Селище міського типу Вишневе розкинулося на лівому березі річки Лозуватка, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Лозуватка, нижче за течією на відстані 4,5 км розташоване село Іванівка, на протилежному березі — село Терно-Лозуватка. Селищем протікає пересихаючий струмок з великою загатою. Поруч проходить залізниця, станція Ерастівка.
Назва
За ім'ям колишнього власника, поміщика Ераста Бродського раніше мало назву Ерастівка.
Історія
У 1899 році з ініціативи Е. К. Бродського була відкрита Верхньодніпровська нижча сільськогосподарська школа І розряду (нинішній Ерастівський фаховий коледж імені Е. К. Бродського). Дозвіл на відкриття Ераст Костянтинович отримав від Миколи II в 1895 році[2]. Для навчального закладу Бродський виділив 40 десятин власній землі і фінансував будівництво навчального корпусу з пансіоном для проживання учнів. Протягом 8 років він утримував цю школу на власні кошти.
У збірнику відомостей по сільськогосподарському освіти за 1905 так описується цей факт:
«Верхньодніпровська сільськогосподарська школа заснована в пам'ять одруження Їх Імператорської Величності Миколи Олександровича і Государині Імператриці Олександри Федорівни, Катеринославського губернського земства на ділянці землі 40 десятин, подарованому Радником Ерастом Костянтиновичем Бродським при селі Комісарівка Верхньодніпровського повіту. Найближчі пункти: з.д. станція Ерастівка за 2 версти, поштово-телеграфна станція з лікарським пунктом в с. Саксагань за 12 верст, пароплавна пристань у м Верхньодніпровськ за 55 верст, губернське м. Катеринослав за 92-х версти. Школа відкрита 7 листопада 1899 року»[3].
У 1916 році в Верхньодніпровську сільськогосподарську школу вступив на навчання Дмитро Федорченко-Тихий (1901-1984), згодом активний учасник повстанського руху на Криворіжжі. У школі діяли підпільні учнівські гуртки, які мали на меті поширювати позашкільну освіту в революційному дусі. Найменшим був гурток «Інтернаціонал», до якого входив і Дмитро Федорченко на чолі з Янчуком, Клименком і Друзенком і об'єднувався навколо Катеринославської газети «Звезда»[4].
Вишневе // Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Дніпропетровська область / ол. ред. кол.: Тронько П. Т. (гол. Гол. редкол.), Бажан М. П., Білогуров М. К., Білодід I. K., Гудзенко П. П., Дерев′янкін Т. І., Касименко О. К. (заст. гол. Гол. редкол.), Кондуфор Ю. Ю., Королівський С. М., Кошик О. К., Мітюков О. Г., Назаренко І. Д., Овчаренко П. М., Пількевич С. Д., Ремезовський Й. Д. (заст. гол. Гол. редкол.), Слабєєв І. С. (відп. секр. Гол. редкол.), Цілуйко К. К.; Ред. кол. тому: Пащенко А. Я. (гол. редкол.), Варгатюк П. Л., Васильєв І. В., Ватченко Г. Ф., Воробйов В. Я., Гаєвська Н. Я., Кардашов Г. А., Ковальов М. І., Козуліна К. О., Мороз І. А., Олексієнко Г. Г., Олійник Л. В., Орлик П. Є., Павлов Ф. С., Подворчанський В. С., Позняков К. І., Пойда Д. П., Поставной В. Г., Рашев П. М., Ушаткін Л. П. (відп. секр. редкол.), Хвостенко С. П., Яременко О. Г. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕАН УРСР, 1969. — С. 721—723.