|
Вулиця ДолгоруківськаВулиця Долгоруківська (крим. Dolgorukov soqağı) — вулиця в Залізничному районі Сімферополя. Названа на честь російського діяча Василя Долгорукова, історична назва — Перекопська. ОписЗагальна довжина вулиці становить 850 м. Пролягає від невеличкої площі на перехресті з вулицею Жуковського до другої невеличкої площі на перехресті з вулицею Павленка. Прилучаються вулиці Желябова, Толстого та Галерейний провулок.[2] На вулиці знаходяться Сімферопольський художній музей, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (зараз зайняте окупаційним «Управлінням Міністерства юстиції»), частина Комплексу споруд садиби Арендтів-Ребець, Будівля готелю «Бристоль», Будівля Земської управи, Будинок колишнього товариства взаємного кредиту, Долгоруковський обеліск. ІсторіяНайраніші назви вулиці — «Дорога на Перекоп» та Перекопська, за напрямом на Перекоп. Сусідня вулиця Карла Маркса мала назву «Велика Перекопська дорога». У XIX століття зустрічається це одна назва — Новособорна, оскільки вулиця вела до Олександро-Невського собору. На іншому кінці вулиці, де знаходилася межа міста, розташовувалася застава, яку ставили поперек дороги, як і на інших місцях виїзду з міста. Вулиця забудована переважно у ХІХ столітті. З перших будівель, що сформували її вигляд, відзначимо: будинок лікаря А. Ф. Арендта (№ 14), Сімферопольський казенний винний склад (№ 38), лютеранську церкву та школу при ній (№ 16), губернську земську управу (№ 2), офіцерські збори 51-го Литовського полку (№ 35, зараз Сімферопольський художній музей), готель «Лівадія», пізніше «Бристоль» (№ 5), будинок Шнейдера (№ 17), приватну чоловічу гімназію М. А. Волошенка (№ 41).[3] У 1883 році, у дні святкування столітнього ювілею анексії Криму російською імперією, вже сформовану вулицю перейменували на Долгоруковську, на честь російського діяча, князя Василя Долгорукова. На початку XX століття вулиця була однією з найкращих у місті. У 1899 році готель «Росія» був перебудований та названий «Бристоль», що став поза конкуренцією з іншими місцевими готелями: п'ятдесят розкішно оброблених витончених номерів, мармурові ванни та душі, електричне освітлення, телефон та комісіонери.[4] 30 травня 1924 року вулицю перейменували на Карла Лібкнехта, на честь одного із засновників Комуністичної партії Німеччини Карла Лібкнехта. Наприкінці вулиці був побудований лікеро-горілчаний завод. У 1980-х роках мешканці міста виступили на захист історичної спадщини: біля будівлі колишнього готелю «Бристоль» люди влаштували цілодобове чергування та домоглися скасовування її знесення. У 2009 році за пропозицією «Російської громади Криму» вулиці повернули російську назву — Долгоруковська[5]. До російської окупації 2014 року вулиця жила під подвійною назвою, на табличках були вказані обидві назви.[6] Будівлі та споруди
Галерея
Рекомендована література
Примітки
|
.jpg)
