Всесвітня виставка 1873

Всесвітня виставка 1873
48°12′58″ пн. ш. 16°23′44″ сх. д.
Країна	Австро-Угорщина
Тип	Exposició
Всесвітня виставка 1873 Всесвітня виставка 1873 (Австрія)
Медіафайли у Вікісховищі

Ротонда Всесвітньої виставки

Центральний вхід на виставку

Всесвітня виставка 1873 у Відні (нім. Weltausstellung 1873) — всесвітня виставка 1873 року в столиці Австро-Угорщини Відні. Девізом виставки були слова «Культура та освіта» (нім. Kultur und Erziehung).

Історія проведення

У 1873 році всесвітню виставку вперше організували за межами Англії та Франції. З точки зору габсбурзької монархії, виставка мала надати нового імпульсу модернізації країни та відновити її впевненість у собі після поразок у війнах з Пруссією та Італією.

Для розміщення експозиції було виділено парк Пратер. Площа виставки становила 12 га, що було в 5 разів більше ніж площа всесвітньої виставки у Парижі[1]. Центральною спорудою виставки був павільйон Палацу промисловості — Ротонда, який проіснував до 1937 року, незважаючи на постійні протікання даху. Купол Ротонди став найбільшим у світі[2]. Будівлю звели за рекордні 18 місяців. Також було побудовано 190 павільйонів менших розмірів. Значну увагу було надано архітектурній красі виставки, чим перевершено попередні виставки[3].

Через природні причини (повінь на Дунаї, епідемія холери) та фінансові махінації не вдалося повністю підготуватися до виставки. Деякий час територія виставки була підтоплена[4].

Виставка була відкрита 1 травня 1873 після промови австрійського імператора Франца Йосифа під час святкової церемонії. Святковим оркестром керував Йоганн Штраус.

Організаторами Віденської виставки виступили великі банкіри та промисловці, в тому числі Ротшильди і Круппи. Незважаючи на основне гасло, акцент був зроблений на укладанні прибуткових угод. Експозиція привернула до Відня натовпи підприємців з усього світу, що викликало «цінову революцію» у віденських кафе, ресторанах і готелях. Впродовж виставки її учасникам було вручено 25572 медалі. Одночасно з виставкою проводився конгрес з патентного права. Крім того, в австрійську столицю з'їхалися дипломати, яким було доручено оформити союз трьох імператорів.

Важливою рисою виставки була увага до національних культур країн-учасниць. Наприклад, проводилися виставки художників. Як приклад, на всесвітній виставці були представлені твори близько сотні російських художників[5].

На лузі було обладнано «міжнародна село» з типовими селянськими оселями різних народів. Зокрема, був експонований житловий будинок родини з Галичини[6]

У цій виставці вперше брали участь екзотичні для європейців країни Африки, а також Японія. Величезний ажіотаж серед репортерів викликала поява у Відні перського шаха Насер ед-Діна, котрого розмістили в Лаксенбургському замку.

25 травня 1873 виставку відвідав і російський імператор Олександр II[3]

Список країн-учасниць[7]

Американський вігвам на Всесвітній виставці у Відні

• Японська імперія
• Китай
• Сіам (Таїланд)
• Іран
• Туреччина зі своїми територія: Єгипет, Туніс, Аравійський півострів
• Марокко
• Греція
• Румунія
• Російська імперія з Кавказом, Хівою та Туркестаном
• Сполучені Штати Америки
• Британська Північна Америка (Канада)
• Гаваї
• Англія та колонії: Британська Індія, Австріля, Нова Зеландія, Цейлон, Багамські острови, Ямайка, Південна Африка, Маврикій, Квінсленд, Тринідад, західноафриканські колонії.
• Франція з своїми колоніями: Алжир, Таїті, Французька Індія, Французька Гаяна, Нова Каледонія, Західна Африка, Мадагаскар, Мартиніка, Гваделупа, Реюньйон, Сенегал, Індокитай
• Нідерланди з колоніями: територія сучасної Індонезії, Нідерландська Гаяна.
• Бельгія
• Бразилія
• Данія
• Швеція

Примітки

1. Венская Всемирная выставка, 1873 г. Архів оригіналу за 22 грудня 2010. Процитовано 26 квітня 2012.
2. История всемирных выставок. Архів оригіналу за 31 серпня 2011. Процитовано 26 квітня 2012.
3. Венская Всемирная выставка, 1873. Архів оригіналу за 22 грудня 2010. Процитовано 26 квітня 2012.
4. Электрические мальчики и венская пара. Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 26 квітня 2012.
5. IX По поводу выставки / РВБ: Ф.М. Достоевский. Собрание сочинений в 15 томах. Архів оригіналу за 13 травня 2012. Процитовано 26 квітня 2012.
6. György Klösz: Das galizische Bauernhaus, 1873. Die Welt der Habsburger. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 26 грудня 2015.
7. Jutta Pemsel, Die Wiener Weltausstellung von 1873, Kapitel: Großereignis Weltausstellung, Wien/Köln, Böhlau Verlag 1989, S. 41f, ISBN 3-205-05247-1

Джерела

• Венская Всемирная выставка, 1873 г. [Архівовано 22 грудня 2010 у Wayback Machine.]

Бібліографія

• Friedrich Pecht: Kunst und Kunstindustrie auf der Wiener Weltausstellung 1873, Cotta, Stuttgart 1873
• Welt ausstellen. Schauplatz Wien 1873. Herausgeber Technisches Museum Wien, Beiträge von: Ulrike Felber, Manuela Fellner-Feldhaus und Elke Krasny dt. /engl., ISBN 3-902183-10-1
• Jutta Pemsel: Die Wiener Weltausstellung von 1873. Böhlau Verlag, Wien/Köln 1989, ISBN 3-205-05247-1
• Anna Minichberger: Die Japanischen Lackarbeiten der Wiener Weltausstellung im Österreichischen Museum für Angewandte Kunst. Diplomarbeit Universität Wien, Wien 2007 (Online-Version)
• Carl von Lützow (Hrsg.): Kunst und Kunstgewerbe auf der Wiener Weltausstellung 1873. E. A. Seemann, Leipzig 1875. (Online-Version)
• Offizieller Ausstellungsbericht. Herausgegeben durch die General Direction der Wiener Weltausstellung 1873 (Online-Version)
• Maschinenwesen und Transportwesen. Abdruck aus dem Amtlichen Bericht über die Wiener Weltausstellung 1873, Vieweg, 1874 (Online-Version)
• Katalog für die Schweizerische Abteilung der Weltausstellung 1873. 1873 (Online-Version)
• Paul Pantzer (Hrsg.): Die Iwakura-Mission. Das Logbuch des Kume Kunitake über den Besuch der japanischen Sondergesandtschaft in Deutschland, Österreich und der Schweiz im Jahre 1873. Iudicium, München 2002, ISBN 3-89129-746-7