Воробйов Олександр Костянтинович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Воробйов.
Воробйов Олександр Костянтинович
Народився25 серпня 1934(1934-08-25)
Нововасилівка, Мелітопольський район, Запорізька область, Українська СРР, СРСР
Помер14 листопада 2008(2008-11-14) (74 роки)
ГромадянствоСРСР СРСР→Україна Україна
Національністьросіянин
ДіяльністьДипломат
Alma materНаціональний університет «Запорізька політехніка»[1], Бердянський державний педагогічний університет[1] і Дипломатична академія МЗС РФ[1]
Знання мовросійська і українська
ЧленствоВерховна Рада України I скликання
ПосадаНадзвичайний і Повноважний Посол України в Болгарії
Термін1993-1998
ПопередникМацієвич Костянтин Андріанович
НаступникПохвальський В'ячеслав Володимирович
ПартіяКПРС
Нагороди
Орден «Знак Пошани» Грамота Президії Верховної Ради УРСР Грамота Президії Верховної Ради УРСР
Україна Народний депутат України
1-го скликання
КПРС 15 травня 1990 — 10 травня 1994

Олександр Костянтинович Воробйов (нар. 25 серпня 1934, с. Нововасилівка, Запорізька область, Українська РСР, СРСР — пом. 14 листопада 2008[2]) — Народний депутат України 1-го скликання. Український та радянський дипломат.

Життєпис

Народився 25 серпня 1934 року, в селі Нововасилівка, Бердянського району, Запорізької області, в сім'ї робітників. Закінчив Бердянський педінститут за спеціальністю «вчитель фізики і математики», Запорізький машинобудівний інститут ім. В. Я. Чубаря за спеціальністю «інженер-електромеханік», Вищу дипломатичну школу МЗС СРСР (1972). Володів болгарською та французькою мовами. Член КПРС (1957–1991), член ОК КПУ. Депутат Запорізької обласної ради.

Народний депутат України I скликання, під час депутатства у ВР України до груп чи фракцій не входив. Був одружений та мав дитину.

1958–1959 — завідувач навчальної частини СШ с. Олександрівка, Дніпропетровської обл.

1959–1963 — інструктор, перший секретар Бердянського МК ЛКСМУ.

1963–1965 — завідувач відділу МК КПУ, надалі — заступник голови виконкому Бердянської міської ради та секретар Бердянського МК КПУ.

1965–1972 — заступник завідувача, завідувач оргвідділу Запорізького ОК КПУ.

1972–1974 — слухач, Вища дипломатична школа МЗС СРСР.

1974–1974 — перший секретар п'ятого європейського відділу Міністерства закродонних справ СРСР.

1974–1976 — консул Генерального Консульства СРСР в м. Пловдів, Болгарія.

1976–1979 — перший секретар Посольства СРСР в Народній Республіці Болгарія.

1979–1980 — інструктор ЦК КПРС.

1980–1990 — секретар Запорізького ОК КПУ.

1990–1991 — голова ревізійної комісії Запорізького ОК КПУ

4 березня 1990- 1993? р. — Народний депутат України 12 (1 у незалежній Україні) скликання. У Верховній Раді був членом Комісії ВР України у закордонних справах. До Верховної Ради був обраний набравши у 1-му турі 50,14 % голосів і перемігши 2 претендентів (Запорізька область, Пологівського виборчого округу № 194)

1993–1998— Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Болгарія.

1998 — вийшов у відставку.

Нагороди

Нагороджений орденом «Знак Пошани», двома медалями, двома Почесними грамотами Президії ВР УРСР.

Примітки

  1. ↑ а б в http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/194.htm
  2. ↑ http://www.zoda.gov.ua/article/1040/archive/2008-11 [Архівовано 9 липня 2014 у Wayback Machine.] ЗОДА Співчуття

Джерела

Література