Вулиця Електриків (Київ)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Електриків.
Вулиця Електриків
Київ
Парк моряків, корабель-меморіал монітор «Железняков»
Парк моряків, корабель-меморіал монітор «Железняков»
Парк моряків, корабель-меморіал монітор «Железняков»
МісцевістьРибальський острів
РайонОболонський, Подільський
Колишні назви
Нова
Загальні відомості
Протяжність4,24 км
Координати початку50°28′41.8″ пн. ш. 30°29′51.1″ сх. д. / 50.478278° пн. ш. 30.497528° сх. д. / 50.478278; 30.497528
Координати кінця50°28′28.7″ пн. ш. 30°31′38.7″ сх. д. / 50.474639° пн. ш. 30.527417° сх. д. / 50.474639; 30.527417
поштові індекси04176, 04071
Транспорт
Найближчі станції метро «Почайна»,
 «Тараса Шевченка»
АвтобусиА 53;
72 (по вул. Заводській)
Зупинки громадського транспорту"Рибальський півострів", "Житлові будинки", "Укрпромінвест", "Тарний склад", "Автостоянка", "Станція Оболонь", "Берегова база", "Провулок Електриків", "Завод "Північний ківш", "ПЧУ", "Станція Почайна"
Найближчі залізничні станціїПочайна, з. п. Оболонь
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Поштові відділення№ 176
Зовнішні посилання
Код у реєстрі10498
У проєкті OpenStreetMapr530435
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Електриків у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ву́лиця Еле́ктриків — вулиця в Оболонському та Подільському районах міста Києва. Пролягає від Рибальського мосту до Заводської вулиці.

Прилучаються провулок Електриків, Гаванська та Зарубинецька вулиці.

Історія

Вулиця виникла у 50-ті роки XX століття під назвою Нова. Сучасна назва — з 1955 року[1]. До 1980-х років пролягала до Набережно-Лугової вулиці.

Забудова

Вулиця Електриків — одна з чотирьох вулиц на Рибальському острові. Переважає промислова забудова — приміщення заводів «Кузня на Рибальському» (раніше — «Ленінська кузня») та «Ремдізель», ТЕЦ-2, будівлі залізничної станції Почайна. Житлова забудова складається з невеликого житлового масиву в центрі Рибальського острова — гуртожитки та будинки працівників заводу «Кузня на Рибальському». Переважають дво-, три-, чотири- та п'ятиповерхові будинки.

Пам'яткою архітектури є будинок № 11 — Київська районна електростанція, зведена у 1930-ті роки, у стилі конструктивізм. Головний інженер будівництва — Б. Даманський, помічник — М. Оберучев, архітектор першої черги станції — М. Парусников.

Установи та заклади

Пам'ятники та меморіальні дошки

Зображення

Примітки

  1. ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]

Джерела