Волонтирівський район
Волонтирівський район — адміністративно-територіальна одиниця Молдавської РСР, що існувала з 11 листопада 1940 до 9 січня 1956 року. ІсторіяПервісно Волонтирівська волость (неофіційна назва з 7.08.1940;
волосна претура[ro] (1938–1940), пласа[ru] (до 1938) — пласа Волонтир[ro]) в складі жудеця Четатя-Албе відійшла до Аккерманської області УРСР.[1][2] Як і більшість районів Молдавської РСР, утворений 11 листопада 1940 року, центр — село Волінтір. До 16 жовтня 1949 року перебував у складі Бендерського повіту, після скасування повітового поділу перейшов у безпосереднє республіканське підпорядкування. З 31 січня 1952 року і до 15 червня 1953 року район входив до складу Тираспольської округи, після скасування окружного поділу знову перейшов у безпосереднє республіканське підпорядкування. 24 лютого 1956 року Волонтирівський район був ліквідований, його територія передана до складу Каушанського району.[4] Пізніше практично вся територія колишнього Волонтирівського району стала частиною нового Суворовського району. Адміністративний поділСтаном на 1 січня 1955 року Волонтирівський район складався з 8 сільрад: Брезойської, Волонтирівської, Копчацької, Нижнємарьянівської, Саїцької, Семенівської, Степановської та Стурдзенської.[5] Примітки
Джерела
Див. також |