Водичев Андрій Володимирович

Водичев Андрій Володимирович
Народився	9 жовтня 1975(1975-10-09) (49 років) Керч, Кримська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	актор
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Нагороди та премії
Заслужений артист України

Андрі́й Володи́мирович Во́дичев (нар. 9 жовтня 1975, Керч) — український актор, педагог, режисер; лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка (2006)[1]. Заслужений артист України (2021)[2].

Життєпис

• 1996 — Харківський державний університет
• 1993 Театральна студія при Театрі імені Леся Курбаса, акторська майстерність

Творчість

Акторські роботи

Львівський академічний театр імені Леся Курбаса

• 1993 Еродій, «Благодарний Еродій», Григорій Сковорода
• 1994 Раскольников, «Забави для Фауста», за романом «Злочин і кара» Федора Достоєвського
• 1995 Юда, Публій, «Апокрифи», Леся Українка
• 1995 «Сон», вечір поезії Тараса Шевченка
• 1996 Єпіходов, «Садок вишневий», Антон Чехов
• 1996 «Молитва до зір», вечір поезії Богдана Ігоря Антонича
• 1997 Консепсьйон, «Камінний господар» за Лесею Українкою
• 1999 Федр, «Хвала Еросу» за твором Платона «Бенкет»
• 2000 Мамай, «Марко Проклятий, або Східна легенда» за поезіями Василя Стуса
• 2001 «Ірмоси», музична фреска
• 2001 Дон Жуан, «Камінний господар» за Лесею Українкою
• 2002 Алкібіад, «Silenus Alcibiadis» за твором Платона Бенкет
• 2004 Невідомий, «Богдан», за Климом
• 2005 Друг, «Наркіс», Григорій Сковорода
• 2010 Глостер, «Король Лір», Вільям Шекспір
• 2011 Перелесник, «Лісова пісня», Леся Українка
• 2012 неХор, «Так казав Заратустра», за Ніцше/КЛИМом
• 2015 Батько, «Благодарний Еродій», Григорій Сковорода
• 2016 Лікар, «Раптом минулого літа», за Теннесі Вільямсом
• 2019 Жіль, «Амнезія, або Маленькі подружні злочини», Ерік-Еманюель Шмітт
• 2020 «Формули екстази», за поезіями Богдана Ігоря Антонича
• 2022 Лукаш, «Лісова пісня», Леся Українка
• 2023 Захар Беркут, Тугар Вовк, «Захар Беркут», Іван Франко
• 2023 «Горизонти Курбаса», аудіальний мистецький перформанс за текстами Леся Курбаса
• 2024 «Коли цвіте полин», танцювальний перформанс, Райнер Річард Бер

La MaMa Experimental Theatre Club (La MaMa E.T.C.), Нью-Йорк, США

• 1994 Spark, «Yara Forest Song», Lesya Ukrainka

Національний центр імені Леся Курбаса, Київ

• 2007 Гомер, «Одіссея», за Гомером

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, Київ

• 2007 Янгол, Танєєв, «Лев і левиця», Ірена Коваль
• 2008 Марсель Марсо «Едіт Піаф», Юрій Рибчинський
• 2009 «Дві квітки кольору індиго», Олександр Білозуб
• 2010 Раскольников, «Серенада Полішинеля», за романом «Злочин і кара» Федора Достоєвського
• 2011 Учитель, «Романс. Ностальґія»
• 2012 Голос, «Solo-mea» хореографічна драма

Режисерські роботи

• 2001 «Наш „Глобус“» , сцени з драматургії Вільяма Шекспіра, (майстерня Володимира Кучинського), Львівський національний університет імені Івана Франка
• 2002 «Світ Піранделло», сцени з оповідань Луїджі Піранделло, Львівський національний університет імені Івана Франка
• 2003 «Садок вишневий», за комедією Антона Чехова «Вишневий сад», Львівський національний університет імені Івана Франка
• 2004 «Танець ілюзій», за п'єсою Луїджі Піранделло «Як раніше, краще, ніж раніше^[it]», Львівський національний університет імені Івана Франка
• 2006 «…Посеред раю на майдані два дерева найвищі найпишніші…», за п'єсою Кліма в Національному драматичному театрі імені Івана Франка, Київ
• 2016 «Naked voice», за поезіями Іздрика і Любові Якимчук у рамках проєкту "Гра в нас "
• 2018 «Момент і Чин, або Великі роковини», медійно-драматичне дійство за текстами Юрія Андруховича
• 2020 «Ковчег Україна: музика», концерт-візитівка України про десять століть української музики за участі Молодіжного симфонічного оркестру України під керівництвом Оксани Линів, Національної чоловічої хорової капели «Дударик», Домініки Чекун, гуртів «Даха Браха», «Хорея Козацька», «Курбаси».
• 2023 «Горизонти Курбаса», аудіальний мистецький перформанс за текстами Леся Курбаса
• 2023 «СонцеКров», поетична вистава за текстами поетів 20-30 років ХХ століття, (майстерня Володимира Кучинського), Львівський національний університет імені Івана Франка
• 2024 «Сіддхартха», подорож до себе за текстами Германа Гессе, Львівський академічний театр імені Леся Курбаса
• 2024 «Yuşan-Зілля. Спільна легенда», українсько-кримськотатарське суголосся, мистецьке дійство

Викладацький досвід

• 1996 Курс акторських тренінгів у Harvard Summer School (США)
• 1996 Курс лекцій і тренінгів у Колумбійському університеті, Пенсильванськомі університеті, Saratoga International Theater Institute (USA)
• 1995–1999 Акторські тренінги у Києві, Харкові, Львові (Україна)
• 1996 Майстер—клас у Workcentre of Jerzy Grotowski, Понтедера (Італія)
• 2000 Цикл лекцій і тренінгів у Вільній Академії Театру при Національному центрі театрального мистецтва імені Леся Курбаса, Київ
• 1994–2000 Акторська майстерність в театральній студії при Театрі імені Леся Курбаса, Львів
• 2003 Курс лекцій і тренінгів у The Centre for Performance Research (CPR), Уельс, (Велика Британія)
• 2001–2005 Акторська майстерність на факультеті мистецтв Національного Університету імені Івана Франка, Львів
• 2007–2010 Акторська майстерність на факультеті режисури Національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Київ
• 2023 - Акторська майстерність на факультеті мистецтв Національного Університету імені Івана Франка, Львів

Участь у фестивалях, проектах

• 1990 Досвід самостійної роботи, лабораторія Анатолія Васильєва, Санкт-Петербург, Росія
• 1992 Золотий лев, міжнародний театральний фестиваль, Львів
• 1992 Мистецьке Березілля, міжнародний театральний фестиваль, Київ
• 1993 Інтерберезіль, міжнародний театральний фестиваль, Харків
• 1994 LaMama Theatre, спільно з Яра Мистецькою групою, Нью-Йорк, США
• 1994 Gardzienice Міжнародний театральний фестиваль, Люблін, Польща
• 1995 Культ модерну міжнародний театральний фестиваль, Харків
• 1996 Чехівський міжнародний театральний фестиваль, Москва, Росія
• 1996 Saratoga Міжнародний Інститут Театру, Нью-Йорк, США
• 1996 Workcentre of Jerzy Grotowski, культурний обмін, Понтедера, Італія
• 1997 Слов'янський вінець, міжнародний театральний фестиваль, Москва
• 1997 Контакт, міжнародний театральний фестиваль, Торунь, Польща
• 1998 Ярилові ігрища, в рамках фестивалю Театр. Метод і практика, Львів
• 1998 Театр: вікно в Україну , культурний обмін, США
• 1999 Н. Е. Т. міжнародний театральний фестиваль, Москва
• 1999 Сібіу—99, міжнародний театральний фестиваль, Сібіу, Румунія
• 2000 Театр українського бароко , спільний театральний проект, Львів—Харків
• 2001 Херсонеські ігри, міжнародний театральний фестиваль, Севастополь
• 2001 Бутринті, міжнародний театральний фестиваль, Албанія
• 2001 Східна легенда , культурний обмін, США
• 2002 Стобі 2002, міжнародний фестиваль античної драми, Північна Македонія
• 2003 CPR Центр творчих пошуків, презентація методології театру, Велика Британія
• 2004 Міжнародний фестиваль експериментального театру, Каїр, Єгипет
• 2005 XIY сесія ISTA, фестиваль—лабораторія Е.Барби, Вроцлав, Польща
• 2005 Міжнародний фестиваль експериментального театру, Каїр, Єгипет
• 2007 Міжнародний фестиваль експериментального театру, Сегед, Угорщина
• 2007 Міжнародний фестиваль експериментального театру , Каїр, Єгипет
• 2008 Міжнародний фестиваль експериментального театру , Каїр, Єгипет
• 2009 Міжнародний театральний форум Золотий витязь , Москва, Росія

Нагороди та визнання

• 2002 — Міжнародний театральний фестиваль «Боспорські Аґони» — Найкращий актор (вистава «Апокрифи»)
• 2002 — Міжнародний театральний фестиваль «Херсонеські Ігри» — Найкращий актор (вистава «Апокрифи»)
• 2006 — Національна премія України імені Тараса Шевченка — лауреат премії в галузі театрального мистецтва за втілення на українській сцені серії філософсько-духовних творів-першопрочитань за Григорієм Сковородою («Благодарний Еродій», «Наркіс»), «Хвала Еросу» за «Бенкетом» Платона, «Марко Проклятий, або Східна легенда» за драматургією з творів Василя Стуса у Львівському театрі ім. Леся Курбаса[3].
• 2018 — Найкращий працівник культури і мистецтв у галузі «Театральне мистецтво»
• 2021 — Заслужений артист України[2].

Примітки

1. Указ Президента України від 7 березня 2006р. № 208 Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
2. Указ Президента України від 28 червня 2021 року № 274/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України». Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 5 липня 2021.
3. Про Андрія Водичева на сайті Шевченківської премії, 2011-2021. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 25 березня 2013.

Література

• Шевченківські лауреати. 1962–2007 : енциклопедичний довідник / автор-упор. М. Г. Лабінський ; вступ. слова І. М. Дзюби, Р. М. Лубківського. — 2-ге вид., змін. і доп. — К. : Криниця, 2007. — 768 с. — ISBN 978-966-7575-81-6. — С. 101.
• Шевченківський комітет [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Фото. Андрій Водичев, актор