Воронін Павло Пантелеймонович

Воронін Павло Пантелеймонович
Народився23 вересня 1915(1915-09-23)
місто Єйськ, тепер Краснодарського краю, Російська Федерація
Помер11 грудня 1982(1982-12-11) (67 років)
місто Одеса
ПохованняДругий християнський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 РРФСР
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьросіянин
Діяльністьдержавний діяч, політик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛенінградський інститут інженерів водного транспорту
Науковий ступінькандидат технічних наук
Учасникнімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададепутат Верховної Ради УРСР[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнястарший лейтенант Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС
НагородиОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»Орден «Знак Пошани»Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Воронін.

Павло Пантелеймонович Воронін (нар. 23 вересня 1915(19150923), місто Єйськ, тепер Краснодарського краю, Російська Федерація — 11 грудня 1982, місто Одеса) — український радянський партійний діяч, 2-й секретар Одеського обкому КПУ. Депутат Верховної Ради УРСР 6—7-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1966—1971 р. Кандидат технічних наук (1974).

Життєпис

Народився в родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1931 році робітником-будівельником.

У 1939 році закінчив Ленінградський інститут інженерів водного транспорту.

У 1939 році — начальник виробничого відділу Балтійського технічного флоту («Балтехфлоту»).

У 1939—1945 роках — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив командиром 1-ї роти 9-го зенітно-прожекторного полку 55-го Зенітного артилерійського дивізіону протиповітряної оборони.

Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1945—1951 роках — начальник каравану, начальник Ленінградського району «Балтехфлоту», начальник Латвійського району «Балтехфлоту».

У 1951—1955 роках — головний інженер, заступник начальника тресту «Чорноморський технічний флот» (ЧТФ), керуючий тресту «Південьгідробуд» у місті Одесі.

У 1955—1960 роках — завідувач відділу будівництва і будівельних матеріалів Одеського обласного комітету КПУ.

У лютому 1960 — січні 1963 року — секретар Одеського обласного комітету КПУ.

У січні 1963 — грудні 1964 року — 2-й секретар Одеського промислового обласного комітету КПУ. У грудні 1964 — 10 листопада 1969 року — 2-й секретар Одеського обласного комітету КПУ.

У 1969—1979 роках — директор Чорноморського науково-дослідного і проектного інститут (ЧМНДІП) у місті Одесі, член ради Південного наукового центру Академії наук Української РСР.

З 1979 року — персональний пенсіонер в місті Одесі.

Звання

  • старший лейтенант

Нагороди

Посилання