбарна, Торгова, Кооперативна
радянського періоду (українською)	Кооперативна (1924 - 1940)
радянського періоду (російською)	Кооперативная (1924 - 1940)
Загальні відомості
Протяжність	600 м
Координати початку	44°56′41″ пн. ш. 34°05′55″ сх. д. / 44.94481° пн. ш. 34.09868° сх. д.
Координати кінця	44°56′56″ пн. ш. 34°05′32″ сх. д. / 44.94888° пн. ш. 34.09235° сх. д.
Транспорт
Автобуси	А 4
Зупинки громадського транспорту	вул. Пушкіна, Парк ім. Тренева
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки	Кримськотатарська бібліотека імені Ісмаїла Гаспринського
Навчальні заклади	Таврійська духовна семінарія
Парки	Парк імені Треньова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r4083401
Мапа
Вулиця Самокиша у Вікісховищі

Вулиця Самокиша (крим. Samokış soqağı) — вулиця в Сімферополі, в Центральному районі міста.

Одна з найдавніших вулиць міста. Сучасну назву має з 1940 року на честь художника Миколи Самокиша (1860—1944).

Опис

Вулиця починається на перехресті вулиць Крилова та Севастопольської біля парку імені Треньова.

Перетинається з проспектом Кірова, вулицями Пушкіна та Героїв Аджимушкая. Закінчується перехрестям з вулицею Жуковського.

Транспорт: автобус № 4.^[1]

Історія

1837 року видано розпорядження губернатора про найменування вулиць міста Сімферополя. З-поміж майже 30 вулиць і провулків там була вулиця Торгова. Дослідники історії Сімферополя вважають, що в часи Російської імперії вулиця також носила назви «Товчианівська» (з 1898 року), «Амбарна» (з 1903 року), «Торгова» (з 5 березня 1904 року).

1924 року радянська влада перейменувала вулицю на Кооперативну.

Сімферопольська міська рада на засіданні 16 серпня 1940 року присвоїла вулиці ім'я Самокиша на честь 80-літнього ювілею відомого художника-баталіста Миколи Самокиша, що мешкав на цій вулиці. З перейменуванням пов'язано багато легенд, проте точно відомий факт, що увічнити Самокиша в 1944 запропонувало німецьке командування.^[2]