Возняк Дмитро Костянтинович
Дмитро́ Костянти́нович Возня́к (22 листопада 1938 — 14 вересня 2023) — український геолог, доктор геологічних наук (2003). ЖиттєписНародився в селі Чорноріки, що нині входить до гміни Корчина Кросненського повіту Підкарпатського воєводства Польщі, де здавна проживали лемки. У 1945 році внаслідок акції «Вісла» примусово, разом з родиною, був переселений у село Чумаки Сталінської (нині — Донецької) області. У 1947 році родина переїздить до села Скнилівок, у передмісті Львова. У 1955 році успішно закінчив 10 класів львівської середньої школи № 51. У 1960 році закінчив геологічний факультет Львівського університету. Працював інженером Волинської експедиції при геологічному факультеті Львівського університету (1960—1962); в Інституті геології і геохімії горючих копалин АН УРСР у Львові (1962—1970); від 1972 року — в Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення НАНУ (Київ): 1976—1993 роки — старший науковий співробітник, 1993—1996 роки — завідувач лабораторією термобарогеохімії, 1996—2000 роки — провідний науковий співробітник, 2000—2019 роки — завідувач відділу регіональної та генетичної мінералогії, з 2019 — головний науковий співробітник. У 2003 році захистив докторську дисертацію на тему «Флюїдні включення у мінералах як індикатор ендогенного мінералоутворення» (спеціальність 04.00.20 «Мінералогія, кристалографія», диплом від 12.11.2003 року)[1]. Напрями наукових досліджень: регіональна і генетична мінералогія, реконструкція умов утворення мінералів, порід, родовищ корисних копалин за флюїдними включеннями. Помер на 85-му році життя 14 вересня 2023 року[2]. НагородиОсновні праці
Примітки
Посилання
|