Володимир Беекман

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Беекман.
Володимир Беекман
Vladimir Beekman
Народився23 серпня 1929(1929-08-23)
Таллінн
Помер3 жовтня 2009(2009-10-03) (80 років)
Таллінн
ПохованняЦвинтар Рахумяеd
Країна Естонія[1]
 СРСР
Діяльністьписьменник
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії
Знання мовестонська
Роки активностіз 1956
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяКПРС
У шлюбі зЕме Беекман
Нагороди
IMDbID 0066408

Володи́мир Бе́екман (*23 серпня 1929(19290823), Таллінн — †3 жовтня 2009, Таллінн) — естонський письменник і громадський діяч.

Закінчив 1953 Талліннський політехнічний інститут.

Автор поетичних збірок «Пісня про молодість» (1952), «Вітер у вересі» (1958), «Синій тюльпан» (1965), «Антидерево» (1969), «Година пік» (1971), поеми «Світло Східної Європи» (1963) тощо, романів «Транзитний пасажир» (1967), «Нічні льотчики» (1975), «І сто смертей» (1978), «Рік Осла» (1979), «Коридор» (1982), «Нарвський водоспад» (1984), книг подорожніх вражень.

Творчості Беекмана притаманна ліричність і пристрасна публіцистичність. Виступає як перекладач, зокрема творів українських поетів (Т. Шевченка, П. Тичини, Д. Білоуса, Р. Братуня тощо).

Українською мовою окремі твори Беекмана переклали О. Завгородній і В. Гримич.

Твори

У Вікіджерелах є
  • Укр. перекл. — Поезії. К., 1981
  • Рос. перекл. — Транзитный пассажир. М.,1972
  • Море дождя и солнца. М., 1974
  • На затылке земного шара. Таллин, 1983
  • Коридор. Таллин, 1984
  • И сто смертей.- Ночные летчики. М., 1985.

Примітки

  1. ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2013.

Джерела

  • Слабошпитський М. Що записано в книгу часу. «Київ», 1985, № 1
  • Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г.  — С. 140—141.
Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.