Воздвиженська вулиця (Зіньків)

Воздвиженська вулиця м. Зіньків
Вулиця Воздвиженська — центральна у Зінькові Вулиця Воздвиженська — центральна у Зінькові
Назва на честь	купця Воздвиженського
Колишні назви
Полтавська
радянського періоду (українською)	Леніна [1]
Загальні відомості
Протяжність	5 км
поштові індекси	37000
Транспорт
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки	будинок Воздвиженка
Пам'ятники	комсомольцям-землякам, могила М. К. Саранчі, могила і пам'ятник Саші Саранчі, стела на честь 400-річчя міста
Державні установи	Зіньківська міська рада, Зіньківська районна державна адміністрація
Навчальні заклади	ліцей імені М. Зерова, ДПТУ № 25
Заклади культури	Зіньківський районний народний історичний музей
Забудова	громадська і житлова, частково історична (модерн)
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа
Воздвиженська вулиця у Вікісховищі

Вулиця Воздвиженська — центральна вулиця міста Зінькова (районний центр Полтавської області), на якій розташовані головні зіньківські державні установи, заклади культури, організацї, торговельні підприємства.

З історії та об'єкти

Колишня назва вулиці вказує на напрямок, куди вона вела — Полтавська.

На Воздвиженській вулиці в Зінькові розташовані головні міські і районні державні установи, заклади, численні об'єкти міської інфраструктури, підприємства:

Зіньківська міська рада

Районний будинок культури

Будинок № 63

• буд. № 3 — Зіньківський консервний завод;
• буд. № 3 — Зіньківський хлібокомбінат;
• буд. № 10 — Христо-Різдвяний храм (УПЦ МП);
• буд. № 14 — Зіньківський ринок;
• буд. № 17 — ТОВ «Зіньківський інкубатор»;
• буд. № 20 — Зіньківський ліцей імені М.К. Зерова;
• буд. № 22 — Комунальний заклад «Зіньківська спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з гандболу»;
• буд. № 36 — Зіньківський вузол поштового зв'язку Полтавської дирекції «Укрпошти» і Центр електрозв'язку № 1 «Укртелекому»;
• буд. № 38 — Зіньківський міський будинок культури;
• буд. № 40 — Зіньківська районна державна адміністрація;
• буд. № 42 — Зіньківська дитяча музична школа і Зіньківський районний народний історичний музей;
• буд. № 49 — Зіньківський районний центр зайнятості населення;
• буд. № 63 — Зіньківське відділення Державної податкової адміністрації України[2];
• буд. № 64 — Державна виконавча служба у Зіньківському районі і Зіньківське районне управління юстиції;
• буд. № 67 — Зіньківська міська рада;
• буд. № 82 — Державне професійно-технічне училище № 25;
• буд. № 89 — ясла-садок № 2 «Сонечко».

На вулиці розташовані також численні інші установи і заклади[3]магазини, відділення декількох банків, осередки обласних, районних і міських громадських організацій, політичних партій, рухів і блоків.

Забудова зіньківської Воздвиженської вулиці — частково історична і радянська. На вулиці, зокрема, збереглися пам'ятки архітектури: будинки колишньої гімназії (буд. № 20, тепер спеціалізована школа № 2), збудований у 1920 році; колишнього міського готелю (буд. № 63, тепер відділення ДПА, відділення Ощадбанку та ін.), збудований у 1912 році (обидва — в стилі модерн), будинок Воздвиженка (1897) та інші.

На вулиці встановлені: за СРСР — комсомольцям-землякам, загиблим 1941—45 (1957), упорядковані могили воїнів, полеглих 1943 (пам'ятник 1946, реконструйований 1967), могила Героя Радянського Союзу М. К. Саранчі (пам'ятник 1961), могила і пам'ятник Саші Саранчі (1982); за незалежності України — пам'ятна стела на честь 400-річчя Зінькова (2004).

Виноски

1. Розпорядження міського голови Про повернення історичних назв та перейменування вулиць, провулків, парків м. Зіньків та сіл міської ради. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 6 березня 2016.
2. Інформація на сайті Державної податкової адміністрації України. Архів оригіналу за 28 червня 2011. Процитовано 22 квітня 2011.
3. Зіньків: довідник підприємств на bizinua.info. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 22 квітня 2011.

Література

• Леніна вулиця // За ред. А. В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6. — С. 450