Вудсія альпійська

Вудсія альпійська
Вудсія альпійська під літерою B.

Мабуть у безпеці  (NatureServe)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Відділ: Папоротеподібні (Polypodiophyta)
Клас: Папоротевидні (Polypodiopsida)
Порядок: Багатоніжкові (Polypodiales)
Підпорядок: Aspleniineae
Родина: Вудсієві (Woodsiaceae)
Рід: Вудсія (Woodsia)
Вид:
Вудсія альпійська (W. alpina)
Біноміальна назва
Woodsia alpina
Синоніми

Woodsia ilvensis ssp. alpina (Bolton) Asch.
Woodsia intermedia Rupr.
Acrostichum alpinum Bolton

Вудсія альпійська (Woodsia alpina) — багаторічна трав'яниста рослина з родини вудсієвих (Woodsiaceae). Вид занесено до Червоної книги України. Названа шотландським ботаніком Робертом Брауном в XIX столітті на честь англійського архітектора та природознавця Джозефа Вудса (англ. Joseph Woods)[2].

Морфологія

Гемікриптофіт. Трав'яний короткокореневищний багаторічник, ваї до 15 см висотою, двічі пірчасторозсічені, кінцеві сегменти яйцеподібні до 1 см в діаметрі, запушені з нижнього боку довгими волосками. Утворює густі дернини. Спори овально-еліптичні, великозморшкуваті, у спорангіях на ніжках, зібрані в округлі соруси, які майже суцільно вкривають нижню поверхню трофофілів (вай). Спороносить у липні-серпні. Розмножується спорами та вегетативно (штучно: діленням куртин в квітні до початку відростання листків[3]).

Ареал

Поширення виду на планеті: Арктична зона, Скандинавія та гірські системи Євразії (Альпи, Піренеї, Апенніни, Судети, Урал, Кавказ), Західний та Східний Сибір, Північна Америка з іррадіаціями на рівнину на виходах кристалічних порід. В Україні — поодинокі місцезростання в Карпатах (Івано-Франківська, Закарпатська області; популяції не досліджено) та на виходах Українського кристалічного щита Приазовської височини («Кам'яні Могили»). Популяція представлена у вигляді локальних невеликих (до 20-30 см) куртин, розміщених групками під нависаючими скелями. В Карпатах зустрічається спорадично на горі Обавський Камінь (Свалявський район); на Чивчинських горах у верхів’ях Білого Черемошу, горі Гнетєса[4]. Місцезнаходження на Поліссі (Житомир) не підтверджено, можливо, наводилися помилково.

Зростає у затінених ущелинах виходів кристалічних порід, угруповання класу Asplenietea trichomanis. Облігатний петрофіт, ацидофіл, карбонатофоб, полюбляє кам’янисті, піщані ґрунти слабокислої або нейтральної реакції.

Охорона

Вудсія альпійська потребує природоохоронних заходів із збереження як зникаючий вид. Причинами зміни чисельності є вузька екологічна амплітуда, стенотопні умови зростання. Рослину охороняють у відділенні «Кам'яні Могили» Українського степового природного заповідника. Заради збереження чисельності заборонено порушувати умови місцезростання, збирати дикорослі рослини. Відомостей про розмноження та розведення у спеціально створених умовах немає. Наукове значення виду: досить рідкісний аркто-альпійський реліктовий вид з диз'юнктивним ареалом. Вид має господарське та комерційне значення як декоративна рослина, в природі — ґрунтоформуюча рослина.

Історія

За цей вид часто приймають дрібні, зазвичай ювенільні рослини виду вудсії ельбської Woodsia ilvensis зі слабким запушенням і небагатьма лусочками на нижній стороні вай, що зустрічаються разом з вудсією альпійською. Помітно наближаються до альпійської вудсії екземпляри з Камчатки (річки Палана і верхів'я річки Сігаіетан в Карагінськом районі), але і вони мають широколанцетну форму вай, характерну для вудсії ельбської. Загалом Woodsia alpina походить від гібридизації W. ilvensis (2n = 78) з W. glabella (2n = 78), що підтверджується хромосомним числом цього виду (2n = 156) і його проміжною між батьківськими видами морфологією[5].

Примітки

  1. ↑ Plants profile: Woodsia alpina (Bolton) Gray. USDA. Retrieved 12 June 2008.
  2. ↑ (англ.) Lusby, Phillip and Wright, Jenny (2002) Scottish Wild Plants: Their History, Ecology and Conservation. Edinburgh. Mercat. ISBN 1-84183-011-9. pp. 107–109.
  3. ↑ Вудсія альпійська [Архівовано 19 грудня 2013 у Wayback Machine.] на сайті з ландшафтного дизайну GreenInfo.ru.
  4. ↑ Вудсія альпійська [Архівовано 30 січня 2014 у Wayback Machine.] на сайті «Рослини світу».
  5. ↑ (рос.) Сосудистые растения советского Дальнего Востока. Том 5. / Отв. ред. С. С. Харкевич. — СПб.: Наука, 1991. — стр. 85.

Література

  • Екофлора України. Том 1 / Я. П. Дідух, П. Г. Плюта, В. В. Протопопова та ін. / Відпов. ред. Я. П. Дідух. — К.: Фітосоціоцентр, 2000. — 284 c.
  • Ткаченко В. С., Дідух Я. П., Генов А. П. та ін. Український природний степовий заповідник. Рослинний світ. — К.: Фітосоціоцентр, 1998. — 280 с.
  • Червона книга України. Рослинний світ. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1996. — 608 с.
  • Дідух Я. П. Вудсія альпійська / Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я. П. Дідуха — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — 900 с. ISBN 978-966-97059-1-4
  • (рос.) Панова Л. С. Каменные Могилы. — Донецк, 1974.
  • (рос.) Флора европейской части СССР. Том I / Под ред. А. А. Федорова. — Л.: Наука, 1974. — 404 с.
  • (рос.) Каден Н. Н., Терентьева Н. Н. Этимологический словарь научных названий сосудистых растений, дикорастущих и разводимых в СССР. М.: МГУ, 1979. — с. 195.
  • (англ.) Quattrocchi, Umberto. CRC world dictionary of plant names: common names, scientific names, eponyms, synonyms and etymology. / Umberto Quattrocchi. — Roca-Ratea, Florida, USA, 2000. — v. I. A-C. — p. 188;
  • (нім.) Genaust, Helmut. Etymologisches Worterbuch der botanischen Pflanzennamen. — 3., vollstandig uberarb. und erw. Aufl. — Basel; Boston ; Berlin: Birkhauser, 1996. — p. 66.

Посилання