Владимир Левчев
Влади́мир Любоми́ров Ле́вчев (болг. Владимир Любомиров Левчев, * 17 жовтня 1957, Софія, Болгарія) — болгарський поет, прозаїк, поет, перекладач, журналіст, політик і науковець. Син поета Любомира Левчева. Біографія1976 року Владимир Левчев закінчив Першу англійську мовну гімназію в Софії й вступив до Національної художньої академії, яку закінчив у 1982 році, здобувши спеціальність «Мистецтвознавство». У 1982—1989 роках працював редактором у видавництві «Народна култура», був видавцем (до 10 листопада 1989 друкованого нелегально) незалежного літературно-політичного журналу «Глас». З 1991 по 1994 працював заступником головного редактора часопису «Литературен вестник». Левчев є членом виконавчого комітету організації «Екогласност» і головним координатором Вільного поетичного товариства. У 1994-му поїхав до США, маючи стипендію Фулбрайта. Поки став працювати викладачем, заробляв на проживання як пекар і листоноша. 1996 року в Левчева закінчився термін програми MFA. У 1996—2007 він викладав літературу в Мерилендському університеті (Балтимор), Коледжі Монтгомері, Університеті Джорджа Вашингтона і Американському університеті (Вашингтон). Вів курс американської літератури в одній із гімназій на околиці Вашингтона. Також навчав болгарської мови в підготовчому центрі при Державному департаменті США. Від осені 2007 року викладає літературу в Американському університеті у Болгарії.[1] (Благоєвград). Був одружений з Цветаною (Атінулою) Паніціду[2]. Розлучений. Має сина Бояна. ТворчістьЧотирнадцять збірок поезії й чотири романи Владимира Левчева видано в Болгарії, а п'ять поетичних збірок — США. Владимир перекладав болгарською вірші Еліота, Ґінсберґа, Куніца, Тейлора і Висоцького. Переклав також «Бхагавадгіту». Писав статті на тему політики і культури для болгарської газети «Дневник» та інших періодичних видань. ТвориПоезіяПо-болгарському
По-англійському
Проза
Не белетристика
Переклади
Зовнішні зв'язки
Примітки
|