Вулиця Небесної Сотні (Кременчук)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Небесної Сотні.
Вулиця Небесної Сотні
Кременчук
Вулиця Небесної Сотні від перехрестя з вулицею Соборною в сторону правого берега
Вулиця Небесної Сотні від перехрестя з вулицею Соборною в сторону правого берега
Вулиця Небесної Сотні від перехрестя з вулицею Соборною в сторону правого берега
Район Автозаводський
по більшій частині вулиці проходить межа між районами
Назва на честьНебесної Сотні
Колишні назви
Зелено-Константинівська, Столипінська, Пролетарська[1]
Загальні відомості
Протяжність2,5 км
Номери телефонів2-1X-XX, 2-2X-XX, 2-3X-XX, 2-6X-XX,
291-XX-XX, 3-1X-XX, 3-2X-XX, 3-3X-XX,
3-6X-XX, 3-7X-XX, 3-9X-XX, 5-3X-XX, 6-XX-XX, 71-XX-XX, 74-XX-XX, 77-XX-XX, 79-XX-XX
Транспорт
Тролейбуси3Б, 13, 18А+, 26А+, 28А+
Маршрутні таксі2, 2В, 3Б, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 24, 30
Зупинки громадського транспортуПров. Раскової,мікрорайон Озерний,магазин Жовтий аероплан, вул. Небесної Сотні, Центр, Ринок, Крюківський міст
Рухдвобічний
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні закладиКУЕІТУ [2]
Комерціяцентральний ринок, представництва банків Ощадбанк
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
На карті
На карті населеного пункту
Мапа
CMNS: Вулиця Небесної Сотні у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Небесної Сотні вулиця — одна з найдовших вулиць Кременчука. Протяжність близько 2600 метрів.

Попередні назви: Зелено-Костянтинівська, Столипінська, Пролетарська (до 31.05.2016)[3].

Походження назви

Вулиця названа на честь Небесної Сотні.

Розташування

Вулиця Небесної Сотні — зупинка Центр

Вулиця розташована переважно в південній та частково в центральній частині лівобережної частини Кременчука. Починається із роздоріжжя вулиць біля Крюківського мосту, тобто з півдня і прямує на північ, таким чином сполучаючи лівобережну частину міста з правобережною.

Проходить крізь такі вулиці (з початку вулиці до кінця):

Опис

Вулиця є однієї з основних транспортних артерій Кременчука, не в останню чергу завдяки Крюківському мосту[4].

По вулиці, починаючи з перетину з вул. Троїцької і до початку, проходить межа районів Кременчука — Автозаводського й Крюківського.

Історія

Вулиця на початку XX століття

XVIII століття

У минулому (план 1774 р.) по цій вулиці проходив кордон міста, а далі вже тягнулися заболочені заплави річок Кагамлика та Кривої Руди. У глибині житлових кварталів було багато садів, тому вулиця й отримала назву Зелено-Костянтинівська.

У кінці перебування в Кременчуці намісництва (1789) міські кордони були відсунуті до сучасних вулиць Гагаріна та Горького, а Зелено-Константинівська втрачає своє прикордонне положення та перетворюється на звичайну міську околицю.

ХІХ століття

ХХ століття

У роки Другої світової війни Пролетарська, як і більша частина міста, зазнала величезних руйнувань. Відразу ж після визволення кременчужани розпочали перший етап відбудови: розбирали завали, розчищали проходи, дороги, тротуари.

XXI століття

20 лютого 2020 року на розі вулиці Небесної Сотні та Ігоря Сердюка на будинку № 21/35 під час меморіальних заходів, присвячених Дню пам'яті Героїв Небесної Сотні було відкрито меморіальний барельєф Ігорю Сердюку.[5]

Будівлі та об'єкти

На вулиці знаходяться ВНЗ «Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління»[2], велика кількість магазинів, центральний ринок, автозаправна станція.

Пам'ятки архітектури

Примітки

  1. ↑ Лушакова А. М., Євселевський Л. І. Вулицями старого Кременчука
  2. ↑ а б КУЕІТУ. Про нас. Архів оригіналу за 11 січня 2019. Процитовано 7 червня 2022.
  3. ↑ Рішення Кременчуцької міської ради «Про перейменування вулиць міста Кременчука» від 31 травня 2016 року[недоступне посилання з червня 2019]
  4. ↑ Кременчуцький (Крюківський) міст [Архівовано 29 червня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ Кременчуг, Культура, Топ-новость «Помер міцно тримаючи національний прапор»: у Кеменчуці відкрили барельєф Герою Небесної сотні Ігорю Сердюку. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.

Джерела