Вишнеградський Іван Олександрович

Вишнеградський Іван Олександрович
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Дата народження4 (16) травня 1893[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняСанкт-Петербург, Російська імперія
Дата смерті29 вересня 1979(1979-09-29)[3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих (86 років)
Місце смертіПариж
ПохованняБаньє (цвинтар) Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїкомпозитор, теоретик музики
ОсвітаThe First Saint-Petersburg Gymnasiumd Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментифортепіано Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрикласична музика Редагувати інформацію у Вікіданих, Мікрохроматика Редагувати інформацію у Вікіданих і Модернізм у музиці Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоQ4130038? Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиJacques Demêtred Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Іван Олександрович Вишнеградський (4 травня 1893, Санкт-Петербург — 29 вересня 1979, Париж) — російський і французький композитор, один з піонерів чвертьтонової музики.

Біографія

Син банкіра, онук відомого математика та державного діяча Івана Олексійовича Вишнеградського (1830—1895). Вивчав математику та право. Дебютував як композитор у 1912 році твором «Andante religioso et funèbre» (втрачений). Після 1918 року написав лише кілька композицій в півтонах. У 1920 році переїхав до Парижа. У 1922–1923 роках часто бував в Берліні, подружився там з Алоїсом Хабою, що незалежно від нього теж прийшов до ідеї чвертьтонової музики. В 1937 році він винайшов можливість для виконання фортепіанної чвертьтонової музики, використовуючи два інструменти, настроєні з різницею у чверть тону.

У 1942 році Вишнеградський був заарештований німцями, провів два місяці в таборі в Комп'єні. Останній твір композитора, який замовило йому Радіо-Франс Тріо для струнних, тв.53 (1979) — було завершене учнями. У Франції діє асоціація імені композитора[5].

Примітки

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118771493 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 березня 2001. Процитовано 6 березня 2001.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Література

  • Gayden L. Ivan Wyschnegradsky. — Frankfurt: M.P. Belaieff, 1973.
  • Hommage à Ivan Wyschnegradsky. — Montréal: Société nouvelle d'enregistrement, 1994.
Це незавершена стаття про композитора.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.