Волластон (місячний кратер)
Кра́тер Во́лластон (лат. Wollaston) — малий метеоритний кратер в Океані Бур на видимому боці Місяця. Назву присвоєно на честь англійського науковця, що відкрив метали паладій та родій і вперше отримав у чистому виді платину, Вільяма Гайда Волластона (1766—1828) і затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1935 році. Опис кратераНайближчими сусідами кратера є кратер Нільсен[en] на північному заході, кратер Груйтуйзен на сході північному сході, кратер Ангстрем[en] на сході, кратер Крігер на південному сході і кратер Тосканеллі на півдні. На південному заході від кратера знаходяться борозни Аристарха, на півдні південному сході борозна Крігера[it]. Далі на південний схід знаходяться гори Харбінгер[en][1]. Селенографічні координати центру кратера 30°36′ пн. ш. 46°59′ зх. д. / 30.6° пн. ш. 46.98° зх. д., діаметр 9,6 км[2], глибина 2,22 км[3]. Кратер має чашоподібну форму і альбедо значно вище ніж навколишня місцевість, що є характерним для більшості молодих кратерів (про це також свідчать температурні аномалії, зареєстровані у кратері під час місячних затемнень). Добре видно породи, викинуті при імпактній події, яка привела до утворення кратера. Середня висота валу кратера над навколишньою місцевістю 370 м[4], об'єм кратера становить приблизно 40 км³[4]. За морфологічними ознаками кратер належить до типу ALC (за назвою типового представника цього типу — кратера Аль-Баттані C). Сателітні кратериДив. також
Примітки
Посилання
|