Вид поширений по всьому світі, включаючи Антарктиду.[2] У тропічних районах може замінятись близькоспорідненими видами. Росте на твердій, кам'янистій основі. Вид збільшує свій ареал за рахунок забруднення навколишнього середовища. Найчастіше зустрічається у міських районах, поруч із дорогами, на непрацюючих кар'єрах, смітниках.[3]
Опис
Мох утворює щільні пучки або суцільні подушки.[4][5] Стебла прямостоячі, заввишки 3 см[4], іноді можуть виростати до 8 см. Листя коротке і волосоподібне, випрямлене у вологому стані; скручене в сухому стані. Коробочка смугаста, з зобом, суха з борознами, блискуча, на червоній або жовтуватій ніжці. Мох містить фотозахисні пігменти, які є корисними для адаптації до навколишнього середовища Антарктики[6]. Забарвлення листя змінюється від зеленого до імбирного кольору.[7]
Джерела
Бойко М. Ф. Чекліст Мохоподібних України. — Херсон: Айлант, 2008. — 232 с. ISBN 978-966-630-007-5.
Бойко М. Ф. Мохоподібні степової зони України / вІдп. ред. О. Є. Ходосовцев — Херсон: Айлант, 2009. — 264. ISBN 978-966-630-001-3.
Примітки
↑Михайло Федосійович Бойко (2015). Українські назви мохоподібних України. Чорноморськ. бот. ж., 11 (2): 178-216
↑Edwards, Sean R. (2012). English Names for British Bryophytes. British Bryological Society Special Volume. Т. 5 (вид. 4). Wootton, Northampton: British Bryological Society. ISBN978-0-9561310-2-7. ISSN0268-8034.
↑ абShaw, J.; Jules, E. S.; Beer, S. C. 1991. Effects of metals on growth, morphology, and reproduction of Ceratodon purpureus. Bryologist. 94(3): 270—277.
↑Bland, John H. 1971. Forests of Lilliput. The realm of mosses and lichens. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall, Inc.
↑Dunham, Elizabeth Marie. 1951. How to know the mosses: a popular guide to the mosses of the United States. Boston, MA: The Mosher Press.