uk %D0%92%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F %D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0 %D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0 (%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA)

Вулиця Івана Франка
Івано-Франківськ
Вулиця Івана Франка; Івано-Франківськ
	Будівля №39 Будівля №39
Назва на честь	Івана Франка
Колишні назви
австрійського періоду (українською)	Вузька Заболотівська, Камінського
радянського періоду (українською)	Сталінської Конституції
Загальні відомості
Протяжність	600 м
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа
Вулиця Івана Франка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Івана Франка.

Вулиця Івана Франка — вулиця в Івано-Франківську, що веде від вул. Незалежності до вул. Михайла Мулика. Знаходиться на сході центральної частини міста.

З історії вулиці

Належить до найдавніших вулиць міста, відома з XVIII століття. Історична назва — Вузька Заболотівська. Їй паралельна, ближча до Середмістя — Широка Заболотівська (Грушевського).

В 1880-х отримала ім'я Камінського. Ще в 1888 р. радні не могли з'ясувати, чи вона має ім'я відомого генерала, чи ім'я недавнього бурґомістра. Зупинилися на тому, що це — прізвище генерала Я. Камінського.

В часи ЗУНР вулицю перейменували на А. Могильницького. Німці під час окупації дали ім'я — доктора Франка, генерал-губернатора Кракова.

У радянські часи спочатку була названа вулицею Сталінської Конституції.

Від 1956 року, на відзначенні 100-річчя від дня народження великого Каменяра, отримала теперішню назву — Франка.

Опис вулиці

Вулиця Франка — вузька, із одностороннім рухом в напрямку до вул. Незалежності, довжиною 600 метрів. Красива, засаджена каштанами й липами, що робить її дещо затемненою.

У невеликому сквері встановлено погруддя письменника, «що немов виростає зі скелі» (1978, скульптор — Анатолій Болюк).

Будівлі

№ 4.
Колишня військова казарма. Тепер тут філія проектного інституту «Діпромісто» (після надбудови третього поверху).

№ 6.
Управління МНС в Івано-Франківській області^[1] Міститься тут від 1929 року, тоді ж вона була автомобілізована.

№ 10.
5-ти поверховий житловий будинок

№ 14.
Загальноосвітня школа № 3. Єдина в Івано-Франківську з російською та польською мовами навчання. А починалась вона в (1908) році як монастир і школа сестер урсулянок, черниць католицького обряду.

№ 19.

Загальноосвітня школа № 5 (сучасний ліцей). Школа з поглибленим вивченням німецької мови^[2].

№ 27.
(1913) Будинок, що належав Мелітонові Бачинському — нотаріусу, літературознавцеві, одному із засновників філії станиславівської «Просвіти», соратникові І. Франка. Очевидно, І. Франко бував гостем у цьому домі.