Войтович Ігор Данилович

Войтович Ігор Данилович
Народився13 вересня 1932(1932-09-13)[1]
Телелинці, Жмеринський район, Вінницька область, Українська СРР, СРСР
Помер14 лютого 2014(2014-02-14)[1] (81 рік)
Київ, Україна
КраїнаУкраїна Україна
Діяльністькібернетик
Alma materЛьвівський політехнічний інститут (1956)
Галузьреєстрація та обробка надслабких сигналів, кріогенна елетроніка
ЗакладІнститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор технічних наук (1981)
ЧленствоНАНУ
Нагороди
Державна премія України в галузі науки і техніки заслужений діяч науки і техніки України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Войтович.

Войтович Ігор Данилович (*13 вересня 1932, с. Телелинці, Вінницька область  — пом. 14 лютого 2014, Київ[2]) — доктор технічних наук, професор, академік НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, завідувач відділу сенсорних пристроїв, систем та технологій безконтактної діагностики Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова.[3].

Біографія

Народився 13 вересня 1932 р. у Вінницькій області. У 1956 р. закінчив Львівський політехнічний інститут за спеціальністю радіотехніка. З 1959 р. працює в Інституті кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України, з 1981 р. завідувач відділу. Доктор технічних наук (1981 р.), професор (1988 р.), член-кореспондент НАН України за спеціальністю Інформатика і обчислювальні системи (1995 р.), академік НАН України за спеціальністю Системи і технології реєстрації інформації (2009р), заслужений діяч науки і техніки України (2003 р.), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2007 р.). Голова вченої ради по захисту докторських дисертацій. Член вченої ради інституту кібернетики імені В. М. Глушкова. Лауреат 2012 року премії НАН України імені В. М. Глушкова за цикл робіт «Інтелектуальні системи та технології сприйняття і обробки інформації різної фізичної природи» (у співавторстві)[4].

Наукова робота та досягнення

Станом на початок 2012 р. підготував 4 докторів наук і 15 кандидатів наук. Самостійно і в співавторстві опублікував 290 наукових праць, у тому числі 2 монографії, має 70 авторських свідоцтв і патентів на винаходи.

Наукові праці присвячені створенню систем реєстрації та обробки надслабких сигналів мікроелектронної елементної бази обчислювальної техніки, кріогенній електроніці[5].

Під керівництвом і за безпосередньої участі І. Д. Войтовича розроблені теорія, мікроелектронна технологія і техніка побудови елементів і пристроїв надпровідникової електроніки, створені і впроваджені надчутливі програмно-технічні комплекси для реєстрації, обробки і відображення надслабких магнітних сигналів від різних органів людини. В останні роки розробляються інтелектуальні сенсори для неінвазивного вимірювання гемоглобіну, для дослідження стану мікроциркуляторної ланки кровообігу, для діагностики стану рослин, портативні прилади на основі поверхневого плазмонного резонансу для діагностики тваринництва і контролю якості продуктів харчування[3].[6]

Див. також

Джерела

  1. ↑ а б collective author Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
  2. ↑ 14 лютого 2014 року пішов з життя академік НАН України І.Д. Войтович // Оф. сайн НАН України. Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 18 лютого 2014.
  3. ↑ а б Войтович Ігор Данилович // Оф. сайт інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 10 травня 2012.
  4. ↑ Президія НАН України. Постанова № 14 від 15.03.2013 р. «Про присудження Національною академією наук України премій імені видатних учених України за підсумками конкурсу 2012 р.» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2014. Процитовано 22 серпня 2014.
  5. ↑ Войтович І. Д. Інтелектуальні сенсори // Україна. Наука і культура — Випуск 35. 2009. — С. 106—111[недоступне посилання з квітня 2019]
  6. ↑ Відділ сенсорних пристроїв, систем та технологій безконтактної діагностики Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України // Винаходи та інновації. Винахідники України. Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 21 серпня 2015.